Водоспад життя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Водоспад життя M:
Way Down East
225px
Жанр драма, мелодрама
Режисер Девід Ворк Гріффіт
Продюсер Девід Ворк Гріффіт
Сценарист Джозеф Р. Грісмер
Ентоні Пол Келлі
Девід Ворк Гріффіт
У головних
ролях
Ліліан Гіш
Річард Бартелмесс
Оператор Пол U. Аллен
Г. В. Бітцер
Чарльз Даунс
Композитор Вільям Фредерік Пітерс
Луїс Сільверс
Монтаж Джеймс Сміт
Роуз Сміт
Художник Кліффорд Пембер
Генрі Бендел
Кінокомпанія D. W. Griffith Productions
Тривалість 145 хв.
Мова англійська
Країна Flag of the United States.svg США
Рік 1920
Кошторис $700 000
Касові збори $4 500 000
IMDb ID 0011841
Водоспад життя у Вікісховищі?

Водоспад життя (англ. Way Down East) — американська мелодрама режисера Девіда Ворк Гріффіта 1920 року. Екранізація п'єси Лотті Блер Паркер.

Картина вважається одним із шедеврів німого кіно, перебуває в суспільному надбанні. Фільм входить до 1000 найкращих фільмів (937 місце), 100 найкращих американських мелодрам за версією AFI (71 місце), 33 місце в списку найкращих фільмів епохи німого кіно за версією сайту silentera.com і 26 місце в списку найкращих фільмів 1920-х років за версією IMDb.

Сюжет[ред. | ред. код]

На початку фільму ми бачимо, як молода дівчина Анна Мур залишає свій будинок у невеликому селі в Новій Англії і їде до своїх багатих родичів в Бостон. Там вона зустрічає парубка по імені Сандерсон, першокласного бабія, закрутивши юній провінціалці голову, і під його натиском наївна дівчина вступає з ним у фіктивний шлюб. Потім Сандерсон залишає Анну, дізнавшись про її вагітність. Вона змушена повернутися в свою глуш, але народжена дитина незабаром вмирає, як помирає і мати Анни. Вона залишається зовсім одна, починає бродити по околицях у пошуках хоч якоїсь роботи.

Нещасна жінка знаходить роботу покоївки у землевласника Бартлетта. Давид, сина сквайра Бартлетта, який закохується в неї. Але Анна Мур всіляко противиться його залицянням, пам'ятаючи своє невдале «заміжжя». Тим більше, що в маєтку з'являється Леннокс, що мешкає по сусідству і приударивший цього разу за Кейт, племінницею сквайра Бартлетта.

В результаті наступних подій минуле Анни Мур все ж розкривається і сквайр Бартлетт виставляє нещасну жінку за двері в той час, як на вулиці панує заметіль. Дівчина перед відходом все ж встигає сказати пару слів на захист і кидає слова гніву і докору на адресу запрошеного в будинок негідника Сандерсона, прямо вказуючи на нього як на батька, що кинув свою ще не народжену дитину. Анна біжить геть у розбурхану негоду, не помічаючи нічого перед собою. Добігши до річки і знесилившись, вона непритомніє. На річці тим часом починається рух льоду і крижина з Анною Мур рухається в напрямку до водоспаду. Закоханий у Анну Давид, кинувся слідом за нею на пошуки, приходить вчасно на допомогу і рятує кохану буквально за хвилину до загибелі.

У фіналі сквайр Бартлетт просить вибачення у Анни, негідник Сандерсон осоромлений і вигнаний, а закохані одружуються.

У ролях[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Популярна в 1930-х зірка Голлівуду Норма Ширер, дружина одного з босів студії Metro-Goldwyn-Mayer Ірвінга Тальберга тут робить перші кроки — з'являється в епізодичній ролі танцівниці на святі. І причому не одна, а разом з нею там же і в таких самих крихітних епізодах виступають її мати і сестра.
  • Кларін Сеймур, одна з постійних актрис Гріффіта тих років, була спочатку призначена на роль Кейт, племінниці сквайра Бартлетта. Актриса вже фактично зіграє всі епізоди, призначені їй ролі, коли раптом відчує різкі болі через непрохідність кишки. Вона померла 25 квітня 1920 року в результаті екстреної невдалої операції. Гріффіт замінив Сеймур танцівницею Мері Хей, яка до цього була дублеркою Сеймур і підміняла її на дальніх планах.
  • Роберт Гаррон, один з улюбленців Девіда Ворка Гріффіта і постійний виконавець ролей майже у всіх його фільмах, застрелиться при загадкових обставинах після світової прем'єри стрічки «Водоспад життя» в Нью-Йорку.

Посилання[ред. | ред. код]