Водій для Віри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Водій для Віри Picto infobox cinema.png
Водитель для Веры
Жанр драма
Режисер Павло Чухрай
Продюсер Ігор Толстунов
Олександр Роднянський
Михайло Зільберман
Віталій Кошман
Людмила Захарова
Сценарист Павло Чухрай
У головних
ролях
Ігор Петренко
Альона Бабенко
Богдан Ступка
Андрій Панін
Оператор Ігор Клебанов
Володимир Клімов
Композитор Едуард Артем'єв
Кінокомпанія «Продюсерська фірма Ігоря Толстунова»
«Перший канал»
Телеканал «1+1»
Тривалість 112 хв.
Мова російська
Країна Україна Україна
Росія Росія
Рік 2004
Кошторис $3,0 млн
Касові збори $2,78 млн
IMDb ID 0416292

«Воді́й для Ві́ри» (рос. Водитель для Веры) — українсько-російський психологічно-драматичний телефільм 2004 року російського режисера Павла Чухрая. Фільм отримав численні російські нагороди, зокрема «Найкращий фільм» на фестивалі в Сочі.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія фільму відбувається в СРСР, в 1960-ті роки. Сержант Віктор — молодий і ставний, він дивиться на життя просто і прагматично; він готовий на все задля досягнення своєї головної мети — зробити кар'єру. Поки що фортуна сприяє йому: його, курсанта привілейованої кремлівської роти, армійський генерал бере своїм особистим водієм.

Генерал-лейтенант Сєров розраховує одружити його на своїй безталанній та кульгавій ​​дочці Вірі. Нового водія, Віктора, це не надто бентежить, адже він виріс сиротою в дитячому будинку, в убогості, й за шанс пробитися «у люди» готовий одружитися навіть з з дочкою-калікою генерала. Віра, нічого не підозрюючи, закохується в нього й починає будувати сімейні плани. Та й сам Віктор, постійно піклуючись про Віру, змінює ставлення до неї — співчуття, ніжність, та надія на майбутній добробут переповнюють його.

Дія стрічки розгортається на генеральській дачі в Криму під Севастополем у пік панування Радянської влади над Україною. Ласкаве сонце чорноморського узбережжя, музика, мода, побут та розваги 1960-х років межують із таємною боротьбою за сфери впливу в радянських верхівках влади. Від результату цієї боротьби залежать долі генерала, його вагітної доньки та водія Віктора.

Ролі[ред. | ред. код]

Кошторис та касові збори[ред. | ред. код]

Кошторис фільму склав $3,0 млн.[1]

За даними Держкіно збори стрічки в Україні склали $140 тис.[2] За даними BOM збори поза Україною, закордоном, склали $2.6 млн.[3]. Таким чином загальні збори стрічки склали приблизно $2.78 млн.

Нагороди[ред. | ред. код]

Фільм має 7 нагород і 7 номінацій.

  • 2005 — «Ніка» за найкращу музику
  • 2004 — «Золотая троянда» — головний приз відкритого кінофестивалю Кінотавр

Скандали[ред. | ред. код]

У 2005 році Україна висунула стрічку на премію «Оскар» у номінації за найкращий фільм іноземною мовою, але оскільки з українського у фільмі були лише зйомки на території України, а все решта було російське — російський режисер, російські актори та російська мова фільму, то Американська Академія відхилила заявку фільму бути представленою як український фільм.[4][5][6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Водій для Віри // kino-teatr.ua/uk/, 2004
  2. Людина з прокату // УМ, 02.03.2012
  3. Voditel dlya Very (A Driver for Vera) // BOM, 2004 (англ.)
  4. Як Україна представляла «Водія для Віри» на «Оскар» — журнал «Кіно-Театр» (НАУКМА), № 3 (2005)
  5. Кого Україна відправляє на Оскар — BBC Україна, 19 вересня 2014
  6. Петро Борисов у співпраці з Джеком Пеленсом. "Україна зазнає культурного голодомору" // Часопис "Свобода", №38 за 17 вересня 2014 року

Посилання[ред. | ред. код]