Очікує на перевірку

Водосховища України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Потреби господарського комплексу України зумовили необхідність будівництва великої кількості водосховищ, а також зарегулювання річкового стоку.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

На території України налічується 1103 водосховища[1].

Морфометричні елементи водосховища
Картосхема наявності водосховищ (кількість — штук; площа — га; об'єм — млн. м³) у межах адміністративно-територіальних утворень на території України — без Дніпровського каскаду та Дністровських водосховищ[1]

Вони утримують 55315,8 млн м³ води (величина повного об'єму), зокрема 8565,8 млн м³ — без 6-и водосховищ Дніпровського каскаду та 2-х Дністровських водосховищ (головного та буферного). В цілому, всі водосховища утримують об'єм води, що перевищує середній річний стік Дніпра.

Найбільші водосховища (загалом шість — Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам'янське, Дніпровське) створено на Дніпрі з 30-х по 70-і роки ХХ ст. На початку 80-х років було створено Дністровське водосховище. Значно меншими є водосховища у басейнах річок Південний Буг, Сіверський Донець та інші.

Останнім часом роботи по зарегулюванню стоку практично припинилися. Певною мірою це зумовлено значним використанням наявних природних ресурсів, а також необхідністю значних коштів на будь-яке гідротехнічне будівництво.

Розташування по областях

[ред. | ред. код]

Поширені водосховища по території України нерівномірно.

Найбільша кількість водосховищ зосереджена в посушливих центральних та південно-східних областях: Донецькій (130 водосховищ), Дніпропетровській (101), Кіровоградській (84).

Найменшу кількість водосховищ на своїй території мають Івано-Франківська та Чернівецька області — по три.

Передано в оренду місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування 431 водосховище[1] , або 39 % від загальної кількості їх в країні.

Найбільше орендованих водосховищ у Кіровоградській (68 %), Донецькій (55 %), Харківській (54 %), Полтавській (51 %) областях.

Немає водосховищ в оренді у Івано-Франківській, Львівській та Херсонській областях.

Наявність водосховищ у межах адміністративно-територіальних утворень України (без Дніпровського каскаду та Дністровських водосховищ)[1]

[ред. | ред. код]
Адмін.-тер. утворення Кількість вдсх, шт. Площа вдсх, га Об'єм вдсх (повний), млн м³ В оренді, шт. В оренді, га
АР Крим 22 3614 334,2 1 65
Вінницька обл. 52 9658 293 6 616
Волинська обл. 9 1960 36,4 2 133
Дніпропетровська обл. 101 20100 909 39 3243
Донецька обл. 130 18186 1746 72 6990
Житомирська обл. 54 7744 181,7 19 2439
Закарпатська обл. 9 1212 40,6 7 995
Запорізька обл. 28 2474 74,8 17 1137
Івано-Франківська обл. 3 1631 63,5 -** -
Київська обл. 62 10250 194 21 2573
Кіровоградська обл. 84 9501 264,3 57 4306
Луганська обл. 73 7403 254 34 2497
Львівська обл. 20 3288 67,1 - -
Миколаївська обл. 45 7585 374,7 17 1231
Одеська обл. 64 58704 2106,7 11 1498
Полтавська обл. 69 6470 149,9 35 2724
Рівненська обл. 12 2925 47,8 4 380
Сумська обл. 43 4657 99 5 315
Тернопільська обл. 26 3579 79,3 15 1940
Харківська обл. 57 33050 1497,3 31 3220
Херсонська обл. 14 13743 138,3 - -
Хмельницька обл. 51 10961 258,2 20 2636
Черкаська обл. 38 5918 118,7 6 586
Чернівецька обл. 3 168 7,8 2 138
Чернігівська обл. 24 2201 48 10 1082
м. Київ -* - - - -
м. Севастополь 1 604 64,2 - -
Разом по Україні 3095 747586 275566,1 3631 403743

Примітка: -* — водосховищ немає; -** — в оренді немає.

Розташування по річкових басейнах

[ред. | ред. код]

Найбільша кількість водосховищ в Україні зосереджена в басейні Дніпра (понад 45 %). Частка басейну Південного Бугу — 17 %, Дону (Сіверського Дінця) — понад 13 %.

