Война Олексій Дорофійович
| Война Олексій Дорофійович | |
|---|---|
| Народився |
7 лютого 1907 Бар, Вінницька область |
| Помер |
23 вересня 1957 (50 років) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | дипломат |
| Галузь | дипломатія |
Война Олексій Дорофійович (*7 лютого 1907, с. Шпирки поблизу м. Бар, Поділля — †23 вересня 1957 м. Київ) — український радянський дипломат, дослідник проблем загальної історії та міжнародних відносин.
Псевдо: О. Д. Войтенко, Олексеєнко, Дорошенко, Дніпровський, Волощук, О. Д. Тесленко, Гриценко, Снятенко
Біографія[ред. | ред. код]
Працював чорноробом, візником, молотобойцем, котельником.
Навчався на робітничому факультеті Одеського сільськогосподарського інституту, 1930-34 — у Московському інституті народного господарства.
1934-35 працював у Народному комісаріаті харчової промисловості СРСР, 1935-36 — навчання в аспірантурі Московського інституту народного господарства ім. Г.Плеханова, 1936-38 — Інституті з підготовки дипломатичних і консульських працівників Народного комісаріату закордонних справ СРСР. 1936-52 обіймав різні посади в системі МЗС СРСР: 1938-41 — у посольстві СРСР у Швеції, 1941-43 — у посольстві СРСР у Великій Британії.
З 1944 працював у щойно створеному МЗС УРСР. Член делегації УРСР на Сан-Франціській конференції 1945, Паризькій мирній конференції 1946, перших сесіях ГА ООН. 1949 захистив кандидатську дисертацію, 1951-52 — радник посольства СРСР у Великій Британії.
Від серпня 1952 і до кінця життя — завідувач відділом загальної історії та міжнародних відносин Інституту історії АН УРСР, який фактично і створив.
Відзнаки[ред. | ред. код]
Нагороджений медалями.
Твори/праці[ред. | ред. код]
Автор понад 70 наук. та наук.-популярних праць.[1] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Зокрема:
- Политические партии и общественные организации Индонезийской Республики. «Большевик Украины», 1948, № 3;
- Україна в боротьбі за свободу і незалежність Індонезії. «Вітчизна», 1949, № 1;
- Борьба индонезийского народа за свою независимость. К., 1950.
Посилання[ред. | ред. код]
- В. М. Даниленко. Война Олексій Дорофійович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 602. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- В. М. Даниленко. Война Олексій Дорофійович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ЭКСКЛЮЗИВ! МОЙ ОТЕЦ, ДИПЛОМАТ [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Мій батько, дипломат[недоступне посилання з вересня 2019]
|
