Возівня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Возі́вня, возо́вня, воза́рня, вози́рка — повітка, приміщення для возів, саней, сільськогосподарських знарядь[1][2][3][4] (плугів, борін). Возівня для карет називалася каре́тнею[5].

Возівня була одним зі споруд українського подвір'я, але в деяких господарствах вози могли ставити і в коморі. У бойків замість возівень використовувалися колешні — прибудовані до хати навіси[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Возівня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Возовня // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Возарня // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Возирка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Каретня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Хведір Вовк. 8. Будівництво // Студії з української етнографії та антропології. — К. : «Мистецтво», 1995. — ISBN 5-7715-0729-6.