Вокальний цикл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вокальний цикл (нім. liederkreis, liederzyklus, англ. song cycle) — цикл пісень або романсів, об'єднаних спільною поетичною ідеєю. Остання може бути втілена різними виразовими засобами, наприклад, системою лейтмотивів, схожими гармонійними і ритмічними формулами тощо[1]. Вокальні цикли часом важко відрізнити від звичайних збірок пісень, яким композитори часто надають ознак цілісності[2].

Коротка характеристика[ред. | ред. код]

Першим вокальним циклом в історії музики часто вважають твір «До далекої коханої» Людвіга ван Бетовена (1816). Але рівночасно існує думка, що твір Бетовена не відповідає ознакам вокального циклу, в теперішньому нашому розумінні. То ж фактично початок цього жанру поклав Франц Шуберт своїми вокальними циклами «Прекрасна мельничиха» і «Зимовий шлях»[3].

У першій половині XIX сторіччя жанр був освоєний також іншим композитором-романтиком — Робертом Шуманом («Любов поета»). Слідом за Шубертом і Шуманом вокальні цикли писали й інші композитори, зокрема Михайло ГлінкаПрощання з Петербургом»).

До середини XIX сторіччя всі вокальні цикли писалися для голосу в супроводі фортеп'яно. Перший вокальний цикл з оркестровим супроводом — «П'ять пісень на вірші Матільди Везендонк» Ріхарда Вагнера (існує і версія з фортеп'янним супроводом). Вокальні цикли для голосу і оркестру на межі XIX і XX століть писав Густав МалерПісні мандрівного підмайстра», «Чарівний ріг хлопчика» та інші)

У XX сторіччі вокальні цикли писали Луїджі Даллапіккола, Аріберт Райман, Кароль Шимановський, Дмитро Шостакович, Вітольд Лютославський і інші композитори.

В українській музиці вокальні цикли: Я. Степовий «Барвінки», Ю. Мейтус «Кобзареві», Л. Дичко «Пастелі» та «Енгармонійне» тощо.

Проблеми терміна і поняття[ред. | ред. код]

Хоча термін «liederzyklus» стали вживати в XIX сторіччі, деякі вчені вважають, що поняття вокального циклу утворилося набагато раніше, і тому можливе його ретроспективне застосування. Відтак, Сюзан Юенс (в статті «Song cycle» з Музичного словника Грова)[4] називає вокальними циклами «Венера Кранцлей» Й. Г. Шейна («Venus Kräntzlein», 1609) і «Musicalische Kürbs-Hütte» Г. Альберта (1645), оскільки п'єси першого об'єднані темою дослідження любові (англ. exploraion of love), а другого — темою смерті. З іншого боку, автор фундаментальної статті «Zyklus» в MGG2 [5] Людвіґ Фіншер застерігає від надмірно широкого вживання терміна, при якому термінологічна відмінність вокального циклу від тематичного збірника пісень нівелюється: «... практично кожен пісенний збірник XIX—XX ст. можна назвати вокальним циклом, оскільки з часів Шуберта і Льове більшість композиторів пильно стежили за тим, щоб композиція пісенного опусу була змістовно осмисленою». Результатом групування віршів стає «мережа відносин» формально або навіть змістовно пов'язаних текстів (одного або декількох поетів), проте ця циклічність може відноситься тільки до текстів[6] (тобто залишатися без специфічно музичних ознак циклу).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. См. статью Циклические формы [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] в БРЭ.
  2. Song cycles can be difficult to distinguish from song collections, which were frequently presented in a planned design. Цит. по: Youens S. Song cycle // The New Grove Dictionary of Music and Musicians. L.; N.Y., 2001.
  3. Хохлов Ю. Н. Шуберт Ф. П. // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 6 (30 січня). — С. 438.
  4. 'Song cycle' in Grove Music Online.
  5. 'Zyklus' in MGG Online [Архівовано 21 травня 2021 у Wayback Machine.].
  6. Allergings wäre fast jede gedruckte Liedersammlung des 19. und 20. Jh. ein Zyklus, denn seit Schubert und Loewe haben die meisten Komponisten große Sorgfalt an die inhaltlich sinnvolle ›Komposition‹ eines Lied-Opus gewendet, häufiger durch die Auswahl von Gedichten eines einzigen Dichters, aber auch durch die pointierte Zusammenstellung von Gedichten mehrerer Autoren. In jedem Fall entsteht durch solche Gruppierungen ein Netz von Beziehungen der Gedichte untereinander, formal oder (meist) inhaltlich sein können, so daß die Texte einander kommentieren, aber diese Struktur, die man wohl als zyklisches Element verstehen kann, bleibt auf der Ebene der Texte allein.

Література[ред. | ред. код]

  • Peake L. E. The song cycle. A preliminary inquiry into the beginnings of the Romantic song cycle and the nature of an art form . Diss. Columbia University, N. Y., 1968.
  • Dürr W. Das deutsche Sololied im 19. Jahrhudert. Untersuchungen zu Sprache und Musik. Wilhelmshaven, 1984 (= Taschenbücher zur Mw. 97).
  • Champagne M. J. S. G. The French song cycle (1840-1924) with special emphasis on the works of Gabriel Fauré . Diss. Univ. of North Carolina, Chapel Hill, 1994.
  • Zimmermann, Ewald. Der Liederzyklus - musikalische Form oder Anordnungsprinzip? // Schubert-Jahrbuch 1996 року, hrsg. v. Klaus-Gotthard Fischer u. Christiane Schumann. Duisburg, 1996, S. 31-40.
  • Hamlin, Cyrus. The Romantic song cycle as literary genre // Word and music studies, ed. by Walter Bernhart, Steven Paul Scher, Werner Wolf. Amsterdam; Atlanta, 1999, p. 113-134.
  • Daverio, John. The song cycle: Journeys through a Romantic landscape // German Lieder in the nineteenth century, ed. Rufus Hallmark. New York: Routledge 2009. ISBN 9780203877494 .