Вовчанчин Ігор Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігор Вовчанчин
Портретзображення
Загальна інформація
Повне ім'я Ігор Ярославович Вовчанчин
Прізвисько Холоднокровний (англ. Ice Cold)
Громадянство Україна Україна
Дата народження 6 серпня 1973(1973-08-06) (41 рік)
Місце народження Золочів, Українська РСР
Місце проживання Харків, Україна
Зріст 173—175 см
(дані різняться)
Вагова категорія Важка (понад 93 кг)
Стійка правша
Стиль Кікбоксинг, боротьба
Команда «Team Vovchanchyn»
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 25 вересня 1995
Останній бій 28 серпня 2005
Боїв 71
Перемог 59
Поразок 10
Нічиїх 1
Не відбулося 1

Вовчанчин Ігор Ярославович (народився 6 серпня 1973) — український спортсмен, професійний кікбоксер і спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA). Чемпіон світу з кікбоксингу за версією IAKSA[1]. Чемпіон СНД з кікбоксингу. Чемпіон світового турніру з вале тудо (WVC[2]) у важкій ваговій категорії. В змішаних бойових мистецтвах: чемпіон турніру IFC[3], дворазовий чемпіон і віце-чемпіон турнірів IAFC[4], переможець і призер багатьох турнірів з боїв змішаного стилю в Україні, Росії і Білорусі. Ветеран Бійцівського чемпіонату PRIDE (27 боїв).

Біографія[ред.ред. код]

Ігор Ярославович Вовчанчин народився 6 серпня 1973 у смт. Золочів, Української РСР. З шкільних років займався спортом: легкою атлетикою, боксом. За власним свідченням, в школі багато шкодив і бився, але вчився нормально. У профільний для себе кікбоксинг Ігор прийшов вже на запрошення тренерів, маючи відповідний рівень боксерської техніки і добру фізичну підготовку[5].

В 1993 році, у 20-річному віці, Ігор Вовчанчин здобув титул чемпіона світу з кікбоксингу за версією IAKSA. Цього ж року він завойовує титул чемпіона з кікбоксингу в СНД.

Кар'єра в змішаних бойових мистецтвах[ред.ред. код]

Початок

В квітні 1995 року в Харкові проходив один із перших українських турнірів з боїв змішаного стилю — «Честь воїна». Ігор Вовчанчин, як успішний кікбоксер, був запрошений до участі у змаганнях турніру і переміг двох суперників, але у третьому бою був здоланий незнайомою для себе технікою: екс-чемпіон СРСР з самбо харків'янин Андрій Бесєдін провів больовий прийом на ногу Ігоря. По завершенню змагань Вовчанчин із завзяттям взявся до опанування технік боротьби.

На чемпіонат світу зі змішаних бойових мистецтв, що проводився в Москві організацією IAFC 25-26 вересня 1995 року, Ігор Вовчанчин поїхав вже з навичками борця. Він здобуває три перемоги: двічі на вихованцем клану Ґрейсі бразильцем Аділсоном Лімою, а також над росіянином Сергієм Акінєном. В четвертому бою, проти тульського самбіста Михайла Ілюхіна, Вовчанчин зазнав поразки. Втім, перемогу росіянина не прийнято вважати чистою, оскільки удушення, яке намагався провести Ілюхін супроводжувалось тиском підборіддя на око, чого не помітив рефері. Цей факт зафіксований у вітчизняній і західній статистиці обох бійців[6].

В січні 1996 року Ігор Вовчанчин вирушає на третій для себе турнір — «Містер Силач Секай», що проводився у Мінську під патронатом компанії «Секай» і мав на меті популяризацію бойової техніки організаторів турніру — «секай-но кемпо». Відповідно, більша частина учасників змагань була із східним профілем підготовки: ушу, дзюдзюцу і вже згадане секай-но кемпо. Тяжкий ударник Ігор Вовчанчин без видимих труднощів переміг трьох суперників за вечір: українця Сергія Бондаровича, білорусів Романа Тікунова і Миколу Яцука. Таким чином він здобув першу для себе перемогу у професійному турнірі зі змішаних бойових мистецтв.

