Вознесенськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вознесенськ
Voznesensk new gerb.png Voznesensk prapor.png
Герб Вознесенська Прапор Вознесенська
Альтанка у Вознесенську
Альтанка у Вознесенську
Вознесенськ
Вознесенськ на карті України
Вознесенськ на карті України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Миколаївська область
Район Вознесенський район
Рада Вознесенська міська рада
Код КОАТУУ 4810200000
Засноване 1795
Населення 35 450 (01.01.2016)[1]
Площа 22.56 км²
Густота населення 1571 осіб/км²
Поштові індекси 56500—56518
Телефонний код +380-5134
Координати 47°34′21″ пн. ш. 31°18′43″ сх. д. / 47.57250° пн. ш. 31.31194° сх. д. / 47.57250; 31.31194Координати: 47°34′21″ пн. ш. 31°18′43″ сх. д. / 47.57250° пн. ш. 31.31194° сх. д. / 47.57250; 31.31194
Водойма р. Південний Буг р. Мертвовод
Міста-побратими Польща Польща Радомсько
Південно-Африканська Республіка Південно-Африканська Республіка Хесекуа
День міста День Вознесіння Господнього
Відстань
Найближча залізнична станція Вознесенськ
До обл./респ. центру
 - залізницею 166 км
 - автошляхами 89 км
До Києва
 - залізницею 486 км
 - автошляхами 392 км
Міська влада
Адреса 56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, пл. Центральна,1
Веб-сторінка Офіційний сайт міста
Міський голова Луков Віталій Дмитрович

Commons-logo.svg Вознесенськ у Вікісховищі

Вознесе́нськ — місто обласного значення в Миколаївській області України, адміністративний центр Вознесенського району, не входить до його складу. Населення становить 35,5 тис. осіб.

Виконавчий комітет Вознесенської міської ради

Історія[ред.ред. код]

Школа, де навчалися Андрій Сапєгін і Євген Кібрик
Вознесенський міський будинок культури
Пам'ятник радянським воякам
Камінь Кохання з Кани Галілейської

У XV сторіччі на горі, де річка Мертвовод впадає до Південного Бугу, стояла татарська фортеця Чичаклей. Великий Литовський князь Вітовт зруйнував фортецю та побудував на її місці замок Соколець.[2] Існує й альтернативна точка зору щодо розміщення фортеці «Чичиклея»[3]

Запорозьке місто Соколи (Соколов, Соколів) входило до Бугогардівської паланки. Наприкінці XVIII сторіччя Соколи стали адміністративним центром Бугогардівської паланки. Запорожці мали тут переправу через Південний Буг, що називалася Соколиною.

Під час російсько-турецької війни з козаків був сформований Бузький козацький полк, канцелярія його знаходилася в Соколах. У 1785 році був створений Бузький Єгерський корпус, до складу якого увійшли й бузькі козаки.

Місто Вознесенськ було засноване біля Соколів у 1795 році указом російської імператриці Катерини II як центр Вознесенського намісництва і названо на честь церковного свята — Вознесіння Господнього. Першим городничим Вознесенська у 1795–1796 роках був Вердеревський Миколай Іванович[Джерело?].

15 квітня 1920 року зброїні формування УНР через нестачу боєприпасів та їжі відважилися на відчайдушний, майже рукопашний штурм вузлової станції Вознесенськ, зайнятої більшовицькими військами й повної запасів супротивника. Цією відчайдушною атакою чорні запорожці , якими командував Петро Дяченко відкрили дорогу до Вознесенська. Генерал Михайло Крат свідчив, що тоді було захоплено 2 мільйони рушничних набоїв, 32000 гарматних, 28 гармат, 5000 рушниць, 4 кулемети тощо.

Населення[ред.ред. код]

Населення міста станом на 1 січня 2016 року становить 35 450 мешканців. Загальна земельна площа міста — 2256 га, питома вага площі під забудовою становить 44%, незадіяними в економічних відносинах є 12% від загальної площі міста. Бюджет міста Вознесенська на 2005 рік склав за прибутками 5452 тис. дол. США.

