Войтович Назарій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назарій Юрійович Войтович

Назарій Юрійович Войтович

Voitovych-Nazar.jpg
Народився 2 червня 1996(1996-06-02)
с. Травневе,
Збаразький район
Тернопільська область, Україна
Помер 20 лютого 2014(2014-02-20) (17 років)
Київ, Україна
загинув під час подій Євромайдану
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Відомий Небесна сотня
Alma mater Тернопільський кооперативний торговельно-економічний коледж
Батько Юрій Петрович
Мати Оксана Зеноївна
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»

Назарій Юрійович Войтович (2 червня 1996, с. Травневе, Збаразький район, Тернопільська область, Україна — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник Євромайдану, студент Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу. Герой України.

Життєпис[ред.ред. код]

Навчання[ред.ред. код]

Закінчив Травненську ЗОШ І-ІІ ступенів. Навчався на третьому курсі відділення дизайну Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу, був єдиною дитиною в сім'ї.

На Майдані[ред.ред. код]

Назар Войтович поїхав до Києва вночі 19 лютого, а вже наступного дня під час протистоянь на Майдані хлопця вбили з вогнепальної зброї.

З друзями до Києва прибув пів восьмої ранку, а за дві години на дзвінок від мами замість сина відповіла волонтер Юлія Вотчер із Михайлівського собору, яка повідомила, що Назара вбито пострілом у голову.[1] Снайперська куля влучила хлопцеві в обличчя і вийшла через хребет. Зі слів одногрупників ще в середу, 19 лютого, Назар був на парах, а ввечері мав тільки віднести до автобуса, який їхав на Київ, речі для столичного майдану. В останню хвилину чомусь вирішив, що й сам поїде. Це рішення коштувало йому життя.

Спогади рідних, друзів[ред.ред. код]

Односельці кажуть, що батьки, для яких Назарчик був єдиною дитиною, переживали і не пускали його в Київ. Вважали, що він може підтримувати прагнення людей до кращого майбутнього для країни на місцевому Майдані. Але наче якась невидима сила тягнула його у вир подій.

«Наш Назарчик», «Назарко», — називали хлопця однокласники. Кажуть, що його не можна було не любити. Світловолосий, з веснянкуватим обличчям, сірими добрими очима та щирою усмішкою. Завжди привітний, доброзичливий, співчутливий, інколи — замріяний, заглиблений у свої потаємні думки.

Ще навчаючись у початкових класах, Назар зачитувався енциклопедіями, шукаючи відповіді на свої дитячі запитання щодо таємниць живої природи, побудови Всесвіту, природних явищ, а на уроках і під час перерв ділився знаннями з друзями та вчителями. Його цікавило буквально все: зброя козаків і події Другої світової війни, життя видатних людей та старовинні монети, історія рідного краю й принцип побудови повітряної кулі, на підняття якої Назар приходив подивитися пішки з Травневого до Збаража. У школі був старанним, ініціативним учнем, брав активну участь у спортивних і туристичних змаганнях, районних виступах екологічної агітбригади, шкільних театралізаціях, КВК, конкурсах та вікторинах. Любив слухати музику, малювати, подорожувати, творити. Назар умів товаришувати, веселились, підтримати й поспівчувати, а тому мав багато друзів.[2]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Місце загибелі Назара Войтовича
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Назар Войтович
Nuvola apps kaboodle.svg У Кооперативному коледжі пом'янули загиблого у Києві 20 лютого — Назара Войтовича зі Збаражчини
Nuvola apps kaboodle.svg 22 лютого поховали Назара Войтовича зі Збаражчини
Nuvola apps kaboodle.svg Вшанували пам'ять Назара Войтовича, сороковини

Похований у с. Травневе. Панахиду за загиблим Назарем Войтовичем відправили 21 лютого в Тернопільському кооперативному коледжі. 22 лютого похований у рідному селі. Провести в останню путь Назарчика та розділити печаль його рідних прийшли близько тисячі людей.

У Тернопільському кооперативному торговельно-економічному коледжі студенти й викладачі облаштували Куток пам'яті Назарія Войтовича, де відтворили символьні елементи Майдану: шини, ялинку, бруківку, на стендах розмістили світлини Назара під час навчання, а також графічні роботи його авторства.

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg Пам'ять Назара Войтовича вшанували у його рідному селі Травневе // Телекомпанія TV-4. — 2014. — 2 червня.
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg Музей героя «Небесної сотні» відкрили на Тернопільщині // ТСН. — 2015. — 17 лютого.

У день народження Назара 2 червня 2014 року, односельці, ровесники з музичної школи Тернополя, «Оркестра Волі» та всі, хто його знав і зумів приїхати в с. Травневе, вшанували пам'ять героя. Священнослужителі на чолі з архієпископом Нестором відслужили літургію в місцевій церкві.

Музей[ред.ред. код]

До річниці загибелі хлопця у школі відкрили музей пам'яті Героя, де зібрали його картини, атрибути з київського Майдану: бруківку, каски, щити, протигази, коктейлі Молотова, прапори, шини та інше. Батько Назара намалював на всю стіну картину про Майдан.[3]

У назвах[ред.ред. код]

Відтепер школа села Травневе носить ім'я Назарія Войтовича, на фасаді навчального закладу встановлено барельєф убитого снайпером хлопця, а також поблизу школи односельці звели Пагорб Гідності Героя «Небесної Сотні».

У скульптурі[ред.ред. код]

24 лютого 2015 року на фасаді Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу відкрили пам'ятну дошку, яку освятив Архієпископ Нестор. Автор барельєфа — скульптор Роман Вільгушинський[4]

19[5] травня 2017 року у Збаразькому замку встановили погруддя наймолодших героїв Небесної сотні Назарія Войтовича та Устима Голоднюка.[6]

У спорті[ред.ред. код]

На початку серпня у Збаражі щороку відбуваються спортивні турніри з футболу, волейболу і гирьового спорту «Героям — слава!», присвячений пам'яті Устима Голоднюка та Назара Войтовича. Перший турнір провели 12 серпня 2014 року у 20-річчя від дня народження Устима[7]. Другий турнір — 12 серпня 2015[8].

Нагороди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тетяна Ковтунович, Іванна Кобєлєва, Богдан Короленко (19.02.2015). "Майдан: усна історія". 18-20 лютого. Уривки зі спогадів. Українська правда. Життя. 
  2. Збаражчина попрощалася з героями «Небесної сотні» майдану
  3. Небесну сотню на стіні у музеї Назара Войтовича намалював батько наймолодшого Героя України // Народне слово. — 2015. — 18 лютого.
  4. Logo YouTube por Hernando.svg Барельєф Назара Войтовича освятили у Тернополі // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 24 лютого.
    Logo YouTube por Hernando.svg У Тернополі відкрили барельєф Герою Небесної Сотні // Телеканал ІНТБ. — 2015. 24 лютого.
  5. ?
  6. 2 наймолодшим героям «Небесної сотні» встановили бронзові погруддя на їхній батьківщиніна YouTube // ТСН. — 2017. — 19 травня.
  7. Збаразькі спортсмени перемоги присвятили Герою-земляку // Народне слово.
  8. Пам'ять Устима Голоднюка вшанують спортивним турніром на його честь // Народне слово. — 2015. — 8 серпня.
  9. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  10. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН. — 2015. — 5 липня.

Посилання[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 100 хвилин пам'яті. Назар Войтович // Телеканал новин 24. — 2015. — 31 січня.
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg Фільм «Люди. Майдан. Герої» // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 10 травня.


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.