Перейти до вмісту

Влтава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Влтава
чеськ. Vltava, нім. Moldau
Вид на Влтаву з Вишеграду
Басейн річки
48°51′32″ пн. ш. 13°53′35″ сх. д. / 48.858945° пн. ш. 13.893092° сх. д. / 48.858945; 13.893092G O
Витікгори Шумава
• координати48°51′32″ пн. ш. 13°53′35″ сх. д. / 48.858945° пн. ш. 13.893092° сх. д. / 48.858945; 13.893092G O
• висота, м1 016 м
ГирлоЛабе
• координати50°20′52″ пн. ш. 14°28′28″ сх. д. / 50.34769° пн. ш. 14.474382° сх. д. / 50.34769; 14.474382G O
БасейнБасейн Влтавиd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни:Чехія, Австрія
РегіонПівденночеський край
Чеський Крумлов[1]
Пісек[1]
Пржибрам[1]
Бенешов[1]
Прахатіце[1]
Прага-захід[1]
Чеські Будейовиці (округ)[1]
Мельник[1]
Прага-схід[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина446 км
Площа басейну:28 090 км²
Середньорічний стік142 м³/с
Притоки:Olšinad[1], Strážný potokd[1], Polečniced[1], Křemžský potokd[1], Dehtářský potokd[1], Bezdrevský potokd[1], Отава (річка)[1], Kocábad, Lipanský potokd[1], Бероунка[1], Litovicko-Šárecký potokd[1], Zákolanský potokd[1], Bakovský potokd[1], Jezerní potokd[1], Menší Vltaviced[1], Větší Vltaviced[1], Jílecký potokd[1], Малше, Лужниці, Hrejkovický potokd[1], Brzinad[1], Musíkd[1], Mastníkd[1], Ботичd[1], Rokytkad[1], Сазава[1], Dobrovodský potokd[1], Čertovkad, Kalte Moldaud, Teplá Vltavad, Mlýnská stokad[1], Kyselá vodad[1], Únětický potokd[1], Bojovský potokd[1], Brusniced[1], Dalejský potokd[1], Dejvický potokd, Břežanský potokd[1], Volarský potokd, Jickovický potokd[1], Meredský potokd, Motolský potokd[1], Zahořanský potokd[1], Kunratický potokd[1], Lhotecký potokd[1], Záběhlický potokd, Velký potokd[1], Luční potokd[1], Rybnický potokd[1], Bohnický potokd[1], Želnavský smykd, Libušský potokd[1], Líšnický potokd[1], Mariánsko-Lázeňský potokd, Vruticed[1], Podhořský potokd, Němá strouhad[1], Vápenický potokd[1], Slabčický potokd[1], Karlovkad[1], Bolešský potokd[1], Cholupický potokd[1], Hrudkovský potokd[1], Třeblovád[1], Lukavický potokd[1], Litvínovický potokd[1], Borkovský potokd[1], Munický potokd[1], Bohunický potokd[1], Čelinský potokd[1], Vranovský potokd[1], Vrábečský potokd[1], Všímarský potokd[1], Dobřejovický potokd[1], Mladčinad[1], Uhlíkovský potokd[1], Palečkův potokd[1], Budáčekd[1], Jetětický potokd[1], Zbonínský potokd[1], Přemyšlenský potokd[1], Kostelecký potokd[1], Probulovský potokd[1], Chlumský potokd[1], Kozárovický potokd[1], Sobíkd[1], Slatinkad[1], Kleštínský potokd[1], Perníkd[1], Třebonínský potokd[1], Kokotínský potokd[1], Smrčinský potokd[1], Homolský potokd[1], Klučenický potokd[1], Hamerský potokd[1], Liběšovský potokd[1], Náhlovský potokd[1], Rotbachd[1], Sladovařský potokd[1], Přísahovský potokd[1], Černý potokd[1], Pašovický potokd[1], Novopecký potokd[1], Hanslovkad[1], Máslovický potokd[1], Hodslavský potokd[1], Račinad[1], Kostelecký potokd[1], Novosedlský potokd[1], Albrechtický potokd[1], Lověšický potokd[1], Šešovecd[1], Podmoráňský potokd[1], Lipový potokd[1], Jehnědenský potokd[1], Vávrovský potokd[1], Plešovický potokd[1], Hradní strouhad[1], Korunáčd[1], Vojtíšekd[1], Rachačkad[1], Ořešíd[1], Zátoňský potokd[1], Meredský potokd[1], Bučinský potokd[1], Údražský potokd[1], Rožmitálský potokd[1], Zámecký potokd[1], Děkanský potokd[1], Libochovkad[1], Trušovský potokd[1], Voltýřovský potokd[1], Vošický potokd[1], Práčovský potokd[1], Křenecký potokd[1], Strouhad[1], Mlýnský potokd[1], Opatovická stokad[1], Hubenovský potokd[1], Slupenecký potokd[1], Jílovický potokd[1], Výtoňský potokd[1], Chřešťovický potokd[1], Ostřiced[1], Slupečný potokd[1], Hejkald[1], Hřiměždický potokd[1], Anenský potokd[1], Krňanský potokd[1], Jablonský potokd[1], Lužní potokd[1], Hrachovkad[1], Pernecký potokd[1], Poddoubravský potokd[1], Hvozdnický potokd[1], Kozlovský potokd[1], Bügelbachd[1], Jindrovský potokd[1], Bochcenský potokd[1], Pukňovský potokd[1], Jelení potokd[1], Nový potokd[1], Zduchovický potokd[1], Trnovecký potokd[1], Heřmanský potokd[1], Chabičovický potokd[1], Srnínský potokd[1], Budovický potokd[1], Ježovád[1], Sklářský potokd[1], Drahanský potokd[1], Kučeřský potokd[1], Hořejškovský potokd[1], Nad Kapličkamid[1], Burdův potokd[1], Všestudský náhond[1], Strašný potokd[1], Žebrákovský potokd[1], Čertův potokd[1], Čimický potokd[1], Vítkův potokd[1], Žíkovský potokd[1], Lachovický potokd[1], Tancibudkad[1], Hlinský potokd[1], Lesní potokd[1], Trnovád[1], Frýdavský potokd[1], Starý potokd[1], Hajný potokd[1], Zvolský potokd[1], Sečský potokd[1], Radičd[1], Mlýnský náhond[1], Zátišský potokd[1], Bruno[d][1], Němčeský potokd[1], Doubravský pd[1], Čistád[1], Málkův potokd[1], Hojšínský potokd[1], Lhotecký potokd[1], Řežábkad[1], Černický potokd[1], Bedrníkd[1], Babský potokd[1] і Komořanský potokd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Водойми в русліLipno Reservoird, Hněvkovice Reservoird, water reservoir Kořenskod, Орлік, Kamýk Reservoird, Slapy Reservoird, Štěchovice Reservoird і Vrané Reservoird Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Велта́ва або «Влтава» (чеськ. Vltava нім. Moldau) — найдовша річка в Чехії, притока Лаби.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Довжина річки — 446 км, площа басейну — 28 090 км², що становить більше половини площі Богемії і близько третини всієї території Чехії[2]. Притоки річки в горах Шумави, течуть по височинах і рівнинах Середньої Чехії. Велтава, проходячи через Прагу, перетинається 18-ма мостами (у тому числі, знаменитим Карловим мостом) і охоплює 31 км у межах міста[3]. Вода з річки використовувалась для пиття до 1912 року, допоки Виноградська водонапірна вежа не припинила перекачування рідин. Однак, це є джерелом питної води в разі збоїв/ ремонту системи водопостачання з джерел Желівка і Карань. Середні витрати біля Праги 142 м³/с. Судноплавна (за допомогою шлюзів) у нижній течії (нижче Праги) на 84 км. Водосховища, ГЕС. На річці розташовані міста — Чеські Будейовиці, Прага (Велтава слугує композиційною віссю міста), Чеський Крумлов. Також її називають чеською національною річкою.