Закріплення успіху

Урожайний 1996 рік приносить українському спортсмену перемоги на багатьох турнірах: «Українському октагоні» в Донецьку, де Вовчанчин здобуває три перемоги за вечір, щоразу нокаутом, Першому чемпіонаті України з боїв змішаного стилю і першому турнірі Міжнародного бійцівського чемпіонату (англ. IFC) в Києві. Останній, рекламований на заході як «Kombat in Kiev», а в Києві — як «Ніч діаманта», зібрав у змаганнях за титул чемпіона знаних бійців світового рівня. Зокрема Вовчанчину довелось змагатися із американськими бійцями, які значно переважали його у вазі і зрості — ветераном UFC, аляським велетнем Полом «Полярним ведмедем» Варелансом, а також з ударниками «Великим Джоном» Діксоном та Фредом Флойдом, на прізвисько «Каток». Здолавши всіх суперників, Ігор Вовчанчин отримав титул чемпіона турніру. За його власними словами, призових коштів (25 000 доларів) він так і не отримав[7], але свою перемогу на цьому турнірі вважає найвеличнішою в кар'єрі[8]. Варто зазначити, що цей турнір був першим для IFC, який згодом розгорнувся у повноцінний чемпіонат з MMA, що проводиться й дотепер[9]. До кінця року Вовчанчин бере участь у турнірі в Донецьку, де виграє три бої нокаутом і удушеннями, виступає в головних боях на змаганнях в Харкові і Москві.

В травні 1997 року Ігор Вовчанчин виступає на українському турнірі з саньда, в Одесі. Вигравши два бої, Ігор виходить зі змагань через травму — перелом правої руки. Через три місяці, 29 серпня, Ігор знову виступає в Москві, на змаганнях IAFC за Кубок Росії. Вигравши один бій у росіянина Василя Кудіна, Ігор автоматично вийшов у фінал змагань, оскільки його суперники, виснажені попередніми боями, відмовлялись від виходу на ринг. На початку осені Вовчанчин нокаутує трьох суперників на змаганнях із боїв вільного стилю в Донецьку, і починає готуватись до змагань за Кубок світу в Ізраїлі. IAFC проводить Чемпіонат світу 12 листопада 1997 року в Тель-Авіві. Тут Вовчанчин здобуває декілька важких перемог, зокрема у 35-хвилинному двобої з вірменином Михаїлом Аветісяном і у півгодинному бою з американцем Ніком Нуттером, якому Вовчанчин ламає головою ніс. Таким чином він стає дворазовим чемпіоном IAFC[7].

3 лютого 1998 року Ігор Вовчанчин стає чемпіоном престижного бразильського турніру з вале тудо — WVC. Опонентами українця стали бразильські бійці Палярес і Родрігес, а також Нік Нуттер, якого Вовчанчин знову відправляє у нокаут, цього разу — коліном. Згодом Ігор ще двічі відвідає Бразилію для виступів у головних боях (т.з. супербої) на 6-му і 7-му турнірах WVC.

PRIDE

11 жовтня 1998 року Вовчанчин дебютує в Бійцівському чемпіонаті PRIDE. Його опонентом стає досвідчений кікбоксер, зірка східних чемпіонатів з бойових мистецтв, канадець Гері Ґудрідж. Вовчанчин перемагає його технічним нокаутом на шостій хвилині першого раунду.

З 1999 року Вовчанчин регулярно виступає в PRIDE. Протягом року він перемагає Акіру Шоджиї, Карлоса Баретто, Марка Керра і Франціско Буено. Після бою з останнім, до Ігоря підійшов президент K-1 і нагородив його тисячею доларів за нокаут, «подібних якому він ще не бачив»[7]. Результат же бою з Марком Керром був згодом анульований за рішенням суддів. Причина: заборонені удари з боку Вовчанчина. Бій визнали таким, що не відбувся.

У проміжку між змаганнями в PRIDE Ігор проводить два бої на батьківщині, у важкій ваговій категорії, в рамках міжнародного турніру «Інтерпрайд». В обох боях виграє і здобуває чергову нагороду.

2000 рік починається для Вовчанчина на новому рівні: він бере участь у Гран-прі Чемпіонату PRIDE. На відкритті він виграє у Алекса Оцукі, а в фіналі у досвідчених бійців Казуші Сакураби і, вже вдруге, у Гері Ґудріджа, у обох технічним нокаутом, та врешті поступається легендарному американському борцю Марку Колмену.

