Вознесенськ
Вознесе́нськ — місто обласного значення в Миколаївській області України, адміністративний центр Вознесенського району, не входить до його складу. Населення становить 36 тис. осіб.
Зміст
Історія[ред. • ред. код]
У XV сторіччі на горі, де річка Мертвовод впадає до Південного Бугу, стояла татарська фортеця Чичаклей. Великий Литовський князь Вітовт зруйнував фортецю та побудував на її місці замок Соколець.[2] Існує й альтернативна точка зору щодо розміщення фортеці «Чичиклея»[3]
Запорозьке місто Соколи (Соколов, Соколів) входило до Бугогардівської паланки. Наприкінці XVIII сторіччя Соколи стали адміністративним центром Бугогардівської паланки. Запорожці мали тут переправу через Південний Буг, що називалася Соколиною.
Під час російсько-турецької війни з козаків був сформований Бузький козацький полк, канцелярія його знаходилася в Соколах. У 1785 році був створений Бузький Єгерський корпус, до складу якого увійшли й бузькі козаки.
Місто Вознесенськ було засноване біля Соколів у 1795 році указом російської імператриці Катерини II як центр Вознесенського намісництва і названо на честь церковного свята — Вознесіння Господнього. Першим городничим Вознесенська у 1795–1796 роках був Вердеревський Миколай Іванович[Джерело?].
15 квітня 1920 року зброїні формування УНР через нестачу боєприпасів та їжі відважилися на відчайдушний, майже рукопашний штурм вузлової станції Вознесенськ, зайнятої більшовицькими військами й повної запасів супротивника. Цією відчайдушною атакою чорні запорожці , якими командував Петро Дяченко відкрили дорогу до Вознесенська. Генерал Михайло Крат свідчив, що тоді було захоплено 2 мільйони рушничних набоїв, 32000 гарматних, 28 гармат, 5000 рушниць, 4 кулемети тощо.
Населення[ред. • ред. код]
Населення міста станом на 1 березня 2013 року становить 36,6 тис. мешканців . Загальна земельна площа міста становить 2256 га, питома вага площі під забудовою становить 44%, незадіяними в економічних відносинах є 12% від загальної площі міста. Бюджет міста Вознесенська на 2005 рік склав за прибутками 5452 тис. дол. США.
Географія[ред. • ред. код]
Розташоване місто в південній частині України в центрі Миколаївської області. Відстань до обласного центру становить 89 км і проходить автошляхом Р06. Клімат у регіоні — континентальний.
Містом протікає ріка Південний Буг з притокою — річкою Мертвовод, котрі є важливими транспортними артеріями, а також джерелами питної води. Під містом знаходяться унікальні великі прісні озера питної води, з яких за допомогою 30 свердловин здійснюється водопостачання, також розроблені дві свердловини, з яких здійснюється видобуток мінеральної води. Поблизу міста, на території Вознесенського району, є такі мінерально-сировинні ресурси, як пісок будівельний, камінь будівельний, камінь декоративний, вапно, цегляно-черепична сировина, граніт та глина.
Економіка[ред. • ред. код]
За радянських часів у місті збудовано 18 великих промислових підприємств, з них 72% легкої промисловості (наприклад, ПАТ «ВОЗКО» — шкіряний завод почав працювати в середині жовтня 1978; ЗАТ Аліса) — та 18% харчової промисловості (виробництво м'ясо—ковбасних виробів, сирів, молочної продукції, виробництво консервованих овочів і фруктів, хлібобулочних і кондитерських виробів). Підприємства Вознесенська утворювали мережу фірмових магазинів, що пропонували ексклюзивний одяг і взуття, виготовлений відповідно до європейських стандартів якості.
На сьогоднішні працює лише Швейне об'єднання "Вікторія" з невеликим, але професійним колективом, Вознесенська харчосмакова фабрика, ВОЗКО, яке працює на 5% своєї потужності. Решта підприємств за останні 25 років були зруйновані або приведені в неробочий стан, деякі були приватизовані і надалі змінили свій профіль, інші просто припинили свою діяльність, шахрайськими методами ліквідовані та розграбовані. Такі підприємства міста та району як: м'ясокомбінат, сирзавод, консервний завод, комбінат хлібопродуктів, меблева фабрика, завод "Червоний технік", завод пресового устаткування, птахокомбінат, ремонтне об'єднання "Агротехніка", ПМК, ТССК, база агрокомплектації, залізничне депо, ряд транспортних організацій, управління і вся інфраструктура меліорації і багато інших, на яких працювали тисячі жителів міста - назавжди припинили своє існування.
Міста-побратими[ред. • ред. код]
Одним із пріоритетів політики органів місцевої влади є налагодження зовнішньоекономічних зв'язків із представниками інших країн. Так, містом-побратимом Вознесенська є місто Радомско (http://www.radomsko.pl/ Польща) — договір про співробітництво з яким був підписаний 24 серпня 2004 р. Відповідно до договору співробітництво буде розвиватися в таких напрямах: освіта, культура, спорт, туризм, господарські зв'язки, розвиток підприємництва, місцеве самоврядування та екологія.
2005 році з метою святкування 210 річниці з дня заснування міста було запрошено делегації від Адміністративного району Іден та Муніципалітету Хесекуа (Південно-Африканська Республіка). Протягом святкування було підписано Меморандуми про співпрацю в сфері налагодження партнерських відносин з Адміністративним районом Іден та Муніципалітетом Хесекуа. Відповідно до меморандумів міста вважаються «містами-побратимами», які будуть провадити спільну діяльність у сфері: налагодження господарських зв'язків, здійснення експортно-імпортних операцій, розвитку туризму, здійснення культурних, спортивних та освітніх обмінів.
Персоналії[ред. • ред. код]
- Бондар Олександр Іванович — український мовознавець, перекладач, доктор філолологічних наук.
- Буркинський Борис Володимирович — український вчений-економіст, доктор економічних наук, професор, академік.
- Єршов Аркадій Віталійович — міністр соціального захисту населення України.
- Карбівничий Сергій Васильович — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014 року.
- Строцький Йосип Йосипович (1923–2011) — український поет. Псевдонім — Зореслав.
- Щербина Владислав Іванович — скульптор малих форм.
- Семерня Олесь, художник, автор понад 600 картин.
Галерея[ред. • ред. код]
-
Пам'ятник визволителям Вознесенська
-
Постамент при в'їзді в місто з боку Южноукраїнська
-
Вознесенська загальноосвітня школа I-III ступенів № 6
-
Вознесенська загальноосвітня школа I-III ступенів № 8
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
Примітки[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
- Я. В. Верменич. Вознесенськ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 601. — ISBN 966-00-0734-5.
- Ю. І. Гержов. Вознесенськ // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2014. — ISBN 944-02-3354-X.
- Вознесенська міськрада
- НЕОпортал Вознесенска, карта проблем города
- Вознесенський міський форум
- НЕОфициальный форум Вознесенска
- Готельно-ресторанний комплекс «Берізка»
- Місто Вознесенськ на сайті Верховної Ради України
- АМУ
- Дошка безкоштовних оголошень м. Вознесенськ
- Час борців, час героїв. Час воїнів
- Історія та мапа Вознесенська
- Вознесенськ в «Історії міст і сіл Української РСР»
|
||||||||
|
||||||||
|
||||||||||
|
||||||||
|
|
|||||
|
|||||||||||||||||||
