Вознесіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вознесіння Господнє)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джотто ді Бондоне (1267—1337). Вознесіння Христа. Капелла Скровені в м. Падуя, Італія

Вознесі́ння Госпо́днє (грец. Ἀνάληψις τοῦ Κυρίου, лат. Ascensio Domini) — у християнстві вознесіння Ісуса Христа на небо, яке відбулося через 40 днів після Воскресіння. Відзначається як велике свято, яке завжди припадає у четвер 40-го дня по Воскресінні. У Католицькій церкві має статус торжества. Останній день, коли вітаються «Христос воскрес!». Також у храмах ховають плащаницю. Інші назви — Вознесіння Ісуса (лат. Ascensio Iesu), Вше́стя.

Джерела свята[ред. | ред. код]

Джерела трьох перших сторіч нічого не говорять про це свято. Не згадує про нього й письменник Оріген (+ к.251), який вираховує християнські свята в 8-ій книзі свого твору «Проти Цельсія». Знавці обряду притримуються думки, що в перших трьох віках це свято святкували разом зі святом Зшестя Св. Духа. Сильвія Аквітанська не називає це свято Вознесінням, а тільки «сороковим днем після Пасхи».

У IV столітті свято Господнього Вознесіння стає загальнознаним.

Свято Вознесіння звеличили своїми проповідями св. Іван Золотоустий, св. Григорій Ніський, св. Епіфан Кипрський, Лев Великий та інші. У 390 році за кошти християнки з Рима Пойменії на місці Вознесіння побудовано Храм Вознесіння на Оливній горі у Єрусалимі.

Фольклорні звичаї[ред. | ред. код]

На цю відзнаку люди випікали обрядове печиво у формі драбинок, «щоб було по чому Ісусові вилізти на небо». Такий ритуальний хлібець носили на могилки, щоб в останнє разом пом'янути померлих.

Крім печива, готували також пласкі млинці з пшоняного борошна, у деяких місцях пекли паски і фарбували крашанки на поминки.

Селяни в цей день обходили свої посіви, качали на них крашанки, оскільки «на Вшестя вже починає викидати колос». До цього дня намагалися повністю обсіятися, бо через десять днів буде Трійця. Також в цей день існує багато прикмет, пов'язаних з родючістю. Оскільки свято припадало на розпал праці в полях, у цей день потрібно було їсти яйця і таким чином умилостивити польових духів на добрий врожай.[1]

Напередодні Вознесіння віряни йдуть до церкви для сповіді і причастя, а у четвер у храмах відбувається урочисте богослужіння з нагоди Вознесіння Господнього. Вважається, що у Вознесіння Господь ходить серед людей та чує їхні прохання, тому варто молитися і просити здоров'я своїм близьким та рідним. [2]

Великим гріхом вважається працювати в цей день, треба присвятити його спілкуванню з рідними та близькими, молитися про їх здоров’я. [3]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • 26 травня 1093 року, в день Вознесіння Христового, відбулася битва на річці Стугна, в якій руське військо було розбите половцями[4]. На думку руського літописця ця поразка була бичем Божим «щоб коли-небудь, смирившись, ми опам'яталися, [одійшли] од злої путі. Через це в празники Бог насилає нам тужбу, як воно сталося в се літо…»[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rbc.ua. Вознесіння Христове: традиції і прикмети християнського свята. РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-02-28. 
  2. Вознесіння Господнє 2018: дата, традиції, прикмети - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2018-05-28. 
  3. Традиції та обряди на свято Вознесіння Господнє. Церква Воскресіння Господнього Золочівське благочиння Львівсько - Сокальської єпархії (uk-UA). 2018-05-17. Процитовано 2018-05-28. 
  4. Літопис руський... С. 134
  5. Літопис руський... С. 135

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бурій В. М. Народно-православний календар. — Черкаси : Вертикаль, 2009.
  • Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. Відп. ред. О. В. Мишанич. — К. : Дніпро, 1989.

Посилання[ред. | ред. код]