Войцех Дідушицький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
д-р Войцех Дідушицький
Wojciech Dzieduszycki
Войцех Дідушицький
Войцех Дідушицький
Дата народження 13 липня 1848(1848-07-13)
Місце народження Єзупіль
Дата смерті 23 березня 1909(1909-03-23) (60 років)
Місце смерті Відень
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяАвстрія Австрія
Рід діяльності археолог
письменник

Commons-logo.svg д-р Войцех Дідушицький у Вікісховищі

д-р Во́йцех Дідуши́цький (пол. Wojciech Dzieduszycki, 13 липня 1848 р., Єзупіль, Тисменицький район, Івано-Франківська область — 23 березня 1909 р., Відень) — польський граф, політичний діяч, археолог, письменник, публіцист, мистецтвознавець, драматург, містик-спіритуаліст.

Життєпис[ред.ред. код]

Батьки — граф Владислав Дідушицький (1821—1866) і графиня Антоніна Мазаракі (†1880).

Походив із давнього українського (але спольщеного в 17-18 ст. ст.) роду Дідушів, які за легендою походили від племінниці короля Данила — дочки його брата Василька. Дідушицькі — типові представники тодішньої галицької аристократії.

Спочатку навчався вдома, після смерті батька — у Терезіанумі (елітарна лицарська школа, заснована у XVIII ст. у Відні Марією Терезією). Згодом вивчав право та філософію в Віденському університеті. У віці 23 років склав докторат із філософії (1871). Володів новогрецькою, латинською, а також англійською, німецькою, та французькою мовами.

Політичну кар'єру почав як член Виділу повітової ради у Тлумачі (1873). У 1883-86 роках підтримував спроби А. Сапеги боротись зі «станьчиками», але у 1889 сприяв укладенню так званої «шляхетської унії». Як член освітньої[1] комісії Галицького сейму підтримував пропозиції Юліяна Романчука, був прихильником співпраці з русинами (українцями).

Як громадсько-політичний діяч і науковець шукав шляхів до порозуміння з українцями. Його єдина п'єса «Богдан Хмельницький» (1873 року її поставив театр Смуховського у Львові) була засуджена польською патріотичною критикою. У численних виступах і статтях розглядав різні аспекти польсько-українських відносин. Пізніше погляди В. Дідушицького еволюціонували, і він перетворився на провідника українофобського угруповання «подоляків».

Для української культури Войцех Дідушицький є надзвичайно важливий тим, що він відкрив 1880 року для широкої публіки та популяризував славнозвісний Богородчанський іконостас — шедевр українського іконопису кін. 17 — початку 18 ст., створений ієромонахом Йовом Кондзелевичем. Також був ініціатором реставрації іконостаса та долучення його до пам'яток державного значення (на З'їзді польських і руських археологів 10 вересня 1888).

Помер у Відні від серцевого приступу[2]; похований у гробівці родини Дідушицьких у Єзуполі, поблизу Домініканського костелу. У Львівському катедральному костелі в одній із стін вмуровано пам'ятну плиту, присвячену В. Дідушицькому та його дружині Северині (уродженка Сидорівки).

Львів, катедра, пам'ятна плита В.Дідушицькому та його дружині Северині

.

Політичні та громадські посади Дідушицького[ред.ред. код]

  • Посол до Райхсрату (1879—1885, 1895—1909; віце-президент «Польського кола» у 1895—1899, 1900—1904, 1907—1909; президент «Польського кола» у 1904—1906)
  • Посол Галицького крайового сейму (1887—1909)
  • Міністр Галичини (1906—1907)
  • Професор етики, естетики, історії й філософії Львівського університету з 1897
  • Голова Крайового археологічного товариства у Львові (1881—1892)
  • Заступник голови «Польської Матиці» (1888—1895)
  • Член Крайової шкільної ради (1895—1904)
  • Член центральної комісії у Відні із вивчення і збереження історичних і мистецьких пам'яток
  • Головний консерватор Галичини
  • Таємний радник імператорського двору з 1898

Літературні та дослідницькі праці[ред.ред. код]

  • Studja estetyczne. Т. 2. 1881.
  • Odezwa Wydziału Towarzystwa Archeologicznego we Lwowie // Przegląd Archeologiczny. Zeszyt 1. Lwów, 1882.
  • Budowanie drewniane na Rusi // Przegląd Archeologiczny. Zeszyt 1.Lwów, 1882.
  • Katalog wystawy Archeologicznej i Etnograficznej we Lwowie 1885 rok. Lwów, 1885.
  • Listy ze wsi. Lwów, 1889.
  • Listy o wychowaniu. Lwów, 1892.
  • Przedmowa. Pogląd na dzieje sztuki na Rusi // Wystawa Archeologiczna Polsko-Ruska urządzona we Lwowie w roku 1885. Lwów, 1885.
  • Studja estetyczne. Т.1. Lwów, 1878.
  • Ikonostas Bohorodczański. Lwów, 1886.
  • Rzecz o uczuciach ludzkich. Lwów, 1902.
  • Roztrząsania filozoficzne o podstawach pewności ludzkiej. Lwów, 1892.
  • Ateny. 1878.
  • Historia malarstwa we Włoszech. Lwów, 1892.
  • Bohdan Chmielnicki (wyst. 1873)
  • Król Bolesław II (1893)
  • Książę Henryk (1896)
  • Władysław (1872)
  • Aurelian (1879)
  • Anioł (1892)
  • Roztrząsania filozoficzne o podstawach pewności ludzkiej (1892)
  • Historię malarstwa we Włoszech (1892)
  • O wiedzy ludzkiej (1896)
  • Dokąd nam iść wypada (1910)
  • Historia filozofii (1914)

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина — Северина Дідушицька (1852—1925). Діти:

  • Ян Владислав Дідушицький (1875—1940)
  • Антоніна

Примітки[ред.ред. код]

  1. едукаційної
  2. «атак серця»

Джерела[ред.ред. код]

  • Булик Наталія. Археологічні осередки Львова (1875—1914): Наукові пошуки та польові здобутки // Археологічні дослідження Львівського університету. — Львів, 2008. — Вип. 11. — С. 209—237.
  • Кутернога Ігор. вар'ят з міністерським портфелем // Незалежний культурологічний часопис «Ї». Число 36 / 2004. Галичина — країна людей
  • Руденко Олег. Естетичні погляди на сакральне мистецтво В. Дідушицького // Вісник Львівського університету. Філософські науки. — Львів. Випуск 6., 2004. — С. 165—172.
  • Чорновол Ігор. Enfant terrible. Граф Войцех Дідушицький // Львівська газета. — 2005. — № 48 (614).
  • Шольґіня Вітольд. Граф Войтек (Войцех Дідушицький) // Незалежний культурологічний часопис «Ї». Число 52 / 2008. Польський усесвіт Галичини
  • Kieniewicz Stefan. Dzieduszycki Wojciech (1848—1909) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — Tom VI, zeszyt …. — S. 126—128. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


Генріх Шліман Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.