Водіння Куста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Водіння Куста
Зображення
Країна  Білорусь і  Україна
Статус нематеріальної культурної спадщини Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України[d]
CMNS: Водіння Куста у Вікісховищі

Водіння Ку́ста[1], або Ку́ст[2] — дохристиянський західнополіський весняно-літній обряд, приурочений до дня Святої Трійці[3]. Проводиться на перший або другий день Трійці. Ареал проведення обряду охоплює історичну Пінщину, територію сучасних північних частин Зарічненського, Дубровицького районів Рівненської області, Любешівського району Волинської області України та Пінського, Івановського району, частково — Лунинецького, Столінського, Івацевицького районів та село Спорове Березівського району Берестейської області Білорусі[1]. 16 листопада 2018 року наказом Міністерства культури України обряд включений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України[4][5].

Історія[ред. | ред. код]

Деякі відомості про обряд та кустові пісні з'являлися ще в публікаціях першої половини XIX століття. У 1831 році Лукаш Голембіовський опублікував одну кустову пісню, а у 1851 році Ромуальдом Зенкевичем у збірнику «Piosenki gminne ludu Pińskiego» була опублікована вже 21 кустова пісня і здійснений стислий опис обряду. Кустові пісні та свідчення про обряд можна зустріти в роботі 1878 року «Pieśni obrzędowe ludu ruskiego z okolic Pińska» П. Биковського. Деякі матеріали, зібрані в Пінському повіті, були опубліковані у 1890 році у збірнику «Пинчуки» Д. Г. Булгаковського. Пізніше кустові пісні та сам обряд розглядали у свої роботах Митрофан Довнар-Запольський (1895), П. В. Шейн (1902), Є. Р. Романов (1911), Дмитро Зеленін (кінець 1930-тих) та інші[1].

Вперше в Україні обряд зафіксований С. Кітовою[6]. У 1972 році у журналі «Народна творчість та етнографія» вийшла стаття С. Кітової з дослідженням обряду в селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області[1]. Відповідно до даних фольклориста і етнографа Олексія Ошуркевича обряд проводився майже до середини XX століття в селах Сваловичах і Хоцуні Любешівського району Волинської області[6]. Єдиним місцем в Україні, де сьогодні проводять цей обряд, залишається село Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області[6][7]. 2022 року обряд вперше провели в Рівному, його планують внести до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО[8].

Проведення[ред. | ред. код]

Проводився в перший день Зелених свят[6]. Під час проведення обряду в зелень вбирають дівчину[7][9] (Куста[9]). На наступний день Трійці гурт дівчат водить головну героїню селом, заходячи у двори зі співами «кустових пісень» та побажаннями. Основні мотиви цих пісень — величання «Куста» як символу добра і побажання врожаю та інших господарських успіхів. Крім того, ці пісні торкаться теми дівочого щастя в коханні[7].

На Волині участь в обряді брали жінки різного віку. Юним учасницям виплітали спідницю з лепехи, опоясували крайкою, обтикували квітками та гілками з листям. На голову одягали багато різних вінків (до 10). Решта учасниць одягала святковий наряд та вінки. Старші жінки одягали білі квітчасті хустки. Головним завданням звичаю було, щоб ніхто не впізнав особу «куста» (головної героїні). З домів до гурту виходили господарі з пирогами та узваром, якими пригощали дівчат. Натомість учасниці співали пісні та поздоровляли. Після закінчення обходу учасники знімали вінки і роздавали дівчатам, які їх виплітали. З вінками дівчата йшли до річки для ворожіння на суджених. Опісля — розходилися, виконуючи останні цього року веснянки (найчастіше — пісню «Кривий танець»)[9].

Існує варіант обряду за участю дітей. Під час цього проведення обряду організатори дійства виготовляли вінки з квітів, трав і листя для кожного учасника та створювали костюм для дівчини, яка грає головну роль (Кустянки[10]). Цей процес відбувався в лісі, звідки в полудневу пору гурт увібраних в обрядове вбрання дітей вирушає до села, співаючи кустові пісні та заходячи у двори з привітаннями з Кустом (літом)[10]:

Ой, у тому лісі да всякії квіти, й убирають Куста маленькії діти.
Ой, вони приходять з лісу додому,
Дай поздоровляють з Кустом в кожному дому.

