Вовчуг колючий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вовчуг колючий
Ononis spinosa 002.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosidae)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Faboideae (Метеликові)
Триба: Trifolieae
Рід: Вовчуг (Ononis)
Вид: Вовчуг колючий
Біноміальна назва
Ononis spinosa
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ononis spinosa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ononis spinosa
EOL logo.svg EOL: 642874
ITIS logo.svg ITIS: 26813
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 58890

Вовчуг колючий[1][2] (Ononis spinosa) — вид рослин родини Бобові (Fabaceae), поширений у Європі, західній Азії й Північній Африці.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічний чагарник або трав'яниста рослина 30–70 см заввишки. Стебло прямостояче, розгалужене від основи, колюче, з довгими і короткими залозистими волосками. Листя 3-листочкове, іноді 1-листочкове поблизу верхівки стебла; кінцеві листки довгасто-еліптичні, 5–10 × 3–5 мм; основа округла, поля нерівно дрібно пилчасті, верхівки гострі. Квітки в слабких, листяних суцвіттях, поодинокі на вузлах, майже сидячі. Чашечка 7–8 мм; зуби довші від трубки. Віночок від блідо-червоний до лілового забарвлення, 10–20 мм. Зрілий біб дорівнює або довший від зубців чашечки. Насіння 2 або 3, від коричневого до чорного забарвлення, горбкувате[3][2][4].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Північній Африці (пн. Алжир, пн. Лівія, Марокко, Туніс), Європі (уся крім Ісландії й пн. Росії) та Азії (західні частина до пн.-зх. Китаю й зх. Гімалаїв)[5][3][6].

В Україні зростає на піщаних берегах річок і схилах — в зх. Поліссі, дуже рідко (Волинська обл., ок. смт Турійськ та м. Володимир-Волинський). Лікарська, Охоронна[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ononis spinosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 184. (рос.)(укр.)
  3. а б Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 27.01.2019.  (англ.)
  4. Flora of China. Процитовано 27.01.2019.  (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 27.01.2019.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 27.01.2019.  (англ.)