Таблиця зміни чисельності населення
1897 1959 1970 1979 1989 2001 2016
15 748 31 043 36 457 40 721 43 881 42 634 35 450


Мовний склад населення (2001)
українська мова російська молдовська
86,47% 12,50% 0,32%

Географія[ред.ред. код]

Розташоване місто в південній частині України в центрі Миколаївської області. Відстань до обласного центру становить 89 км і проходить автошляхом Р06. Клімат у регіоні — континентальний.

Містом протікає ріка Південний Буг з притокою — річкою Мертвовод, котрі є важливими транспортними артеріями, а також джерелами питної води. Під містом знаходяться унікальні великі прісні озера питної води, з яких за допомогою 30 свердловин здійснюється водопостачання, також розроблені дві свердловини, з яких здійснюється видобуток мінеральної води. Поблизу міста, на території Вознесенського району, є такі мінерально-сировинні ресурси, як пісок будівельний, камінь будівельний, камінь декоративний, вапно, цегляно-черепична сировина, граніт та глина.

Економіка[ред.ред. код]

За радянських часів у місті збудовано 18 великих промислових підприємств, з них 72% легкої промисловості (наприклад, ПАТ «ВОЗКО» — шкіряний завод почав працювати в середині жовтня 1978; ЗАТ Аліса) — та 18% харчової промисловості (виробництво м'ясо—ковбасних виробів, сирів, молочної продукції, виробництво консервованих овочів і фруктів, хлібобулочних і кондитерських виробів). Підприємства Вознесенська утворювали мережу фірмових магазинів, що пропонували ексклюзивний одяг і взуття, виготовлений відповідно до європейських стандартів якості.

На сьогоднішні працює лише Швейне об'єднання "Вікторія" з невеликим, але професійним колективом, Вознесенська харчосмакова фабрика, ВОЗКО, яке працює на 5% своєї потужності. Решта підприємств за останні 25 років були зруйновані або приведені в неробочий стан, деякі були приватизовані і надалі змінили свій профіль, інші просто припинили свою діяльність, шахрайськими методами ліквідовані та розграбовані. Такі підприємства міста та району як: м'ясокомбінат, сирзавод, консервний завод, комбінат хлібопродуктів, меблева фабрика, завод "Червоний технік", завод пресового устаткування, птахокомбінат, ремонтне об'єднання "Агротехніка", ПМК, ТССК, база агрокомплектації, залізничне депо, ряд транспортних організацій, управління і вся інфраструктура меліорації і багато інших, на яких працювали тисячі жителів міста - назавжди припинили своє існування.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Одним із пріоритетів політики органів місцевої влади є налагодження зовнішньоекономічних зв'язків із представниками інших країн. Так, містом-побратимом Вознесенська є місто Радомско (http://www.radomsko.pl/ Польща) — договір про співробітництво з яким був підписаний 24 серпня 2004 р. Відповідно до договору співробітництво буде розвиватися в таких напрямах: освіта, культура, спорт, туризм, господарські зв'язки, розвиток підприємництва, місцеве самоврядування та екологія.

2005 році з метою святкування 210 річниці з дня заснування міста було запрошено делегації від Адміністративного району Іден та Муніципалітету Хесекуа (Південно-Африканська Республіка). Протягом святкування було підписано Меморандуми про співпрацю в сфері налагодження партнерських відносин з Адміністративним районом Іден та Муніципалітетом Хесекуа. Відповідно до меморандумів міста вважаються «містами-побратимами», які будуть провадити спільну діяльність у сфері: налагодження господарських зв'язків, здійснення експортно-імпортних операцій, розвитку туризму, здійснення культурних, спортивних та освітніх обмінів.

Персоналії[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. http://www.reglibrary.mk.ua/ins/pages/rgn/voznesensk/page3.html
  3. http://neoforum.net/archive/index.php/t-603.html

Посилання[ред.ред. код]