Возний Петро Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Возний Петро Андрійович
Народився 1 липня 1939(1939-07-01)
с. Ожегівка, Володарський район, Київська область
Помер 2018(2018)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність бджоляр, казкар, поет
Відомий завдяки винахідник пересувного павільйона "Сумчанин"
Alma mater Херсонський державний аграрно-економічний університет
Нагороди
медаль «За трудову відзнаку»
нагрудний знак «Винахідник СРСР»

Петро́ Андрі́йович Во́зний (нар. 1 липня 1939 с. Ожегівка, Володарський район, Київська область - 2018[1]) — український бджоляр, винахідник, поет-байкар, автор пісень.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в козацькій родині. Батько  — Андрій Якович Возний (1906 — 1969), мати  — Надія Семенівна (з дому Крижанівська) Возна (1911 —1984), напів німкеня, напів полячка[джерело?].

До школи пішов у селі Ожегівка, повну середню освіту здобував у селі Пархомівка Фастівського району. Закінчив Фастівський сільськогосподарський технікум.

Робота[ред. | ред. код]

Очолив зоотехнічну службу в колгоспах ім. Дімітрова (Київська область), та «Нове життя» (Запорізька область). Закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут. Працював старшим зоотехніком по бджільництву у сільськогосподарських установах Запорізької області, а також заввідділу науково-технічної інформації Української дослідної станції бджільництва ім. П. І. Прокоповича.[джерело?]

1977 року прибув на Сумщину й очолив зоотехнічну службу обласної контори бджільництва, а згодом став її начальником. Під час його керівництва в області виросло виробництво меду та збільшилася кількість бджолярів[2].

У бджолярському світі відомий як винахідник та раціоналізатор, має десятки авторських свідоцтв на винаходи та рацпропозиції, він «Почесний пасічник України», нагороджений медаллю за «Трудові успіхи» та знаком «Винахідник СРСР»[джерело?].

Мав винахід  — пересувний павільйон «Сумчанин», що представлявся на ВДНГ СРСР та про який було відзнято документальний фільм[2].

Праці з бджільництва[ред. | ред. код]

  • Бджільництво [Архівовано 7 травня 2020 у Wayback Machine.] / А. І. Черкасова, В. М. Блонська, П. О. Губа, І. К. Давиденко, О. М. Яцун, П. А. Возний, Н. В. Муквич; ред. А. І. Черкасова. — К. : Урожай, 1989. — 304 с.
  • Возный П. А. В павильонах и на платформах // Пчеловодство. — 1986. — № 12
  • Чергик Н. И., Возный П. А. Пасеки на колесах // Пчеловодство. — 1997. — № 5. — С. 48-49

Творчість[ред. | ред. код]

Автор поетичних збірок:

  • Сутність земного життя — «Ярославна» 2004
  • Герої живуть серед нас — «Ярославна»
  • Щирі усмішки бджоляра — «Собор» 2006 (автор передмови Микола Чугай)
  • Вірна прикмета — «Ярославна» 2007
  • Жоржина (пісні для голосу у супроводі фортепіано)
  • В долинах понад Пслом (пісні для голосу у супроводі фортепіано)
  • Покоритель природы (рос.) у співавторстві з сином Андрієм Возним.

Окрім віршів писав байки[1].

Також Петро Возний відомий як автор пісенних текстів. Його вірші на музику поклали такі музиканти й композитори, як Людмила Демченко, Любов Карпенко, Вікторія Соколова, Іван Веснич. Ці твори звучать на багатьох концертних майданчиках області. Пісня «Україна» двічі завоювала гран-прі на міжнародних фестивалях[джерело?].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Пам’яті поета Петра Возного. Літературно-мистецький клуб «Грань», 2 травня 2018
  2. а б Пасеки-павильоны // Пчеловодство, Изд-во "Колос," т. 67, 1990, с. 15. Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 24 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Возний Петро Андрійович / Основоположники, вітчизняні вчені та практики в галузі бджільництва України // Національна академія аграрних наук України. Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича». — Київ. — 2014. — С. 63-64