Перейти до вмісту

Водний світ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Водний світ
Waterworld
Жанрбойовик, постапокаліпсис, наукова фантастика, антиутопія
РежисерКевін Рейнольдс
ПродюсерКевін Костнер, Джон Дейвіс
СценаристПітер Рейдер, Девід Туї
На основіWaterworldd Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Кевін Костнер
Денніс Гоппер
Джинн Тріплгорн
Тіна Мажоріно
Майкл Джетер
ОператорДін Семлер
КомпозиторДжеймс Ньютон Говард Редагувати інформацію у Вікіданих
ХудожникDennis Gassnerd Редагувати інформацію у Вікіданих
КінокомпаніяDavis Entertainment
Дистриб'юторUniversal Pictures і Netflix Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість136 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСША США
Рік1995
Кошторис175 млн $
Касові збори264 218 220 $[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0114898
CMNS: Водний світ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Во́дний світ» (англ. Waterworld) — американський постапокаліптичний науково-фантастичний фільм 1995 року. Режисером фільму став Кевін Рейнольдс, сценаристи: Пітер Рейдер і Девід Туї. Стрічка заснована на оригінальному сценарії Рейдера 1986 року і зірки Кевіна Костнера, який також продюсував його. Дистриб'ютор — Universal Pictures. Кінострічка була наступним проєктом співробітництва Кевіна Костнера і Кевіна Рейнольдса, які раніше в 1991 році разом працювали над фільмом «Робін Гуд: Принц злодіїв».

«Водний світ» отримав змішані відгуки, попри помірний успіх на міжнародних касових зборах.

Сюжет

[ред. | ред. код]

2500 року внаслідок підняття рівня моря на понад 25 000 футів (7,62 км) кожен материк на Землі вкритий водою. Рештки людської цивілізації живуть на плавучих громадах, відомих як атоли, давно забувши про життя на суші. Люди вірять, що десь у нескінченному океані є міфічна «Суша».

Моряк (Кевін Костнер), самотній дрейфер, прибуває на своєму тримарані, щоб торгувати мотлохом, рідкісним товаром. Мешканці атола бачать, що Моряк — це мутант із зябрами та переплетеними ногами, і вирішили затопити його у ямі для перероблювання, свого роду рідкого компосту. Якраз тоді на атол нападають Курці, банда піратів, яка шукає дівчину, яку звати Енола (Тіна Мажоріно), котра, за словами їхнього лідера Дікона (Денніс Гоппер), має тату з картою Суші на спині. Охоронець Еноли Гелен (Джинн Тріплгорн) намагається втекти з Енолою на газовій кулі з винахідником Грегором (Майкл Джетер), але повітряна куля вилітає занадто рано. Через це Гелена рятує Моряка і наполягає на тому, щоб він забрав їх двох із собою.

Вони рятуються на борту тримарана. Їх переслідують курці; вони тікають, але дії Гелени призводять до пошкодження човна Моряка, і він сердито зістригує її волосся, а потім і волосся Еноли, бо вона завжди бере його олівці.

Гелена пояснює: вона вважає, що люди колись жили на суші, і просить розповісти, де Моряк зібрав його мотлох. Він пірнає з нею під водою, показуючи залишки міста та мотлох на дні океану, підтверджуючи здогадки Гелени. Коли вони виходять на поверхню, вони бачать, що курці наздогнали їх, погрожуючи вбити їх, якщо вони не видадуть Енолу, яка ховається на борту човна. Курці викрадають Енолу і намагаються вбити Гелену та Моряка. Моряк хватає Олену, і вони пірнають під водою, щоб уникнути захоплення. Коли вони виходять на поверхню, вони виявляють, що його човен знищений.

Грегору вдається наздогнати і врятувати їх, і він відвозить їх до нового імпровізованого атола, населеного вцілілими від першого нападу.

