Воздвиженське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Воздвиженське
Знак на початку села
Знак на початку села
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Ямпільський район
Рада/громада Воздвиженська сільська рада
Код КОАТУУ 5925680401
Основні дані
Населення 830
Поштовий індекс 41242
Телефонний код +380 5456
Географічні дані
Географічні координати 51°51′53″ пн. ш. 33°51′28″ сх. д. / 51.86472° пн. ш. 33.85778° сх. д. / 51.86472; 33.85778Координати: 51°51′53″ пн. ш. 33°51′28″ сх. д. / 51.86472° пн. ш. 33.85778° сх. д. / 51.86472; 33.85778
Середня висота
над рівнем моря
184 м
Місцева влада
Адреса ради 41242, Сумська обл., Ямпільський р-н, с.Воздвиженське, вул.Неплюєва М.,2а , тел. 5-74-16
Карта
Воздвиженське. Карта розташування: Україна
Воздвиженське
Воздвиженське
Воздвиженське. Карта розташування: Сумська область
Воздвиженське
Воздвиженське

Воздви́женськесело в Україні, в Ямпільському районі Сумської області. Населення становить 830 осіб. Орган місцевого самоврядування — Воздвиженська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Воздвиженське знаходиться на одному з витоків річки Шостка. На відстані до 1,5 км розташовані села Рождественське, Грем'ячка, Говорунове і Сороковий Клин.

Село розташоване за 18 км від районного центру і за 12 км від залізничної станції Янпіль.

Територія сільської ради розміщена в природній зоні мішаних лісів в межах Сіверського Полісся, займає прикордонне положення відносно інших районів Сумщини. Вона межує з Глухівським та Шосткинським районами.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване у 1815 році.

Сільський будинок культури

Одержавши в 1882 році в дарунок від батька хутір Воздвиженський Микола Неплюєв (1851 – 1908) вирішив створити тут локальну модель довершеного суспільства. Спочатку М.М. Неплюєв влаштовує тут сирітський притулок для десяти селянських дітей з найбідніших сімей і сам займається їх вихованням.

У 1885 Неплюєв відкриває у Воздвиженському чоловічу сільськогосподарську школу, а у 1891- жіночу- Преображенську. Всі діти навчалися безкоштовно.

У 1889, після першого випуску сільськогосподарської школи, М.М.Неплюєв, з її випускників засновує общину- "Перше трудове братство", на створення якого його благословив старець Троіце-Сергієвої лаври Варнава.

У 1893 було затверджено "Устав Православного Хрестовоздвиженського Трудового Братства". 16.09. 1894 указом Олександра ІІІ, Братство отримує офіційний статус і права юридичної особи, а 22.07 1895 відбулося урочисте відкриття Братства, всі жителі якого - сімейні і ті які не перебували в шлюбі, об'єднувалися за видами діяльності в "братські сім'ї": сім'я вчителів, землеробів.

Кожна сім'я носила ім'я одного з святих. У кожної сім'ї була окрема кімната, а несімейні жили в гуртожитку. Чоловіки і жінки мали рівні права. Діти виховувались у дитячих садках. Вступ і вихід з Братства були вільними. Економічною діяльністю керувала господарча рада. Чистий прибуток (після відрахувань у загальні фонди) порівну розподілявся між членами Братства. Значна увага приділялася інтелектуальному і естетичному розвитку: працівала бібліотека, викладались музика, малювання, проводилися літературні вечори, ставилися вистави.

29.12.1901 М.М.Неплюєв передає по дарчому акту Трудовому Братству все своє майно, яке складалося з 16435 десятин землі з лісом, будівлями і двома винокуренними, цукровим, ливарно-механічним і цегельним заводами, коптильнею, двома лисопилками. Загальна вартість майна - 1 750 тис. руб.

Чисельність членів братства до 1908 доходила до 500 чоловік.

На кошти Неплюєва були побудовані Хресто – Воздвиженська церква, лікарня. Він поклав початок садівництву та виноробству в селі. І сьогодні гордістю Воздвиженського є фруктовий сад загальною площею 300га, заснований за часів Трудового Братства у 1905 році. В ньому нараховується 26 високоякісних сортів яблук, над створенням яких свого часу працював уродженець цих місць – вчений - селекціонер, академік С.С. Черненко. Воздвиженський дендропарк – пам’ятка садово-паркового мистецтва, закладений у кінці XIX століття, але жителі стверджують, що йому близько 300 років. Колись на цьому місці шуміли дрімучі ліси. Щоб зайняти землі під оранку їх зрубали і спалили, залишивши частину дерев, які оточували село.

Після смерті Миколи Неплюєва Братством керувала його сестра Марія Миколаївна Уманець.

У 1919 році Братство було перетворене на комуну. У 1924 році було створено сільськогосподарську артіль ім. Жовтневої революції на чолі з Кожем’яченком Сергієм Мойсейовичем, а в 1933 році - колгосп ім. Жовтневої революції на чолі з Черненком Григорієм Андрійовичем. З 1924 до 1979 року на базі сільгосп шкіл Братства працював сільськогосподарський технікум.

Сьогодення[ред. | ред. код]

На даний час на території Воздвиженської сільської ради знаходиться ТОВ «Неплюєвське», фермерські господарства «Неплюєвські ворота», «Зоря», АПК ГОЕЛ ПЛЮС, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції

В селі діє навчально-виховний заклад ЗОШ І-ІІІ ст, дітсадок, відділення зв'язку, Хресто - Воздвиженська церква, сільський клуб, бібліотека, приватні магазини.

З 1991 року відроджено проведення обрядового свята Івана Купала, яке стало традиційним і збирає шанувальників фольклору зі всього району.

Персоналії[ред. | ред. код]

Микола Неплюєв (1851-1908 рр.) - богослов, громадський діяч, фундатор Хрестовоздвиженського трудового братства.

Сениця Павло Іванович (1879—1960 рр.)- український композитор, вихователь Воздвиженської школи, член братства.

Федоренко Павло Костянтинович (1880-1962 рр.) - український історик, член Трудового братства.

Черненко Семен Федорович (1877-1974 рр.) - селекціонер автор 45 сортів яблунь і груш, Герой Соціалістичної праці, кавалер ордена Леніна.

Фурсей Микола Андрійович (1897-1942 рр.) – художник –графік, ілюстратор державного видавництва СРСР.

Куліш Іван Хомич (1873 - 1963 рр.) – учитель, літератор, депутат Верховної ради УРСР.

Четвериков Сергій (1867-1947 рр.) – священик Трудового братства, копелан Російського християнського руху в західній Європі, богослов, духовний письменник.

Костюченко Петро Андрійович (1901-1943 рр.) - вихователь братства, український вчений, ґрунтознавець.

Дімарова Євдокія Несторівна (1924 р.) - вчений літератор.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У селі Воздвиженське зберігся будинок, де жив Іваненко Микола Миколайович – праведник Калузького монастиря, якого поховано у 1812 на братському кладовищі. Для збереження спадщини М.М. Неплюєва у селі Воздвиженське створено історико – меморіальний музей „Трудове Братство М.М. Неплюєва” (2000).

Посилання[ред. | ред. код]