Вогнегуз
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вогнегуз | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Вогнегуз тасманійський (Stagonopleura bella)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вогнегу́з[4] (Stagonopleura) — рід горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Представники цього роду мешкають в Австралії і на Тасманії[5].
Опис[ред. | ред. код]
Вогнегузи — невеликі птахи, середня довжина яких становить 11-12 см, а вага — 11-22,7 г. Верхня частина тіла у них коричнева, гузка і надхвістя червоні, нижня частина тіла поцяткована темними смужками або плямами. Дзьоб у них червоний, конусоподібної форми[6].
Види[ред. | ред. код]
Виділяють три види:[7]
- Вогнегуз діамантовий (Stagonopleura guttata)
- Вогнегуз південний (Stagonopleura oculata)
- Вогнегуз тасманійський (Stagonopleura bella)
Етимологія[ред. | ред. код]
Наукова назва роду Stagonopleura походить від сполучення слів дав.-гр. σταγων — плямка і πλευρα — бік.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Reichenbach, Ludwig (1850). Avium Systema Naturale (German) . Dresden and Leipzig: Expedition Vollständigsten Naturgeschichte. Plate LXXV.
- ↑ Cabanis, Jean (1850–1851). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German та Latin) . Т. 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 172.
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1968). Check-List of Birds of the World. Т. 14. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 353.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ R. Paine: Family Estrildidae (Waxbills). W: J. del Hoyo, A. Elliott & D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 15: Weavers to New World Warblers. Barcelona: Lynx Edicions, 2010, ss. 352–353. ISBN 978-84-96553-68-2.
- ↑ Forshaw, Joseph Michael; Shephard, Mark (2012). Grassfinches in Australia. CSIRO. с. 48, 76. ISBN 9780643096349.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 жовтня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 364. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |