Водолікарня (Луганськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Водолікарня
Водолікарня та пам'ятник Далю
Водолікарня та пам'ятник Далю
48°34′44″ пн. ш. 39°17′59″ сх. д. / 48.57897778002777756° пн. ш. 39.29976389002777637° сх. д. / 48.57897778002777756; 39.29976389002777637Координати: 48°34′44″ пн. ш. 39°17′59″ сх. д. / 48.57897778002777756° пн. ш. 39.29976389002777637° сх. д. / 48.57897778002777756; 39.29976389002777637
Країна Україна Україна
Місто Луганськ
Стиль Ампір
Будівництво ???—поч. 1880-х

Водолікарня. Карта розташування: Україна
Водолікарня
Водолікарня
Водолікарня (Україна)

Луганська обласна фізіотерапевтична поліклініка імені професора О. Ю. Щербака — поліклініка, заснована 1926 року. Розташована в Ленінському районі Луганська на вулиці Володимира Даля, в так званому Старому місті.

Будівля[ред. | ред. код]

Будівля сучасної водолікарні була споруджена на початку 80-х років XIX століття для Гірничого відомства. Будівлю побудовано в стилі ампір. Спочатку будинок був П-образної форми, пізніше прямокутної з центральною двоповерховою частиною, прикрашеною чотириколонним портиком, та боковими одноповерховими.

В XIX столітті в будівля слугувала приміщенням бібліотеки Луганського ливарного заводу. Фонди бібліотеки налічували понад 3 тисячі томів російською, англійською, німецькою та французькою мовами. Крім того в будівлі знаходився мінералогічний музей.

В 1918 році в приміщенні бібліотеки розміщувався уряд Донецько-Криворізької республіки, з квітня 1918 — штаб 5-ої армії під командуванням Климента Ворошилова. В 1922 році в приміщенні будівлі знаходився осередок організації «Юний Спартак». Протягом 19231924 років у приміщенні знаходився дитячий будинок страхової каси.

Створення лікарні[ред. | ред. код]

План водолікарні

Створення водолікарні у Луганську датується 1926 роком, про що свідчить протокол № 61 засідання Президіума Луганського міськвиконкому від 30 січня 1926 року:

« Підтверджуючи необхідність організації округової водолікарні, запропонувати окрвідділу місцевого господарства помешкання по Англійській вулиці, в котрому знаходиться накожний ізолятор, як тільки воно буде звільнено, передати до розпорядження інспектури охорони здоров'я для організації в ньому водолікарні. »

На момент створення луганська водолікарня мала 11 осіб персоналу, в тому числі двох лікарів та двох медичних сестер. Водолікарня мала електролікувальний, світлолікувальний кабінети та водолікувальну залу. Потужність обладнання давало можливість здійснювати до 350 процедур за 6 годин. При водолікарні діяли два гуртожитки: чоловіче на 10 та жіноче на 5 ліжко-місць, при гуртожитках працювала їдальня.

При водолікарні було пробурено свердловину глубиною 760 метрів. В 1960 році було пробурено свердловину № 60, а 1984 року свердловину К-3289.

1961 року при водолікарні було побудовано ще 2 корпуси: відділення грязетерапії та інгаляторії, а 1968 на баланс установи передано будівлю військової частини.

З 1 березня 1993 року діє денний стаціонар для дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи та порушеннями функцій опорно-рухового апарату.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Київ : Будівельник, 1985. — Т. 2. — С. 336.
  • Башкина В. Я., Поболелов А. И., Сумишин Ю. С. Привѣтъ изъ Луганска. История Луганска на почтовых открытках и фотографиях. — Луганск : МАКСИМ, 2007. — С. 128. — ISBN 978-966-8526-98-5.

Джерела[ред. | ред. код]