Вовк іберійський
| Вовк іберійський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Canis lupus signatus Cabrera, 1907 | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Вовк іберійський (Canis lupus signatus), серед місцевих жителів відомий як Lobo, — підвид звичайного вовка, який населяє ліси і рівнини північної Португалії та північно-західної Іспанії.
Їжа[ред. | ред. код]
Іберійський вовк живе в маленьких групах. Вони вважаються корисними, бо підтримують стабільність популяції диких кабанів, таким чином надаючи послугу зникаючій популяції глухарів, які дуже страждають від хижих кабанів.[2] Він також харчується кролями, європейськими сарнами, благородними оленями, іспанськими козлами і навіть дрібними травоїдними і рибою. У деяких місцях вони їдять домашніх тварин, таких як вівці і телята.
Історія[ред. | ред. код]
До 1900 року іберійські вовки населяли більшу частину Піренейського п-ова. Однак, франкістський уряд розпочав кампанію за їх знищення в 1950-х і 1960-х рр., винищивши вовків по всій Іспанії за винятком північно-західніої частини і деяких ізольованих областей у Сьєрра Морені. Схожа політика у Португалії майже призвела до зникнення тварин на південь від річки Дуеро (деякі зграї вижили).[3]
На щастя, деякі іспанські натуралісти і екологи, такі як Фелікс Родрігес де ла Фуенте, поклали кінець полюванню і зайнялися захистом тварини. Сьогодні полювання на вовків заборонено в Португалії, а в Іспанії дозволено лише в деяких її частинах. В цілому, ареал іберійського вовка розширився на Південь і Схід. Є повідомленняШаблон:Чьи, що вовки повертаються в країну басків і в провінції Мадрида і Гвадалахара. Нещодавно[коли?] самець вовка був знайдений в Каталонії, де останній місцевий вовк був убитий в 1929 році. Однак, це тварина не належало до іберійському підвиду, а несподівано виявилося італійським вовком (Canis lupus italicus). Він досяг регіону з Франції, можливо, з випущеною на волю зграї.
Деякі автори заявляють, що південно-східний іспанська вовк, останній раз помічений в Мурсії в 1930-х роках, був іншим підвидом Canis lupus deitanus. Він був ще меного розміру і більш рудого окрасу без темних плям. Обидва підвиди були встановлені Анхелем Кабрерою в 1907 році.
За дослідженнями 2003 року загальна чисельність становило близько 2 тис. У 2013 році в Португалії нараховано 300 особин.
Пояснения[ред. | ред. код]
- ↑ Large Carnivore Initiative for Europe (2007). Canis lupus: інформація на сайті МСОП (версія 3.1) (англ.)
- ↑ Волки, кабаны и глухари. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 5 червня 2018.
- ↑ Naturlink. Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 5 червня 2018.