Повені

[ред. | ред. код]

Басейн Велтави затоплювався кілька разів протягом всієї історії. Мітки встановлені уздовж річки. Вони позначають лінію води під час відомих повеней у 1784 році, 1845, 1890, 1940, і найвищої з усіх у 2002 році. Прага знову була затоплена в 2013. Багато місць у басейнах річок Велтави й Ельби були залишені під водою, у тому числі Празький зоопарк. Але було зведено металеві бар'єри вздовж берегів Велтави, щоб допомогти захистити історичний центр міста. [Архівовано 7 червня 2013 у Wayback Machine.]

Каскад ГЕС

[ред. | ред. код]

На річці розташовані ГЕС Ліпно, ГЕС Орлік, ГЕС Камік, ГЕС Слапі, ГАЕС Штеховиці.

Етимологія

[ред. | ред. код]

І чеська назва Велтава і німецька назва Moldau, як вважають, походять з давньонімецької Wilth-ahwa («дика вода»)[4] У Фульдських анналах (872 р н. е.) річка називається Fuldaha, від 1113 р н. е. засвідчується як Wultha. В Україні також була річка Лтава. Назва поселення на цій річці була згадана в Іпатіївському літописі 1174 року, традиційно пов'язана з назвою міста Полтава.

Посилання в культурі і науці

[ред. | ред. код]

В одному із найвідоміших творів класичної музики чеського композитора Бедржиха Сметани «Велтава» музично змальовується річка, яка протікає через Богемію.

Мала планета 2123 Vltava, котра була виявлена в 1973 році радянським астроном Миколою Степановичем Черних, названа на честь річки.

Симфонічна поема Сметани надихнула Бертольта Брехта на створення пісні з тією самою назвою, «Велтава».

Фотогалерея

[ред. | ред. код]
Велтава в Празі (панорама з Карлового мосту).
Велтава впадає у Лабу біля підніжжя замку Мельник
Велтава у Празі.
Празькі мости через Велтаву.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 DIBAVOD — ISSN 0322-8916
  2. ↑ The Vltava River - Historical Communication Link in the Český Krumlov Region. www.ckrumlov.info. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  3. ↑ COEX. Introduction to the city of Prague. Avantgarde Prague. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 9 травня 2016.
  4. ↑ O jménech našich řek [Архівовано 14 вересня 2018 у Wayback Machine.] (чес.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Чехія Це незавершена стаття з географії Чехії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Влтава&oldid=43305266