Водомірки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Водомірки
Aquarius remigis
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Паранеоптера (Paraneoptera)
Ряд: Клопи (Hemiptera)
Родина: Водомірки (Gerridae)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:
Fossilworks: 176540

Водомі́рки (Gerridae) — родина напівжорсткокрилих комах з підряду клопів (Справжні клопи Heteroptera). Нараховують близько 700 видів. Найбільш поширені види роду Gerris. Живуть на поверхні води, належать до екологічної групи нейстону. З настанням холодів водоміри залишають водойми і знаходять собі притулок під корою старих пнів або в моху.

Опис[ред.ред. код]

Тіло і кінчики ніг покриті жорсткими незмочуваними водою волосками, завдяки чому водомірки пристосовані до ковзання по воді. Такий спосіб пересування можливий завдяки адгезії води, що створює поверхневий натяг.[1]

Рухається водомірка, широко розставивши дві пари довгих і тонких ніг, — середню і задню. Більш короткі передні ноги використовуються для утримання здобичі. Останні дослідження показали, що передні ноги є «двигуном», що забезпечує зміну швидкості, а решта 4 ноги — лише опорою. 

Повертається водомірка, рухаючи ногами в різні боки. При подоланні перешкод здатні здійснювати стрибки. Тіло завдовжки 1-30 мм, темно-коричневого, бурого кольору.

Крім гарного зору, водомірки також передають і отримують інформацію через коливання водної поверхні. Така взаємодія використовується також самцями при пошуку самки для спарювання.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Водомірка

Живляться дрібними безхребетними, що впали на поверхню води. Мають колючо-сисний ротовий апарат (хоботок) і зовнішнє травлення, при харчуванні твердою їжею вводять в тіло жертви речовини, що паралізують і розкладають тканини. Можуть смоктати кров людини, але це — рідкість.

Водомірки відкладають свої яйця на листках водних рослин, розташовуючи їх в один ряд, причому яйця пов'язані іноді слизовою речовиною; така кладка має вигляд довгої желевидної мотузки, що містить до 50 яєць. Кладка відбувається впродовж усього літа.

Види[ред.ред. код]

Існують крилаті і безкрилі види. Після зимівлі крилаті представники втрачають здатність літати, оскільки їх літальні м'язи розсмоктуються, забезпечуючи комахам первинний запас енергії для полювання і розмноження.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Введение в біологию. П.Кемп, К.Армс // Мир, М.1988 - 671 с. - С.237


Тигр Це незавершена стаття із зоології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.