Вовк Павло Вячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вовк Павло Вячеславович
Народився 7 липня 1978(1978-07-07) (42 роки)
Краматорськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність суддя, юрист
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінь кандидат юридичних наук (2009)

Вовк Павло Вячеславович (нар. 07.07.1978, Краматорськ, Донецька область) — голова Окружного адміністративного суду Києва. Кандидат юридичних наук (2009)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 7 липня 1978 року в Краматорську.

2000 — закінчив Юридичну академію ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство»[2].

Кар'єра[ред. | ред. код]

2000—2004 — слідчий і старший помічник прокурора з питань статистики прокуратури в прокуратурі Шевченківського району Києва[2].

2005—2006 — заступник гендиректора юридичної компанії «Рада»[2].

2006—2007 — помічник народного депутата ВРУ V скликання Сергія Ківалова (Партія регіонів)[3].

З 2007 року — суддя Окружного адміністративного суду Києва.

У 2009 році захистив кандидатську дисертацію за темою: «Захист прав, свобод та інтересів громадян в адміністративному суді першої інстанції»[1].

З 16 квітня 2009 — член Вищої кваліфікаційної комісії суддів за квотою Верховної Ради.

Березень 2015 — голова Окружного адміністративного суду Києва.

2017 — брав участь в конкурсі в новий Верховний суд, отримав негативний висновок щодо його доброчесності від комісії[4].

14 березня 2017 року Автомайдан направив інформаційний запит щодо законності приватизації суддею Євгенієм Абловим службової квартири. У відповідь Вовк погрожував активістам притягнути їх до кримінальної відповідальності[5].

2 серпня 2019 ГПУ провели допит Вовка, йому вручили підозру[6]. 1 серпня Павло звільнився з посади голови суду й пішов у відпустку, але Вища рада правосуддя залишила скандального суддю на посаді, також рада відмовила Генпрокуратурі щодо відсторонення Павла від посади. Виконувачем обов'язків голови суду призначено Володимира Келеберду[7].

21 січня 2020 Вовка знову обрали головою Окружного адмінсуду Києва[8].

17 липня Вовку повідомили про підозру у створенні злочинної організації та захопленні влади[9]. Вовк як Голова Окружного адміністративного суду Києва, разом з іншими суддями ОАСК підозрюються, серед іншого, у прийнятті замовних рішень, а сам Вовк — у захопленні влади в системі судоустрою[10]. При цьому сам Павло заперечував отримання підозри, заявивши, що він у відпустці[11]. Павло заявив, що не має наміру йти з посади після скандалу з плівками, а записи розмов назвав сфальсифікованими[12].

11 серпня НАБУ оголосив в розшук Вовка та сімох інших фігурантів справи щодо захоплення влади Окружним судом. При цьому сам Вовк продовжував знаходитись на робочому місці. Загалом в розшук також були оголошені: Володимир Калеберда, Ігор Качур, Микола Сірош, Ігор Погрібніченко, Олексій Огурцов, Сергій Остапець[13].

Плівки Вовка[ред. | ред. код]

НАБУ опублікувало аудіозаписи, де судді обговорюють позови до Окружного адмінсуду щодо зупинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, зміну складу ВККС, введення до її складу лояльних осіб, кваліфікаційного оцінювання тощо. ГПУ запросила у Вищої ради правосуддя тимчасове відсторонення Вовка, Погрібніченка і Шепітка, але отримала відмову. У листопаді 2019 року ГПУ за рішенням Шевченківського суду зупинила розслідування справи Вовка. Прокурорка ГПУ Юлія Малашич заявила, що в жовтні прокурори подали клопотання про продовження терміну попереднього слідства, але судді не змогли вчасно його розглянути[14].

Справа НАБУ[ред. | ред. код]

У декларації за 2016, поданій у березні 2017, Павло вказав володіння однією квартирою в Києві. У травні 2017 року НАБУ провело обшук у заміському будинку колишньої дружини Вовка. Цей будинок було внесено до декларації лише за 2017 рік.

Після обшуків львівський суд заарештував частину майна: документи, 20 тис. $, цінні монети, три золоті зливки по 50 грам. У жовтні 2017-го Апеляційний суд Київської області скасував арешт, пояснивши це тим, що його повинні були накладати в Києві.

Статки[ред. | ред. код]

За 2014 рік задекларував 400 тис. грн як «дарунки, призи, виграші» і 1 млн грн «доходу від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності» у стовпчику «сума одержаного доходу членів сім'ї»[15].

За 2015 рік задекларовано колекцію картин, ікони, колекцію марок, три елітні годинники (два золоті), автомобіль Acura MDX (2008), 30 тис. $ і 20 тис. євро готівкою[16].

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Є син і донька.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Вовк Павло В'ячеславович. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 2020-07-18. 
  2. а б в Довідка: Вовк Павло Вячеславович. dovidka.com.ua. Процитовано 2020-07-18. 
  3. Посіпаки: результати пошуку. posipaky.info. Процитовано 2019-08-02. 
  4. Вовк Павел. LIGA. Процитовано 2019-08-02. 
  5. Вовк Павло Вячеславович. ЧЕСНО. Фільтруй суд! (uk). Процитовано 2019-08-02. 
  6. Главі Окружного адмінсуду Києва вручили підозру. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-02. 
  7. Скандальний суддя Вовк склав повноваження голови суду: ВРП залишила його на посаді судді. 24 Канал. Процитовано 2019-08-20. 
  8. Скандальний суддя Вовк знову очолив Окружний адмінсуд Києва. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-01-21. 
  9. Голові Окружного адмінсуду Вовку вручили підозру. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2020-07-17. 
  10. Замовні рішення і захоплення влади: у чому підозрюють голову ОАСК Вовка. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-19. 
  11. Суддя Вовк заперечує отримання підозри. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-19. 
  12. Суддя Вовк не має наміру йти з посади після скандалу з плівками. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-23. 
  13. НАБУ оголосив в розшук суддю Вовка. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-08-12. 
  14. Скандальний Павло Вовк знову очолив Окружний адмінсуд Києва: що про нього відомо. 24 Канал. Процитовано 2020-01-25. 
  15. Декларації: Вовк Павло Вячеславович. declarations.com.ua (uk). Процитовано 2019-08-02. 
  16. Перегляд декларації | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. public.nazk.gov.ua. Процитовано 2019-08-02.