Тривалий час Ігор виступає лише в PRIDE. Він не пропускає жодного етапу чемпіонату з 4-го по 15-й, і записує в свій актив перемоги над багатьма сильними суперниками. Дає реванш Марку Керру, і вдруге перемагає його. В листопаді 2001 року Вовчанчин приїздить у Вільнюс на запрошення організаторів чемпіонату RINGS, але суперник, із яким мав битися Ігор, не зміг виступити на змаганнях, і Вовчанчину призначають іншого опонента. Бій вийшов не видовищний: в силу домовленостей, Ігор не мав права наносити удари руками і працював низькими ударами ніг, все ж перемігши технічним нокаутом. По цьому знову повертається в PRIDE. Проводить бої проти Валентайна Оверіма, Хіта Хіррінґа, Куінтона Джексона, Мірко Філіповича. Останнім трьом програє. Особливо сильно дісталось Вовчанчину від Джексона (два сильні кидки, і в результаті — травма) і від хорватського кікбоксера Філіповича (нокаут від удару ноги в голову).

У 2004 році Ігор здобуває низку рішучих перемог — дві в PRIDE (дострокові, нокаутами) і одну на вітчизняному турнірі з фрі-файту «Вода Пересвіту» (дострокову, больовим на ногу)[10].

Завершення кар'єри

2005 рік стає для Ігоря Вовчанчина переламним. Продовжуючи виступи в PRIDE, він здобуває дві впевнені перемоги над японцями Йошікі Такахаші та Юкі Кондо, але влітку, припустивши помилку, програє удушенням Алістару Оверіму і неоднозначним рішенням суддів — чемпіону світу з дзюдо Казухіро Накамурі (під час виснажливої боротьби в партері Вовчанчин демонстрував достатню перевагу над суперником, і рішення суддів спровокувало велику дискусію). Через деякий час, під час чергового тренування, у Ігоря стався рецидив старої травми — перелому правої руки, посилений накопиченою за довгі роки втомою організму. Для повернення працездатності йому була необхідна операція і курс реабілітації. Психологічно ж, на чемпіона тиснули останні поразки[11]. Зваживши ситуацію, Ігор Вовчанчин прийняв рішення залишити спорт.

Родина і особисте життя[ред.ред. код]

Ігор Вовчанчин одружений, має доньку. Після завершення спортивної кар'єри він займається бізнесом і повертатися на ринг не збирається[5]. Втім, Ігор є регулярним почесним гостем багатьох вітчизняних і зарубіжних турнірів, крім того, він бере участь у підготовці українських бійців змішаного стилю.

Вовчанчин займається ресторанним бізнесом. Йому належить ресторан «Фараон» в Харкові[7].

Ігор Вовчанчин раніше захоплювався байкінгом, і підтримував дружні стосунки із харківськім мотоклубом «Street Warriors»[12].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Т.з. «удар Вовчанчина» — специфічна ударна техніка, вироблена Ігорем на протязі своєї кар'єри, була запозичена багатьма бійцями, зокрема відомим бійцем українського походження, чемпіоном світу зі змішаних бойових мистецтв Федором Ємельяненко[8].
  • Спортивна команда «Team Vovchanchyn», куди, крім самого Вовчанчина, входять бійці Генадій Мацигора, Ігор Шпатенко та Ігор Копалів, в різні часи входила у двадцятку найкращих команд світу за співвідношенням виступів і перемог[13].

Статистика в змішаних бойових мистецтвах[ред.ред. код]

