Вознесенський собор (Конотоп)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вознесенський собор
Вознесенський собор у Конотопі.jpg
51.251278° пн. ш. 33.224031° сх. д. / 51.251278° пн. ш. 33.224031° сх. д. / 51.251278; 33.224031Координати: 51.251278° пн. ш. 33.224031° сх. д. / 51.251278° пн. ш. 33.224031° сх. д. / 51.251278; 33.224031
Тип споруди церква
Розташування Flag of Ukraine.svg УкраїнаКонотоп
Засновник Іван Драгомиров
Початок будівництва 1824
Кінець будівництва 1846
Стиль пізній класицизм
Належність УПЦ МП
Адреса вул. Володимира Великого, 20
Епонім Вознесіння Господнє
Вознесенський собор (Конотоп). Карта розташування: Україна
Вознесенський собор (Конотоп)
Вознесенський собор (Конотоп) (Україна)

Вознес́енський кафедра́льний собо́р у Коното́пі — церква Вознесіння Господнього, хрещата, однобанна, з чотириколонними портиками на фасадах та з півкруглою апсидою.

Збудована в пізньокласицистичних архітектурних формах. Дзвіниця не збереглася.

Історія[ред. | ред. код]

Сорокосвятська церква (XVII сторіччя)[ред. | ред. код]

Загиблих в Конотопській битві козаків з обох сторін поховали в одній братській могилі, а на її місці поставили церкву на честь 40-ка мучеників Севастійських. Сьогодні на цьому місці знаходиться Конотопський Вознесенський кафедральний собор, який люди за традицією і досі називають Сорокосвятською церквою.

Лівобережний гетьман Іван Брюховецький писав у 1667 році до Москви, що готовий «царя и веры ради православныя избиенных от татар, где мощи под Конотопом лежаще, составити храм четыредесять мучеников и на тот храм и древья уже несколько тысячей высечь велел. Только надо его царского преств. величества и из казны вспоможения и на колокола, чтоб великий государь пожаловал две пушки, которые лежат в казне».

Церква ця була збудована, оскільки в акті 1699 року читаємо, що козацький старшина Андрій Лизогуб купив в Конотопі «плецы» — «озле гребли меской над берегом в парафии Сорокосвяцкой». Церква була збудована у передмісті Дрижчовка, яке «мескою греблею» була з'єднана з другим передмістям — Загребеллям, частиною Конотопу, котра знаходилася на іншому, правому березі річки Єзуч.

«Кандибівська» Сорокосвятська церква (XVIII сторіччя)[ред. | ред. код]

На кошти Данила Кандиби, представника роду конотопської старшини XVIII ст. на місці церкви XVII ст. була збудована нова дерев'яна церква в ім'я Сорока мучеників. Зберігся лист Київського Митрополита Тимофія до Данила Кандиби з приводу освячення нового храму, датований 27 грудня 1751. Цю церкву у народі назвали кандибівською і простояла вона до будівництва Вознесенської церкви.

«Драгомирівська» церква в ім'я Вознесіння Господня (XIX сторіччя)[ред. | ред. код]

Церква в ім'я Вознесіння Господня була збудована в період з 1824 по 1846 року взамін «кандибовської» Сорокосвятської Іваном Драгомировим (батьком генерала Драгомировим М. І.), замість старої дерев'яної «чотирьохдесяти мучеників» церкви, була збудована мурована Вознесенська (в народі Драгомирівська) церква з приділом Сорока мучеників та дзвіницею[1].

Радянські часи[ред. | ред. код]

За радянських часів церква була закрита, будинки та школа були націоналізовані. У 1940—1941 роках були розібрані дзвіниця та світловий барабан на самій церкві. Лише прихід німців, які дозволили відкрити чотири конотопські церкви, врятував Вознесенську церкву від знищення[2].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. «Карти старого міста розповідають. До історії церков на Конотопщині» Архівовано 24 червень 2010 у Wayback Machine. Автор: Олександр Євтушенко
  2. Державний архів Сумської області. ФР-4259, оп.2, спр.30, арк.7.

Посилання[ред. | ред. код]