Водний кодекс України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Водний кодекс України — кодифікований закон України. Кодекс введено в дію з дня опублікування — 13 червня 1995 року — згідно з Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 року N 214/95-ВР.

За своєю структурою Кодекс складається з 6 розділів, 24 глав та 112 статей.

Номер розділу Назва розділу Глави Статті
I Загальні положення. 1 1 — 11
II Державне управління і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. 2 12 — 41
III Водокористування. 9 — 17 42 — 84
IV Охорона вод. 18 — 21 85 — 108
V Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Відповідальність за порушення водного законодавства. 22 — 23 109 — 111
VI Міжнародні відносини. 24 112

Офіційне опублікування:

Преамбула[ред. | ред. код]

У преамбулі Кодексу зазначено, що усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також ефективнішому, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Водне законодавство[ред. | ред. код]

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Водний фонд[ред. | ред. код]

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать:
1. поверхневі води:

  • природні водойми (озера);
  • водотоки (річки, струмки);
  • штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;
  • інші водні об'єкти;

2. підземні води та джерела;
3. внутрішні морські води та територіальне море.

Землі водного фонду[ред. | ред. код]

До земель водного фонду належать землі, зайняті:

  • морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;
  • прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;
  • гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
  • береговими смугами водних шляхів.

Для правового режиму земель водного фонду характерно встановлення водоохоронних зон, зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів. Водоохоронні зони — це земельні ділянки вздовж річок, морів, навколо озер, та ін. водойм, які встановлюються з метою створення сприятливого режиму водних об'єктів, запобігання їх забрудненню, засміченню, вичерпанню, знищенню навколоводних рослин і тварин та зменшенню коливань стоку цих об'єктів[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Землі водного фонду // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]