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Поразка Японія Казухіро Накамура Рішення суддів (одностайне) 2 5:00 02005-08-28 28 серпня 2005 Японія Сайтама, Японія Турнір PRIDE «Final Conflict 2005»
Поразка Нідерланди Алістар Оверім Здача (удушення) 1 1:20 02005-06-26 26 червня 2005 Японія Сайтама, Японія Турнір PRIDE «Critical Countdown 2005»
Перемога Японія Юкі Кондо Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02005-04-23 23 квітня 2005 Японія Осака, Японія Турнір PRIDE «Total Elimination 2005»
Перемога Японія Йошікі Такахаші Нокаут (удар кулаком) 1 1:10 02005-02-02 2 лютого 2005 Японія Сайтама, Японія 29 етап PRIDE
Перемога Україна Сергій Терезімов Здача (больовий прийом на ногу) 1 1:34 02004-12-03 3 грудня 2004 Україна Київ, Україна Турнір «Вода Пересвіту»
Перемога Японія Кацухіза Фуджії Нокаут (удари кулаками) 1 4:02 02004-10-14 14 жовтня 2004 Японія Осака, Японія Турнір PRIDE «Bushido 5»
Перемога США Ден Бобіш Технічний нокаут (удари кулаками) 2 1:45 02004-02-01 1 лютого 2004 Японія Осака, Японія 27 етап PRIDE
Поразка Хорватія Мірко Філіпович Нокаут (удар ногою) 1 1:29 02004-08-10 10 серпня 2004 Японія Сайтама, Японія Турнір PRIDE «Total Elimination 2003»
Перемога США Боб Шрайбер Здача (удушення) 2 4:05 02003-06-08 8 червня 2003 Нідерланди Амстердам, Голландія Локальний турнір
Поразка США Куінтон Джексон Здача (травма) 1 7:17 02002-09-29 29 вересня 2002 Японія Наґоя, Японія 22 етап PRIDE
Поразка США Хіт Хіррінґ Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02002-02-24 24 лютого 2002 Японія Сайтама, Японія 19 етап PRIDE
Перемога Нідерланди Валентайн Оверім Здача (больовий прийом на ногу) 1 4:35 02001-12-23 23 грудня 2001 Нідерланди Амстердам, Голландія Локальний турнір
Перемога Литва Рікардас Роцевічус Технічний нокаут (удари ногами) 2 Н/Д 02001-11-10 10 листопада 2001 Литва Вільнюс, Литва Турнір RINGS Особливі умови двобою: Вовчанчин не мав права наносити удари руками.
Поразка Бразилія Маріо Сперрі Здача (удушення) 1 2:52 02001-11-03 3 листопада 2001 Японія Токіо, Японія 17 етап PRIDE
Перемога Японія Масаакі Сатаке Здача (больовий прийом на ногу) 1 4:35 02001-12-23 23 грудня 2001 Нідерланди Амстердам, Голландія 15 етап PRIDE
Перемога Нідерланди Гілберт Айвел Здача (удушення) 1 1:52 02001-05-27 27 травня 2001 Японія Йокогама, Японія 14 етап PRIDE
Поразка США Трейсі Теллігмен Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02005-03-25 25 березня 2005 Японія Сайтама, Японія 13 етап PRIDE
Перемога США Марк Керр Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02000-12-09 9 грудня 2000 Японія Сайтама, Японія 12 етап PRIDE
Перемога Японія Нобухіко Такада Здача (удари кулаками) 2 5:17 02000-10-31 31 жовтня 2000 Японія Осака, Японія 11 етап PRIDE
Перемога США Енсон Іноуе Технічний нокаут (рішення лікаря) 1 10:00 02000-08-27 27 серпня 2000 Японія Токіо, Японія 10 етап PRIDE
Перемога Японія Дайдзіро Мацуі Технічний нокаут (розсічення) 1 5:03 02000-06-04 4 червня 2000 Японія Наґоя, Японія 9 етап PRIDE
Поразка США Марк Колмен Здача (удари коліньми) 2 3:09 02000-05-01 1 травня 2000 Японія Токіо, Японія Гран-прі PRIDE (фінал) Нагороджений, як фіналіст Гран-прі.
Перемога Японія Казуші Сакураба Технічний нокаут (рішення кутового) 1 15:00 02000-05-01 1 травня 2000 Японія Токіо, Японія Гран-прі PRIDE (фінал)
Перемога Канада Гері Ґудрідж Технічний нокаут 1 10:14 02000-05-01 1 травня 2000 Японія Токіо, Японія Гран-прі PRIDE (фінал)
Перемога Японія Александер Оцука Рішення суддів (одностайне) 3 15:00 02000-01-30 30 січня 2000 Японія Токіо, Японія Гран-прі PRIDE (відкриття)
Перемога Бразилія Франціску Буену Нокаут (удари кулаками) 1 1:23 01999-11-21 21 листопада 1999 Японія Токіо, Японія 8 етап PRIDE
zНе відбувся США Марк Керр Нокаут (удари коліньми) 2 Н/Д 01999-09-12 12 вересня 1999 Японія Йокогама, Японія 7 етап PRIDE Бій визнаний таким, що не відбувся. Причина: заборонені удари з боку Вовчанчина. Рішення прийнято після оголошення Вовчанчина переможцем, результат бою анульований.
Перемога Бразилія Карлос Баретто Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 01999-07-04 4 липня 1999 Японія Йокогама, Японія 6 етап PRIDE
Перемога Грузія Вепчо Барданашвілі Здача (удушення) Н/Д Н/Д 01999-05-08 8 травня 1999 Україна Харків, Україна Турнір «Інтерпрайд»
Перемога Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д 01999-05-08 8 травня 1999 Україна Харків, Україна Турнір «Інтерпрайд»
Перемога Японія Акіра Шоджиї Рішення суддів (одностайне) 2 10:00 01999-04-29 29 квітня 1999 Японія Наґоя, Японія 5 етап PRIDE
Перемога Бразилія Едсон Карвалью Технічний нокаут (удари кулаками) 1 3:16 01999-02-02 2 лютого 1999 Бразилія Бразилія Турнір WVC «World Vale Tudo Championship 7»
Перемога Бразилія Алоїзіу Фреітас Нету Здача (під ударами) 1 7:26 01998-11-01 1 листопада 1998 Бразилія Бразилія Турнір WVC «World Vale Tudo Championship 6»
Перемога Канада Гері Ґудрідж Технічний нокаут 1 5:58 01998-10-01 1 жовтня 1998 Японія Токіо, Японія 4 етап PRIDE
Перемога США Нік Нуттер Нокаут (удар коліном) 1 0:14 01998-02-03 3 лютого 1998 Бразилія Бразилія Турнір WVC «World Vale Tudo Championship 5» Виграв титул чемпіона
