Вовківці (Кременецький район)
| село Вовківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Тер. громада | Великодедеркальська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020030030053485 
|
| Облікова картка | Вовківці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1570 |
| Населення | 471 |
| Територія | 1.660 км² |
| Густота населення | 283.73 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47171 |
| Телефонний код | +380 3558 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°2′10″ пн. ш. 26°8′21″ сх. д. / 50.03611° пн. ш. 26.13917° сх. д. |
| Водойми | Вілія |
| Відстань до районного центру |
21 км |
| Найближча залізнична станція | Лепесівка |
| Відстань до залізничної станції |
13 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47144, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Великі Дедеркали, вул. Садова, 1. |
| Карта | |
  Вовківці | |
 Вовківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Во́вківці — село в Україні, у Великодедеркальській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області. Від вересня 2016 року ввійшло у склад Великодедеркальської сільської громади. Розташоване на річці Вілія, на сході району.
Перша відома писемна згадка — 27 червня 1518 року: король Сигізмунд I Старий підтвердив право володіння серед інших селом Вовківці володимирському городничому Єську Сенютичу.[1] Ще одна згадка — 1570 року, згідно з поборовим реєстром Кременецького повіту.
1920 року жителі Великих Дедеркал напали на розміщений у Вовківцях польський загін.
На 1936 рік село входило до ґміни Дедеркали Кременецького повіту[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великодедеркальської сільської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району[4].
За даними перепису 2001 року, населення Вовківців становило 471 особу.
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Чисельність, осіб | Частка |
|---|---|---|
| Українська | 467 | 99,15 % |
| Інші мови[6] | 4 | 0,85 % |
| Разом | 471 | 100,00 % |
У селі є церква Покрови Пресвятої Богородиці 1703 року, дерев'яна, пам'ятка архітектури місцевого значення.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969; скульптор Л. Бізюк, Г. Дібус та інші).
Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, магазин, ФАП.
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Клуб -
Пам'ятний хрест -
Капличка -
Сільський пейзаж
- ↑ Wołkowce (1)… wś, pow. krszemieniecki… S. 872.
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 47.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Мови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:
Російська — 4 (0,85 %).
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Вовківці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.— С. 291
- Коштовний дарунок Вовківцям [Текст] : [вийшла друком книга Ф. Серафиміва "Моє село - маленький рай. Історико-художні нариси (1570-2020)"] / В. Гаврилюк // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 15 (15 квіт.). — С. 7 : фот
- Wołkowce (1)… wś, pow. krszemieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 872. (пол.).— S. 872. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |