Возняк Семен Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Возняк Семен Євгенович
Народився 25 червня 1935(1935-06-25)
Більцарева, Ґміна Ґрибув, Новосандецький повіт, Малопольське воєводство, Польща
Помер 24 лютого 2018(2018-02-24) (82 роки)
Бурштин, Івано-Франківська область, Україна
Діяльність поет, лікар
Alma mater Івано-Франківський національний медичний університет

Семен Євгенович Возняк (25 червня 1935, с. Більцарева, Лемківщина — 24 лютого 2018, м. Бурштин, Україна) — український поет, лікар, громадський діяч[1][2][3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Семен Євгенович Возняк на Лемківщині, в селі Більцарева, у багатодітній сім"ї.

Внаслідок сумнозвісного Виселення українців з Польщі до УРСР родина переїхала в Кіровоградську, а пізніше — Івано-Франківську область.

Після закінчення семирічки в 1952 р. вступив до медичної школи в Івано-Франківську.

Працював фельдшером, а з 1968 р., закінчивши Івано-Франківський медичний інститут, — лікарем-хірургом у медсанчастині Бурштинської ДРЕС.

Вірші почав писати, коли служив у лавах Збройних Сил. З тих пір поезія постійно супроводжує Семена Возняка. Він постійно публікується в періодичній пресі, видав ряд збірок: «Туга і любов», «Живи, народе мій», «Хвала життю», «Сонети», «На струнах серця і душі», «Переселенці», «Сонце волі», «Мамина зоря»

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Презентація нової збірки Семена Возняка. davniyhalych.com.ua (uk-ua). Процитовано 2018-02-27. 
  2. Творчий вечір Семена Возняка. www.galslovo.if.ua. Процитовано 2018-02-27. 
  3. «Серця білих янголів». www.galslovo.if.ua. Процитовано 2018-02-27.