Войченко Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Інші статті
Сергій Вікторович Войченко
Войченко Сергій
Народився 18 жовтня 1980(1980-10-18) (37 років)
Київ,
Громадянство Україна
Місце проживання Україна Київ
Діяльність Громадський діяч, адвокат
Alma mater КНУ ім.Т.Шевченка
Титул Голова адвокатського об'єднання "Войченко і Дульський"
У шлюбі з Одружений
Діти Син, донька

Сергій Вікторович Войченко (нар. 18 жовтня 1980р., Київ, Україна) – український громадський діяч, відомий адвокат, голова адвокатського об’єднання «Войченко і Дульський», кандидат юридичних наук, перший заступник голови Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України.Вів багато гучних справ, серед яких справа Олеся Бузини.

Біографія[ред. | ред. код]

Сергій Войченко народився 18 жовтня 1980 року в місті Києві. В 1995 році після закінчення 8 класів середньої школи, поступив до Київського військового ліцею (колишнє Київське військове Суворовське училище), який закінчив в 1998 році.

В 1998 році поступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В 2000 році, склавши вступні іспити, був зарахований на кафедру військового права Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю військовий юрист і закінчив його в 2002 році.

В 2003 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціалізацією «Суд. Прокуратура. Адвокатура» та здобув кваліфікацію спеціаліст права. В 2003 році – поступає до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на економічний факультет, який закінчив з відзнакою в 2005 році за спеціалізацією «Фінанси» та здобув кваліфікацію економіста.

В 2005 році поступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на факультет психології, який закінчив з відзнакою в 2007 році, за спеціалізацією «Психологія» та здобув кваліфікацію психолога. 7В 2007 році поступив до Національної академії державного управління при Президентові України, на факультет «Державне правління», яку закінчив в 2010 році та здобув кваліфікацію магістра державного управління.

У листопаді 2010 року Войченко С.В. провів прилюдний захист дисертації у Національному університеті «Одеська юридична академія» на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук та успішно закінчив своє дисертаційне дослідження.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

З червня по серпень 1997 року, по закінченні другого курсу Київського військового ліцею, під час літньої відпустки, працював у відкритому акціонерному товаристві «Київміськбуд-2» автослюсарем другого розряду. З березня 2000 року по березень 2001 року працював в Спілці кабельного телебачення України на посаді юриста, де займався інформативно-правовим забезпеченням діяльності Спілки, надавав консультації з питань чинного законодавства по діяльності кабельних операторів України, брав участь в переговорах та укладеннях договорів, як з іноземними так і вітчизняними телеканалами, займався питаннями авторських та суміжних прав, брав участь у розробці проектів законів, що б стосувались питань діяльності кабельних операторів України, готував аналітичні та науково-публіцистичні статті до щомісячного бюлетеню Спілки кабельного телебачення України.

З листопада 2000 року по 2001рік працював у видавництві «Юрінком Інтер» на посаді менеджера з продажу юридичної літератури, потім в газеті «Юридичний вісник України» «Юрінком Інтер», на посаді юриста-консультанта.

З 1 листопада 2000 року по березень 2002 року працював в Апараті Верховної Ради України на посаді помічника-консультанта народного депутата України.

З травня 2001 року по жовтень 2002 року працював позаштатним консультантом в комітеті Верховної Ради України з питань науки та техніки.

З серпня 2001 року по листопад 2001 року працював на посаді юристконсульта в ЗАТ «Дніпровський універмаг».

З серпня 2001 року по жовтень 2002 року працював юристом в ТОМ «Музичний канал «О-ТВ»». З жовтня 2002 року по жовтень 2010 року призначений на посаду слідчого прокуратури Святошинського району міста Києва.

З 2004 року по 2005 рік працював за сумісництвом викладачем в Державній академії житлово-комунального господарства, де викладав курси «Адміністративне право України» та «Підприємницьке право України».

У період з 2003 року по 2010 рік неодноразово залучався до роботи в групах слідчих по резонансним та багатоепізодним розслідуванням кримінальних справ, які розслідувала прокуратура міста Києва та Генеральна прокуратура України.

З 12. 10. 2010 року призначений на посаду слідчого в особливо важких справах відділу з розслідування кримінальних справ у сфері економіки управління з розслідування кримінальних справ слідчим ГПУ Головного управління з розслідування особливо важких справ Генеральної прокуратури України.

З 16.08.2011 року призначений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства управління нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Головного управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією Генеральної прокуратури України.

З 10.11.2011 року призначений на посаду першого заступника прокурора міста Івано-Франківськ. З 6.06.2012 року переведений на посаду заступника прокурора міста Івано-Франківськ.

З жовтня 2012 року по лютий 2013 року працював на посаді першого заступника прокурора міста Івано-Франківськ.

В грудні 2013 року отримав свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, якою і займається до теперішнього часу. Голова адвокатського об’єднання «Войченко і Дульський».

В жовтні 2014 року балотувався на виборах до Верховної Ради України, округ №92.

З жовтня 2014 року – 2016 рік - обраний першим заступником голови Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України.

Сім’я[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей.

Примітки[ред. | ред. код]