Перемога Бразилія Ельяс Родрігес Здача (удари кулаками) 1 10:35 01998-02-03 3 лютого 1998 Бразилія Бразилія Турнір WVC «World Vale Tudo Championship 5»
Перемога Бразилія Туліу Палярес Здача (удари кулаками) 1 5:35 01998-02-03 3 лютого 1998 Бразилія Бразилія Турнір WVC «World Vale Tudo Championship 5»
Перемога США Нік Нуттер Здача (удар головою) 1 24:02 01997-11-12 12 листопада 1997 Ізраїль Тель-Авів, Ізраїль Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship III» Виграв титул чемпіона.
Перемога Вірменія Михаїл Аветісян Рішення суддів (одностайне) 1 35:00 01997-11-12 12 листопада 1997 Ізраїль Тель-Авів, Ізраїль Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship III»
Перемога Росія Валерій Пілєв Здача (удари кулаками) 1 7:13 01997-11-12 12 листопада 1997 Ізраїль Тель-Авів, Ізраїль Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship III»
Перемога Н/Д Нокаут Н/Д Н/Д Н/Д Україна Донецьк, Україна Локальний турнір
Перемога Н/Д Нокаут Н/Д Н/Д Н/Д Україна Донецьк, Україна Локальний турнір
Перемога Н/Д Нокаут Н/Д Н/Д Н/Д Україна Донецьк, Україна Локальний турнір
Перемога Вірменія Михаїл Аветісян Технічний нокаут (рішення кутового) 0 0:00 01997-08-29 29 серпня 1997 Росія Москва, Росія Турнір IAFC «Кубок Росії» Виграв титул чемпіона. Аветісян відмовився проводити бій.
Перемога Україна Ігор Герус Технічний нокаут (рішення кутового) 0 0:00 01997-08-29 29 серпня 1997 Росія Москва, Росія Турнір IAFC «Кубок Росії» Герус відмовився проводити бій.
Перемога Росія Василь Кудін Здача (удари ногами) 1 Н/Д 01997-08-29 29 серпня 1997 Росія Москва, Росія Турнір IAFC «Кубок Росії»
Перемога Росія Аслан Хамза Н/Д Н/Д Н/Д 01997-05-23 23 травня 1997 Україна Одеса, Україна Турнір «Кубок зірок»
Перемога Росія Дмитро Панфілов Технічний нокаут Н/Д Н/Д 01997-05-23 23 травня 1997 Україна Одеса, Україна Турнір «Кубок зірок»
zНічия Бразилія Леонардо Кастелло Бранко Рішення суддів 1 35:00 01997-05-02 2 травня 1997 Росія Москва, Росія Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship II»
Перемога Н/Д Нокаут Н/Д Н/Д Н/Д Україна Харків, Україна Локальний турнір
Перемога Н/Д Здача (удушення) Н/Д Н/Д Н/Д Україна Донецьк, Україна Локальний турнір
Перемога Україна Ігор Ахметов Здача (удушення) Н/Д Н/Д Н/Д Україна Донецьк, Україна Локальний турнір
Перемога Н/Д Нокаут Н/Д Н/Д Н/Д Україна Донецьк, Україна Локальний турнір
Перемога США Фред Флойд Здача (удари кулаками) 1 13:14 01996-03-30 30 березня 1996 Україна Київ, Україна Турнір IFC Виграв титул чемпіона.
Перемога США Пол Вареланс Технічний нокаут (удари кулаками) 1 6:20 01996-03-30 30 березня 1996 Україна Київ, Україна Турнір IFC
Перемога США Джон Діксон Здача (зламаний ніс) 1 9:10 01996-03-30 30 березня 1996 Україна Київ, Україна Турнір IFC
Перемога Україна Ігор Ахметов Здача (удушення) Н/Д Н/Д Н/Д Україна Київ, Україна Чемпіонат України Пройшов відбір на участь в турнірі IFC.
Перемога Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д Україна Київ, Україна Чемпіонат України
Перемога Україна Ігор Герус Нокаут 1 1:41 01996-03-01 1 березня 1996 Україна Донецьк, Україна Турнір «Український октагон» Виграв турнір «Український октагон».
Перемога Україна Сергій Шеремет Нокаут 1 1:27 01996-03-01 1 березня 1996 Україна Донецьк, Україна Турнір «Український октагон»
Перемога Україна Олег Тищенко Нокаут 1 0:05 01996-03-01 1 березня 1996 Україна Донецьк, Україна Турнір «Український октагон»
Перемога Білорусь Роман Тікунов Технічний нокаут (удар кулаком) 1 2:19 01996-01-23 23 січня 1996 Білорусь Мінськ, Білорусь Турнір «Містер Силач Секай» Виграв турнір «Містер Силач Секай».
Перемога Україна Сергій Бондарович Нокаут (удари кулаками) 1 0:19 01996-01-23 23 січня 1996 Білорусь Мінськ, Білорусь Турнір «Містер Силач Секай»
Перемога Білорусь Микола Яцук Технічний нокаут (удар кулаком) 1 0:50 01996-01-23 23 січня 1996 Білорусь Мінськ, Білорусь Турнір «Містер Силач Секай»
Поразка Росія Михаїл Ілюхін Здача 1 6:30 01995-09-25 25 вересня 1995 2526 вересня 1995 Росія Москва, Росія Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship I» Рефері не помітив порушення правил: Ілюхін натиснув підборіддям на око Вовчанчина.
Перемога Росія Сергій Акінєн Технічний нокаут (зламана рука) 1 2:40 01995-09-25 25 вересня 1995 2526 вересня 1995 Росія Москва, Росія Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship I»
Перемога Бразилія Аділсон Ліма Нокаут 1 0:56 01995-09-25 25 вересня 1995 2526 вересня 1995 Росія Москва, Росія Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship I»
Перемога Бразилія Аділсон Ліма Технічний нокаут (зламаний ніс) 1 1:12 01995-09-25 25 вересня 1995 2526 вересня 1995 Росія Москва, Росія Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship I»
Поразка Україна Андрій Бесєдін Здача (больовий прийом на ногу) 1 1:20 квітень 1995 Україна Харків, Україна Турнір «Честь воїна»
Перемога Україна Сергій Бондарович Технічний нокаут (удари кулаками) 1 0:18 квітень 1995 Україна Харків, Україна Турнір «Честь воїна»
Перемога Україна Олександр Мандрик Технічний нокаут (удари кулаками) 1 3:06 квітень 1995 Україна Харків, Україна Турнір «Честь воїна»

