Водний розчин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іон натрію, оточений молекулами води в розчині

Водний розчин — розчин, який складається з води, розчиненої речовини та продуктів їхньої взаємодії — гідратованих (сполучених з молекулами води) йонів.

Водні розчини відіграють надзвичайно важливу роль: вода є розчинником більшості речовин в організмі людини та інших живих істот.

Розчинність[ред. | ред. код]

За розчинністю у воді всі речовини можна поділити на три групи:

  • добре розчинні — в 100 г води за кімнатної температури розчиняється більше 10 г речовини;
  • малорозчинні — в 100 г води за кімнатної температури розчиняється менше 1 г речовини;
  • практично нерозчинні — в 100 г води за кімнатної температури розчиняється менше 0,1 г речовини.

Абсолютно нерозчинних речовин не існує.

Розчинність кислот, солей і основ у воді можна визначити за допомогою таблиці розчинності.

Розчинність речовин залежить:

  • від природи розчинюваної речовини і розчинника;
  • температури (від збільшення температури розчинність твердих речовин і рідин збільшується, газів — зменшується);
  • тиску (тільки для газів).

Розчини класифікують як насичені й ненасичені, концентровані та розбавлені.
Розчин, у якому за даної температури речовина більше не розчиняється, називається насиченим.
Розчин, у якому розчинювана речовина ще може розчинятися, називається ненасиченим.

Див. також[ред. | ред. код]