Значення[ред. | ред. код]

Обряд «Водіння Куста» та кустових або троїцьких пісень є характерними ознаками музичної традиції Пінщини[11]. Дійство пов'язане з культом рослинності і мотивами аграрно-магічного змісту[6]. Звичай обдарування Куста кожною родиною схожий на щедрування і сприймається як жертва пращурам[12].

Досить схожим є обряд «Водіння тополі», який проводиться на Чернігівщині[13][9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Шарая, О. Н. Обряд «Вождения Куста» и особенности его изучения // ББК 63.5 П95. — 2014. — С. 252-258. (рос.)
  2. ↑ Ольга Шарая. Западнополесский обряд Куст: социокультурные особенности и символика // Гістарычная Брама. — 2008. — № 1 (23). Архівовано з джерела 24 грудня 2018. Процитовано 29 листопада 2018. (рос.)
  3. ↑ Дохристиянський обряд «Водіння куста». http://rivne.travel/. Управління культури і туризму Рівненської ОДА. Архів оригіналу за 26 червень 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
  4. ↑ Обряд «Водіння Куста» на Рівненщині зберігся у селі Сварицевичі Дубровицького району. Рівненська обласна державна адміністрація - Новини. 4 грудня 2018. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 10 грудня 2019.
  5. ↑ «Водіння куста» стало елементом культурної спадщини України. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 10 грудня 2019.
  6. ↑ а б в г д Дмитренко, Алла. Збирання трав і архаїчні елементи світогляду поліщуків // Етнічна історія народів Європи. — 2001. — № 11. — С. 14-18. Архівовано з джерела 3 березня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  7. ↑ а б в Голубець, О. До питання жанрової класифікації українського весняного календарно-обрядового фольклору // Вісник Львівського ун-ту. Серія: Філол. науки. — 2010. — Вип. 43. — С. 76-84.
  8. ↑ Вперше у Рівному провели тисячолітній поліський обряд "Водіння Куста" (ВІДЕО). Рівне. Новини - Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1». Вперше у Рівному провели тисячолітній поліський обряд "Водіння Куста" (ВІДЕО). Рівне. Новини - Новини Рівного. Відео on-line. Все про телекомпанію - Телеканал «Рівне 1» (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
  9. ↑ а б в г Конкульовська, М. П. Творчий доробок керівника народного художнього фолькльорного театру пісні «Калина». — 2017.
  10. ↑ а б Черніговець, О. М. Дитячий ігровий театр північно-західного регіону України другої пол. ХІХ-поч. ХХ ст. як форма традиційної культури // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. — 2012. — № 18 (1). — С. 209-214.
  11. ↑ Клименко, І. Опозиція локальних народномузичних традицій на порубіжжі Західного Полісся та середнього Погориння (за експедиціями 1984–2010 років до Зарічанського та Дубровицького районів Рівенської області) // Вісник Львівського університету. Серія: Мистецтвознавство. — 2013. — № 13. — С. 115-130. Архівовано з джерела 6 березня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  12. ↑ Бєлобородова, Д. О. Ґенеза мотиву метемпсихозу в українській баладі // Молодий вчений. — 2015. — № 11 (1). — С. 82-85.
  13. ↑ Янковська, Ж. Солярна символіка в українській культурній традиції: символ вінка // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. — 2011. — № 26. — С. 164-169.

Література[ред. | ред. код]

  • Кітова, С. Водіння куста на Поліссі // Народна творчість та етнографія. — 1972. — № 3. — С. 67-73.
  • Ошуркевич, О. Звичаї водіння Куста на Волинському Поліссі // Полісся, етнікос, традиції, культура. — Луцьк, 1997. — С. 103-108.
  • Ковальчук, Віктор. Обряд «водіння куста». — 1995. — С. 72-73.
  • Конкульовська, М. П. Творчий доробок керівника народного художнього фолькльорного театру пісні «Калина». — 2017.
  • Шарая, О. Н. Обряд «Вождения Куста» и особенности его изучения // ББК 63.5 П95. — 2014. — С. 252-258. (рос.)
  • Ольга Шарая. Западнополесский обряд Куст: социокультурные особенности и символика // Гістарычная Брама. — 2008. — № 1 (23). Архівовано з джерела 24 грудня 2018. Процитовано 29 листопада 2018. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Свято куста в Сварицевичах 2012. YouTube.
ОБРЯД «ВОДІННЯ КУСТА». YouTube.
ВОДІННЯ КУСТА – СПАДОК ДРЕВЛЯН. YouTube.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Водіння_Куста&oldid=39672163