Вовк Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вовк Віктор Іванович
ВОВК ВІКТОР ІВАНОВИЧ VADIM CHUPRINA © 19.jpg
Народився 20 травня 1962(1962-05-20) (60 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater фізичний факультет МДУ
Науковий ступінь кандидат фізико-математичних наук
Членство Римський клуб[1]
Посада Народний депутат України
Партія Радикальна партія Олега Ляшка[2]

Віктор Іванович Вовк (нар. 20 травня 1962(19620520), Київ) — український науковець, громадсько-політичний і державний діяч.[3] Асоційований член «Римського клубу»[4], Віце-президент Української асоціації Римського клубу, народний депутат України VIII скликання (2014 - 2019 рр.)[5], член Парламентських Асамблей Ради Європи (2015 - 2019 рр.)[6] та ОБСЄ (2018 - 2019 рр.)[7], член Конституційної Комісії (2015 - 2019 рр.)[8].

Біографія[ред. | ред. код]

В 1979 р. після закінчення з золотою медаллю с/ш № 31 у м. Києві вступив на фізичний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, який закінчив з відзнакою у 1985 р.

У 1986-92 рр. працював в Інституті теоретичної фізики Академії наук України. В 1990 р. здобув науковий ступінь кандидата фіз.-мат. наук. Автор близько 15 наукових робіт у галузі теоретичної і математичної фізики, опублікованих в провідних радянських і міжнародних журналах.

Наприкінці 1980-х - початку 1990-х рр. брав активну участь у національно-демократичному русі, був безпосереднім учасником багатьох подій, пов'язаних з боротьбою за незалежність України. Учасник 2-го (1990) і 3-го (1992) з'їздів Народного Руху України. У 1990-92 рр. був одним із засновників (1990) і заступником голови Соціал-демократичної партії України[9].

Протягом 1992-98 рр. був засновником і президентом Центру «Інтелсфера», що співпрацював за низкою проектів з Верховною Радою України:

- у 1992 р. був співорганізатором Міжнародної конференції «Проблеми впровадження національної валюти у нових країнах Центральної та Східної Європи» за участі Верховної Ради України, НБУ, Адміністрації Президента України та чільних представників міжнародних фінансових організацій, а також був керівником робочої групи з підготовки аналітичної доповіді, поширеної у парламенті;

- у 1992-94 рр. був консультантом робочої групи Верховної Ради України з питань, пов'язаних з набуттям Україною без'ядерного статусу (ядерного роззброєння);

- у 1994-96 рр. у співпраці з Верховною Радою України керував проектом з розробки комп'ютерної бази даних із законодавства України для операційної системи Windows на компакт-дисках.

Співзасновник громадських організацій «Інститут громадянського суспільства» (1996), «Україна: Порядок денний на ХХІ століття» (1998) та «Інститут сталого розвитку» (1999), співзасновник (спільно з членом «Римського клубу» проф. Богданом Гаврилишиним) Української асоціації Римського клубу, президент УАРК у 2005-16 рр., віце-президент УАРК з 2017 р.

Як експерт спеціалізувався на питаннях переходу посткомуністичних країн до стратегії сталого (екологічно і соціально збалансованого) розвитку та впровадженні європейської моделі «еко-соціальної ринкової економіки» як основи конкурентоздатності України в сучасну епоху.

У 1998—2003 рр. працював заступником голови Правління ВГО «Україна: Порядок денний на ХХІ століття» та заступником директора ГО «Інститут сталого розвитку»:

- досліджував тенденції світового розвитку в контексті ресурсно-екологічного потенціалу Землі, проблему переходу до сталого розвитку в посткомуністичних країнах, перспективні стратегії модернізації та питання європейської інтеграції України;

- координував співпрацю з державними установами і міжнародним організаціями, зокрема з Worldwatch Institute та Earth Policy Institute (обидва у Вашингтоні) та World Business Council for Sustainable Development (Женева);

- був співкерівником проекту «Економічні реформи в Україні в контексті переходу до сталого розвитку», що здійснювався за підтримки USAID.