Статистика в кікбоксингу[ред.ред. код]

Проведених боїв: 62 Перемог: 60 Поразок: 2

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д

Примітки[ред.ред. код]

  1. Міжнародна спортивна асоціація любительського кікбоксингу (англ. International Amateur Kick boxing Sports Association).
  2. Чемпіонат світу з вале тудо (англ. World Vale Tudo Championship).
  3. Міжнародний бійцівський чемпіонат (англ. International Fighting Championship).
  4. Міжнародна рада з абсолютних боїв (англ. International Absolute Fighting Council)
  5. а б http://www.mixfight.ru/info/interviews/2008/2/10/Igor-Vovchanchyn-exclusive-interview/
  6. http://budo.tulaguide.ru/viewtopic.php?f=28&t=918
  7. а б в г http://forum.mixfight.ru/archive/index.php/t-32.html
  8. а б http://www.mixfight.ru/info/interviews/2009/4/26/Igor_Vovchanchin_Lucshe_bitysya_s_golymi_kulakami/
  9. http://www.sherdog.com/organizations/International-Fighting-Championship-15
  10. http://www.star.free-fight.ua/ua/water.htm
  11. http://www.mixfight.ru/info/interviews/2009/5/17/Igor_Vovchanchin_Boicov_prosto_nuzhno_nahodity_i_davaty_vozm/
  12. http://h.ua/story/142110/
  13. http://www.sherdog.com/fightfinder.php?search=yes&association=Team+Vovchanchyn

Посилання[ред.ред. код]