Внуков Тихон Митрофанович
Внуков Тихон Митрофанович | |
---|---|
Народився |
11 серпня 1890 Орловська губернія, Російська імперія |
Помер |
24 вересня 1937 (47 років) Одеса, Українська РСР, СРСР ·вогнепальне поранення |
Громадянство | Російська імперія, СРСР |
Діяльність | освітянин, ректор |
Заклад | Одеський інститут народної освіти |
Партія | ВКП(б) |
Тихон Митрофанович Внуков (11.08.1890 — 24.09.1937) — освітянин, ректор Одеського інституту народної освіти.
Біографія[ред. | ред. код]
Тихон Митрофанович Внуков народився 11 серпня 1890 року в Малоарганільському повіті Орловської губернії Російської імперії в селянській родині. В 1908 році почав працювати писарем у Малоарганільському повіті, вступив до партії есерів.
У лютому 1909 року склав екзамен на звання народного вчителя і працював в земській школі рідного повіту. Згодом працював діловодом в Земельній управі.
В 1915 році був мобілізований до Царської армії у якості ротного писаря особової частини 52-го полку.
У березні 1917 року став головою Дружинного комітету в Миколаєві. У грудні 1917 року демобілізувався й почав працювати в культурно-просвітницькому відділі. В 1919 році вступив до РКП(б). Надалі виконував різні доручення при штабі 58-ї дивізії Червоної Армії.
У серпні 1920 року був делегатом 2-ї Всеукраїнської наради у справах народної освіти. Згодом був переведений на Одещину у місто Ананьїв, де завідував відділом народної освіти повітового виконкому та викладачем радпартшколи.
Одеський період[ред. | ред. код]
Навесні 1921 року перевівся до Одеського губернського відділу освіти, де став головою губернського комітету професійної та соціально-навчальної освіти, а згодом головою відділу комітету допомоги вченим.
В 1923 році його обирали депутатом Одеської міської ради. З лютого 1924 року був співробітником Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській Академії Наук.
В 1925—1927 роках навчався на економічному факультеті Одеського інституту народного господарства, потім — в ОІНО.
В 1926—1930 роках обіймав посаду ректора Одеського інституту народної освіти (ОІНО), в якому викладав економічну географію.
у 1934—1936 роках працював відповідальним секретарем та членом президії Одеської обласної ради профспілок, в 1936—1937 роках — директором Одеського історико-археологічного музею.
Рішенням Виїзної Колегії Верховного Суду СРСР від 23 вересня 1937 року Т. М. Внуков був засуджений до смертної кари. Розстріляний 24 вересня 1937 року.
Реабілітація[ред. | ред. код]
9 липня 1957 року Верховний Суд Союзу РСР скасував вирок Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 23 вересня 1937 року щодо Т. М. Внукова і закрив карну справу за відсутністю складу злочину.
Література[ред. | ред. код]
- Смирнов В. А. Реквием ХХ века: В 5-ти частях с эпилогом. — Ч. 3. — Изд. 2-е, доп. и испр. / В. А. Смирнов. — Одесса: Астропринт, 2016. — С. 132—145.
- Букач В. М. З історії Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Керівники: Біографічний словник / В. М. Букач. — Одеса: ПНПУ, 2018. — С. 14 — 25. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/2244/3/Ректори%20ПНПУ.pdf [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Народились 11 серпня
- Народились 1890
- Померли 24 вересня
- Померли 1937
- Померли в Одесі
- Уродженці Орловської губернії
- Ректори Південноукраїнського національного педагогічного університету
- Репресовані в СРСР
- Реабілітовані в СРСР
- Депутати Одеської міської ради
- Викладачі Південноукраїнського національного педагогічного університету
- Одеські краєзнавці
- Директори Одеського археологічного музею