Моряк бере захопленого члена банди, щоб переслідувати диякона на борту блокшива Ексон-Вальдеса. Коли більшість курців, що стоять під палубою, ведуть танкери, Моряк стикається з Дияконом, погрожуючи запалити запаси нафти, що залишаються на танкері, якщо він не поверне Енолу. Диякон думає що моряк блефує, знаючи, що це знищить корабель, але, на його подив, Моряк кидає фальшфейєр в олію. Нижні палуби корабля наповнюються полум'ям, і корабель починає тонути. Моряк врятує Енолу і рятується через мотузку з повітряної кулі Грегора з Геленою на борту. Коли Моряк приносить Енолу до Олени, Диякону вдається схопити мотузку, щоб втекти з потопаючого корабля. Його відштовхують у воду, але підіймається на борт водних лиж. Він стріляє по повітряній кулі, струшуючи Енолу з повітряної кулі і в океан. Коли Диякон та деякі його люди сходяться на Енолу, щоб захопити її, Моряк робить імпровізований банджі-джамп з повітряної кулі, щоб схопити Енолу прямо перед Дияконом та його людьми зіткнутись та загинути під час вибуху.

Пізніше Грегор зміг розібрати татуювання на спині Еноли як координати зі зворотними напрямками. Слідом за картою, Грегор, Моряк, Гелен та Енола відкривають для себе Сушу, вершину гори Еверест, наповнену рослинністю та дикою природою. Вони також знаходять хату з останками батьків Еноли. Зрозумівши, що він не належить до суші, Моряк вирішує, що не може залишитися. Він будує новий дерев'яний вітрильник і вирушає, коли Гелен та Енола прощаються з ним.

Акторський склад

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Кевін Костнер Моряк Моряк
Денніс Гоппер Дікон Дікон
Джинн Тріплгорн Гелен Гелен
Тіна Мажоріно Енола Енола
Майкл Джетер Грегор Грегор
Джерард Мерфі[en] Норд Норд
Актор Роль
Кім Коутс Дріфтер Дріфтер
Джон Флек[en] лікар Курців лікар Курців
Роберт Джой[en] обліковець Курців обліковець Курців
Джек Блек пілот Курців пілот Курців
Зейкс Мокае[en] Пріам Пріам
Лі Аренберг Дженг Дженг


Створення

[ред. | ред. код]

Ще до початку зйомок фільму Стівен Спілберг попередив Кевіна Рейнольдса та Кевіна Костера не фільмувати на відкритій воді, пам'ятаючи свій досвід створення «Щелеп». Однак, творці фільму слідувати своєму баченню суворої та реалістичної картини, вважаючи, що зйомки в океані дадуть кращу переконливість. Сторення «Водного світу» супроводжувалося численними інцидентами. Знімальний майданчик через три тижні після початку зйомок зруйнував ураган. Джин Тріпплгорн та акторка-дитина Тіна Маджоріно мало не втонули, коли їх викинуло з човна через зламаний бушприт. Їх довелося рятувати команді з 12 водолазів. Кевін Костнер був прив'язаний до щогли в одній зі сцен і корабель відпоив з ним у море. Костнер на той час переживав розлучення, і це, разом із тиском виробництва, вплинуло на його партнерство з Рейнольдсом. Творці часто сперечалися щодо творчих рішень. Затримки та труднощі зі зйомками в океані призвели до перевищення виробничих витрат та збільшення бюджету[2].

Спочатку студія Universal Studios виділила 65 млн доларів на бюджет фільму. Але він зріс до 100 млн через перебудову декорацій та інші затримки у виробництві. Плановані 96-денні зйомки розтягнулися на 157 днів. Відповідно, бюджет знову збільшився, вже до 135 млн доларів, перш ніж остаточно зупинився на рекордних для того часу 175 млн доларів. Для порівняння, «День незалежності» був знятий наступного року за 75 млн доларів[2].

