Вовчоярська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Вовчоярська

Сватове — Попасна
Донецька залізниця
Лиманська дирекція
м. Лисичанськ

48°52′11″ пн. ш. 38°29′18″ сх. д. / 48.86972° пн. ш. 38.48833° сх. д. / 48.86972; 38.48833Координати: 48°52′11″ пн. ш. 38°29′18″ сх. д. / 48.86972° пн. ш. 38.48833° сх. д. / 48.86972; 38.48833
Рік відкриття 1879 (145 років)
Тип пасажирська
Колій 3
Платформ 2
Тип платформ(и) острівна, бокова
Форма платформи пряма
Вулиця Красна
Відстань до Києва, км 751
Відстань до Попасної, км 40
Відстань до Сватового, км 69
Код станції 498106 ?
Код «Експрес-3» 2214116 ?
Послуги Квиткова каса Оформлення багажу
Супутні послуги Залізнична станція Довідкове бюро
Мапа
Вовчоярська. Карта розташування: Луганська область
Вовчоярська
Вовчоярська


Вовчоя́рська — вантажно-пасажирська залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці. Від 2013 року Вовчоярську переведено з категорії "станція" у категорію "зупинний пункт".

Розташовано на півдні Лисичанська, Сєвєродонецький район, Луганської області (квартал Дружби народів) на лінії Сватове — Попасна між станціями Лоскутівка (11 км) та Переїзна (6 км).

Лінія не електрифікована. Через зупинний пункт ходять пасажирські і приміські дизель-поїзди. Зупиняються лише приміські.

Історія[ред. | ред. код]

З будівництвом значної кількості промислових підприємств у Лисичанську, в тому числі хімічної галузі постала проблема доставки продукції до інших регіонів держави. Одним із тих, хто закликав до будівництва залізниці у Лисичанську був і Дмитро Менделєєв. Для транспортування продукції від заводів до залізничної станції була відкрита канатна дорога.

У 1879 році була прокладена залізниця Попасна — Лисичанськ, а у 1895 році — Лисичанськ — Куп'янськ-Вузловий.

Не зважаючи на військову агресію Росії на сході Україні, транспортне сполучення не припинене, щодоби п'ять пар приміських поїздів здійснюють перевезення за маршрутом Сватове — Попасна, проте станом на листопад 2018 р. зупинку не роблять.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рекламна брошура про Лисичанськ(рос.)
  • Сергей Каленюк, Николай Ломако. Террафоксы и другие лисичане. — Лисичанськ : ПП «Прінтекспрес», 2010. — С. 82-84. — 200 прим. — ISBN 978-966-8061-52-3.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]