Стажувався у США у 1996, 2000 та 2002 роках, у тому числі:

- брав участь у публічних заходах, зокрема, у Світовому Банку, Сенаті США, Держдепартаменті США, Національній академії наук США та ін.;

- наприкінці 2002 р. стажувався у Програмі розвитку ООН та Комісії ООН зі сталого розвитку у Нью-Йорку.

У 2002 р. працював запрошеним дослідником у Worldwatch Institute (Вашингтон), а у 2002-05 рр. був асоційованим дослідником цього інституту. Автор виданої у США книжки та низки публікацій в американських журналах з проблеми переходу до сталого розвитку в посткомуністичних країнах центрально-східної Європи і колишнього СРСР.

У 2004 р. працював директором Програми євроінтеграції та сталого розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства».

З 2005 р. - асоційований член Світової академії мистецтв і наук та асоційований член міжнародного «Римського клубу». Учасник Генеральних асамблей та наукових конференцій «Римського клубу» з 2005 року, зокрема у Норфолку (США, 2005), Мадриді (Іспанія, 2007), Римі (Італія, 2008), Оттаві (Канада, 2013), Берліні (Німеччина, 2016), Відні (Австрія, 2017), Римі (Італія, 2018), Кейптауні (Південно-Африканська Республіка, 2019).

Протягом 1996—2004 рр. - позаштатний консультант низки Комітетів Верховної Ради України.

У 2005 р. вступив на державну службу, працював головним консультантом в підрозділах Апарату Верховної Ради України, зокрема в Секретаріаті фракції УНП та Секретаріаті заступника Голови Верховної Ради України. З вересня 2008 р. по травень 2010 р. - працівник Секретаріату Президента України, де працював у Головній службі із забезпечення зв'язків з Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України і Головній службі політичного аналізу та моніторингу.

У 2011—2012 рр. працював радником з політико-правових питань та міжнародних зв'язків Президента Асоціації українських банків.

Співрозробник низки законопроектів, частина з яких були прийняті Верховною Радою України у 2003-14 рр. як закони та постанови.

У 2014 р. очолив парламентський офіс народного депутата України Олега Ляшка, працював на посаді його помічника-консультанта.

Член Радикальної партії Олега Ляшка з листопада 2014 р. по липень 2019 р., заступник Голови партії з міжнародних питань (по жовтень 2018 р.).

У 2014 році обраний народним депутатом України за виборчим списком Радикальної партії Олега Ляшка. Член депутатської фракції Радикальної партії Олега Ляшка, заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Канадою (до листопада 2017 р.), співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Австрійською Республікою (до вересня 2018 р., подав у відставку на знак протесту проти запрошення на весілля і "танців з Путіним" з боку Міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль[10]). Член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього у 2015-16 рр.

З січня 2015 р. по вересень 2019 р. член Постійної делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи. Член політичної групи «Європейські консерватори» у ПАРЄ, член комітету ПАРЄ з соціальних питань, охорони здоров'я і сталого розвитку та комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та ЗМІ.

З січня 2018 р. по вересень 2019 р. член Постійної делегації у Парламентській Асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі, член комітету ПА ОБСЄ з політичних питань та безпеки, член політичної групи "Консерватори і реформатори" у ПА ОБСЄ.

З травня 2015 р. по липень 2019 р. член Конституційної Комісії.

Одружений, має четверо дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.clubofrome.org/member/viktor-vovk/
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=369&is_r_id=1
  3. Голиш, Григорій (9 вересня 2011). Віктор Вовк – вчений, громадський діяч і наш земляк за своїм корінням. «Вісник Золотоніщини». 
  4. Vovk, Viktor • Club of Rome. www.clubofrome.org. Процитовано 31 травня 2017. 
  5. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 14 березня 2016. 
  6. PACE Member File. www.assembly.coe.int. Процитовано 31 травня 2017. 
  7. The Delegation of Ukraine to the OSCE PA - Member Directory. https://www.oscepa.org. Архів оригіналу за 23 липня 2018. 
  8. ВОВК Віктор Іванович - Конституційна Комісія. Конституційна Комісія (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 31 травня 2017. 
  9. Матеріали Інституту громадянського суспільства. www.online.km.ua. Процитовано 31 травня 2017. 
  10. Віктор Вовк. www.facebook.com (укр.). Процитовано 9 липня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]