Картосхема наявності водосховищ (кількість — штук; площа — га; об'єм — млн. м³) у межах районів річкових басейнів на території України — без Дніпровського каскаду та Дністровських водосховищ[1]]]
Картосхема наявності в оренді водосховищ (кількість — штук; площа — га) у межах районів річкових басейнів на території України — без Дніпровського каскаду та Дністровських водосховищ [1]

Наявність водосховищ у межах районів річкових басейнів на території України (без Дніпровського каскаду та Дністровських водосховищ)[1]

[ред. | ред. код]
Район річкового басейну Кількість вдсх, шт. Площа вдсх, га Об'єм вдсх (повний), млн м³ В оренді, шт. В оренді, га
Вісли (Зах. Бугу та Сану) 11 3293 63,3 -* -
Дунаю 40 53824 1975 10 1300
Дністра 62 11229 298,8 16 1904
Південного Бугу 186 29952 893,2 73 6186
Дніпра 498 75062 2219,9 205 20405
Річок Причорномор'я 34 4845 162,4 8 1017
Дону 149 43702 1997,1 74 6230
Річок Приазов'я 92 21461 557,7 43 3636
Річок Криму 23 4218 398,4 1 65
Разом по Україні 1095 247586 8565,8 431 40743

Примітка: -* — в оренді немає.

Найменше водосховищ у районі річкового басейну Вісли (Західного Бугу та Сану) — 1 % від загальної кількості по країні.[1]

Найбільше орендованих водосховищ у районі річкового басейну Дону (Сіверського Дінця) — близько 50 %, Дніпра — 48 %, річок Приазов'я — 47 %.

Немає орендованих водосховищ у районі річкового басейну Вісли (Західного Бугу та Сану).

Характеристики основних водосховищ

[ред. | ред. код]
Назва водосховища Місцезнаходження Відстань від гирла, км НПР, м Площа, км² Повний об'єм, млн м³
Київське р. Дніпро 103,0 922 3730
Канівське р. Дніпро 91,5 581 2500
Кременчуцьке р. Дніпро 81,0 2252 13520
Кам'янське р. Дніпро 64,0 567 2460
Дніпровське р. Дніпро 51,4 410 3320
Дністровське р. Дністер 677,7 121,0 142 2000
Краснопавлівське Канал Дніпро — Донбас - 120,0 35,0 410,0
Карачунівське р. Інгулець 83,0 59,0 44,8 308,5
Вуглегірське р. Лугань 180 167,5 15,1 162,0
Ладижинське р. Південний Буг 400 177,0 20,8 150,8
Шолохівське р. Базавлук 19,0 30,8 13,6 97,2
Ташлицьке балка Ташлик 2,3 99,5 8,6 86,0
Павлівське р. Кальміус 45,0 34,2 10,0 76,3
Зеленодольське Канал Дніпро — Кривий Ріг - 89,0 15,7 74,4
Чорнорічинське р. Чорна 27,4 261 6,04 64,2
Сергіївське наливне, Херсонська обл. - 1,0 62,3 63,0
Курахівське р. Вовча 275 114,8 15,3 62,5
Макортівське р. Саксагань 85,0 81,8 13,3 57,9
Південне наливне, Канал Дніпро — Кривий Ріг - 96,5 11,3 57,3
Лиман (водойма-охолоджувач Зміївської ТЕС) наливне, Харківська обл. - 91,0 12,5 53,1
Бурштинське р. Гнила Липа 7,0 229,0 12,6 49,9
Старокримське р. Кальчик 18,0 41,0 4,5 45,2
Хрінницьке р. Стир 380 187,3 20,5 45,0
Старобешівське р. Кальміус 153 92,0 9,0 44,0
Іскрівське р. Інгулець 366 75,0 11,2 40,7
Софіївське р. Інгул 108 39,5 4,7 36,0
Сімферопольське р. Салгир 157 291,5 3,23 36,0
Фронтове наливне, Північно-Кримський канал - 94,0 2,70 24,0
Партизанське р. Альма 50,6 272,0 2,25 34,4
Жовтневе р. Мокрий Ізюмець 5,0 42,5 4,25 31,0
Іршанське р. Ірша 79,2 185,0 6,91 30,2
Щедрівське р. Південний Буг 681 265,5 13,3 30,1
Клебан-Бикське р. Клебан-Бик 2,0 102,75 6,50 27,8
Загорське р. Кача 53,0 345,0 1,56 27,8
Теребле-Ріцьке р. Теребля 36,0 515,0 1,55 24,0
Станційне наливне, Північно-Кримський канал - 94,0 2,70 24,0
Трав'янське р. Харків 5,92 22,2
Муромське р. Муром 4,08 14,0
Великобурлуцьке р. Великий Бурлук 4,10 14,2
Орільське р. Оріль 7,00 13,8
Олександрівське р. Мокрий Мерчик 3,52 11,4
В'ялівське р. В'ялий 1,70 10,0

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]