Войтенко Борис Романович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Войтенко.

Борис Войтенко
Особисті дані
Повне ім'я	Борис Романович Войтенко
Народження	1898(1898)
	Миколаїв, Російська імперія
Смерть	12 серпня 1946(1946-08-12)
	Миколаїв, СРСР
Зріст	178 см
Вага	75 кг
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Позиція	воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1913—1921 / МСК ? (?) 1922 «Уніон» ? (?) 1923 «Містран» ? (?) 1924 «Уніон» ? (?) 1925—1928 «Райком Металістів» ? (?) 1929 «Динамо» (Київ) ? (?) 1932—1934 «Андре Марті» Миколаїв ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1935 1936 1939—1940	«Сталь» (З) «Завод ім. А. Марті» «Суднобудівник» (М)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. ** Тільки на посаді головного тренера.

Борис Романович Войтенко (нар. 1898, Миколаїв, Російська імперія — пом. 12 серпня 1946, Миколаїв, Українська Радянська Соціалістична Республіка) — радянський футболіст, воротар.

Кар'єра гравця

Футбольну кар'єру воротар розпочав 1913 року у «Спортивному клубі», з яким декілька років поспіль Борис вигравав чемпіонат міста. Потім виступав у клубах «Уніон» та «Містран». У 1925 році прийняв запрошення миколаївського «Райкома Металістів», у футболці якого грав до 1928 року.

1929 року грав за київське «Динамо», куди був запрошений разом з іншими миколаївцями (Денисов, Печений, Сердюк). Фіналіст всеукраїнської першості ДСТ «Динамо» з футболу 1929 року. У фінальному матчі, який відбувся на київському Червоному стадіоні 7 липня 1929 року захищав ворота киян, не дивлячись на серйозну травму, отриману по ходу матчу. Тоді кияни поступилися харківським одноклубникам з рахунком 1:3.

У період з 1918 по 1933 роки грав у збірній міста Миколаєва. Взяв участь у багатьох міжміських матчів. У складі збірної міста — срібний призер чемпіонату УРСР 1927 року. Декілька матчів провів в збірній України, яка на той час рідко грала.

Кар'єра тренера

У 1932 році в числі перших миколаївців удостоєний звання судді республіканської категорії з футболу. Перший тренер футбольних воротарів міста Миколаєва. Перший в історії тренер запорізького «Металурга» (у 30-х роках XX ст. — «Сталь» (Запоріжжя)). У період з 1939 по 1940 рік — старший тренер миколаївського «Суднобудівника». Війну пережив в евакуації, а повернувшись, почав збирати команду, завдяки чому вже в 1946 році миколаївці знову грали в чемпіонаті СРСР.

Помер 12 серпня 1946 в Миколаєві у віці 48 років.

Досягнення

Як гравця

збірна Миколаєва

• Чемпіонат УРСР
  • Срібний призер (1): 1927
  • Бронзовий призер (1): 1928

Література

• Двойнисюк А. Л., Кутовой Б. И. Футбольный Николаев. — Николаев: Атолл, 2008. — 488 с., илл., ISBN 966-8147-83-9
• Энциклопедический словарь «Николаевцы, 1789—1999 гг.», г. Николаев, «Возможности Киммерии», 1999.

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль тренера на сайті «Український футбол»
• Профіль тренера на сайті footbook.ru (рос.)
• Біографія [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.] на сайті familyface.com (рос.)