Вовк Михайло Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Павлович Вовк
Народження 21 листопада 1917(1917-11-21)
Гришівка
Смерть 18 лютого 1989(1989-02-18) (71 рік)
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ RAF A emb-Artillery1924.gif артилерія
Роки служби 19391969
Звання CCCP army Rank polkovnik infobox.svg Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Курська битва
Битва за Дніпро
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 2071)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки

Михайло Павлович Вовк — (22 листопада 1917(19171122) — 18 лютого 1989) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943), учасник німецько-радянської війни.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Михайло Вовк народився 21 листопада 1917 року в селі Гришівка (нині – Сахновщинський район Харківської області України) в селянській родині. Українець. Закінчив Костянтинівський індустріальний технікум (Донецька область), після чого працював на заводі в місті Камишині (Волгоградська область).

У 1939 році Вовк був призваний на службу в Червону армію. У 1941 році він закінчив Смоленське артилерійське училище.

З початку німецько-радянської війни – на її фронтах. До вересня 1943 старший лейтенант гвардії Михайло Вовк командував батареєю 1-ї гвардійської гарматної артилерійської бригади, 1-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву 60-ї армії Воронезького (з 20-го жовтня 1943 року перейменованого на 1-й Український фронт).

Відзначився під час битви за Дніпро. 26 вересня 1943 року в районі села Староглибів Козелецького району Чернігівської області старший лейтенант М.П. Вовк переправився через Дніпро і коригував вогонь своєї батареї, котра вела вогонь з лівого берега і знищила 3 важких міномета і більше роти німецької піхоти, що дозволило безперешкодно переправити через річку основні сили дивізії.

7 жовтня 1943 року М.П. Вовк опинився на спостережному пункті в оточені противника, що мав успіх в атаці на стику двох стрілецьких дивізій. З трьома розвідниками і двома зв`язківцями приняв нерівний бій з піхотою противника. Відновивши зв'язок по радіо з батарею викликав вогонь на себе, згодом, узяв участь в атаці піхоти.

17 жовтня 1943 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2071).

Після закінчення війни Вовк продовжував службу в Радянській Армії.

В 1969 році в званні полковника він пішов у відставку. Проживав у Севастополі, помер 18 лютого 1989 року, похований на кладовищі «Кальфа» у Севастополі.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Меморіально дошка на домі в Севастополі де жив М.П. Вовк

У Севастополі на домі де жив М.П. Вовк, була встановлена присвячена йому меморіальна дошка.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Cоюза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. – стор. 274

Див. також[ред. | ред. код]

Інші Герої Радянського Союзу зі складу 1-ї гвардійської гарматної артилерійської бригади:

Посилання[ред. | ред. код]