Рейнольдс покинув проєкт, залишивши Костнера завершити решту фільму. Незважаючи на це, Рейнольдса вказують єдиним режисером готового фільму[2].

Пов'язані медіа

[ред. | ред. код]

Відеоігри

[ред. | ред. код]

Відеоігри за мотивами фільму вийшли для Super NES, Game Boy, Virtual Boy та PC. Планувалось випустити реліз для Genesis, але він був скасований і був доступний лише на Sega. Також була запланована версія гри Sega Saturn, і розробка була завершена, але, як і її аналог Genesis, вона була скасована до виходу. Ігри на Super NES та Game Boy були доступні лише у Великій Британії та Австралії. Поки версії Super NES та Virtual Boy випускалися компанією Ocean Software, версію для ПК випустила компанія Interplay.

Новелізація

[ред. | ред. код]

Новелізацію виконав Макс Аллан Коллінс, її опублікувало видавництво Arrow Books.

Комікси

[ред. | ред. код]

Наступний мінісеріал коміксів із чотирьох випусків «Водосвіт: Діти Левіафана» вийшов завдяки Acclaim Comics 1997 року[3]. Кевін Костнер не дозволив використовувати своє лице для коміксів, тому «моряк» виглядає інакше. Ця історія розкриває деяку історію «Моряка», коли він збирає підказки про те, звідки він прийшов і чому він інший. Комікс розкриває можливу причину танення полярних крижаних шапок та затоплення світу та представляє нового лиходія, «Левіафана», який постачав дияконівську організацію курців. Комікс натякає на можливість того, що мутація Моряка може бути викликана не еволюцією, а генною інженерією, і що його походження може бути пов'язане з походженням «Морського їдця», морського монстра, побаченого під час сцени риболовлі у фільмі.

Тематичний парк атракціонів

[ред. | ред. код]

Атракціони за мотивами фільму є в Universal Studios Голлівуді, Universal Studios Японії та Universal Studios Сінгапурі. Сюжет шоу відбувається після фільму, коли Гелена повертається до Атола з доказом суші, зустрічає диякона, який пережив події фільму. Моряк приїжджає за ним, перемагає диякона і забирає Гелену назад у сушу, коли Атол вибухає.

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Після виходу фільму «Водний світ» відгуки були неоднозначними. Критики хвалили сцени сутичок і переконливість зйомок у морі. Однак за фільмом визнали повільний темп, нецікавих персонажів та надмірні подібності з «Шаленим Максом». Попри те, він зібрав 88 млн доларів на внутрішньому ринку, і ще 176 млн доларів у міжнародному прокаті, що склало загальну суму 264 млн доларів. Це покрило витрати на виробництво, але не змогло компенсувати витрати на промоцію фільму[2].

«Водний світ» отримав чотири номінації на «Золоту малину», зокрема за найгірший фільм, найгіршого актора та найгіршого режисера, а Денніс Гоппер переміг у номінації «Найгірший актор другого плану»[2].

Головна передумова фільму, затоплення всього світу, фізично неможлива. Якщо всі льоди на планеті розтануть, рівень світового океану підвищиться на 60 м, порівняно з сучасним. Це затопило б прибережні регіони, але ніяк не могло б поховати під водою цілі континенти[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.boxofficemojo.com/movies/?id=waterworld.htm
  2. 1 2 3 4 5 Waskett-Burt, Andrew (3 жовтня 2021). What Went Wrong With Waterworld? Why It Cost So Much & Was A Failure. ScreenRant (англ.). Процитовано 28 липня 2026.
  3. ↑ Kevin Kobasic. Архів оригіналу за 6 травня 2012. Процитовано 4 квітня 2021.
  4. ↑ 9 Worst, Most Implausible Science Mistakes Ever Made in Movies. ThoughtCo (англ.). Архів оригіналу за 14 січня 2026. Процитовано 28 липня 2026.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Водний_світ&oldid=48463250