Вокзал Сіркеджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 41°00′54″ пн. ш. 28°58′38″ сх. д. / 41.01500° пн. ш. 28.97722° сх. д. / 41.01500; 28.97722

Боковий вхід у вокзал

Сіркеджі (тур. Sirkeci Garı) — вокзал Турецьких державних залізниць (TCDD) в Сіркеджі, на європейському боці Стамбула. Побудуваний як кінцевий пункт прямування Східного експресу. На разі з вокзалу Сіркеджі здійснюються внутрішні і міжнародні перевезення в західному напрямку.

Історія[ред.ред. код]

Після Кримської війни уряд Османської імперії прийняв рішення про будівництво залізниці, зв'язуючий Стамбул з Європою. Перший контракт підписали з Лабро, британським членом парламенту, у січні 1857. Контракт був розірвано трьома місяцями пізніше, оскільки Лабро не зміг забезпечити необхідний інвестиційний капітал. Аналогічні другий і третій контракт, підписані з британськими і бельгійськими підприємцями в 1860 і 1868 роках, були настільки ж безрезультатними. 17 квітня 1869 було укладено договір концесії на будівництво «Залізниці Румелі» з бароном Морисом де Хиршем (Moritz Freiherr Hirsch auf Gereuth), бельгійським банкіром баварського походження. Проект передбачав будівництво залізничної гілки від Константинополя через Едірне, Пловдив і Сараєво до берегів Сави. Спорудження перших 15 км від Константинополя до Халкали почалося 4 липня 1870, і було завершено 4 січня 1871. Будівництво початкового пункту лінії в Сіркеджі обумовлювалося тим, що самого початку вибраний для цієї ролі Йєшилкьой розташовувався занадто далеко від Еміньоню, головного ділового центру тієї епохи. Планувалась можливість створення на лінії відгалуження з Бейязиту до берегу Золотого Рога. Султан Абдул-Азиз дозволив прокласти залізницю берегом Мармурового моря, біля стін нижнього саду палацу Топкапи. Будівництво цього відгалуження було завершено 21 липня 1872. У 1873 в Сіркеджі побудовано «тимчасовий» вокзал.

Будівля вокзалу[ред.ред. код]

Пасажирська платформа

Будівництво нової будівлі вокзалу почалося 11 лютого 1888 року. Вокзал, який спочатку називався «Станція Мюшир Ахмет Паша», відкрився 3 листопада 1890, замінивши тимчасову будівлю. Автором проекту був Август Яхмунд, пруський архітектор, який читав той час лекції в Стамбульській Політехнічній школі (нині Стамбульський Технічний Університет). Будинок вокзалу, площа якого становить 1,200 м²;, є одним найвідоміших зразків європейського Ориенталізму, вплинув на роботи інших архітекторів. Будинок було обладнано за останнім словом техніки того часу, висвітлювався і опалювався газом. Ресторан вокзалу став місцем зустрічей журналістів, письменників й інших діячів культури й мистецтва у 1950-е і 1960-ті. Цей ресторан, тепер носить назву «Східний Експрес», є популярним туристським місцем. Будинок вокзалу ніколи не перебудовувся і зберіг початковий образ, але територія навколо вокзалу змінилася з 1890 року.

Міжнародні лінії[ред.ред. код]

Вокзал являє собою головний вузол, що з'єднує мережу турецьких залізниць з рештою Європи. Від вокзалу Сіркеджі йдуть дві головні лінії. Одна з них з'єднує Стамбул з грецькими Салоніками, інша — з Бухарестом. «Босфорський експрес» здійснює щоденні рейси між Сіркеджі і Ґара де Норд в Бухаресті. Сполучення з Софією, Белградом, Будапештом і Кишиневом здійснюється за допомогою безпересадкових вагонів, причеплених до Босфорського експресу.

Східний експрес[ред.ред. код]

Докладніше: Східний експрес

4 жовтня 1883 Східний експрес вперше вирушив з вокзалу Гар де л’Ест в Парижі під музику «Alla Turca» Моцарта. Цей поїзд був проектом бельгійського бізнесмена Георга Нагельмаккера. Його маршрут пролягав через Страсбург, Карлсруе, Штутгарт, Ульм, Мюнхен, Відень, Будапешт, Бухарест, Русе, Варну й закінчувався в Сіркеджі. За 80 годин шляху поїзд долав відстань 3,094 км. Східний експрес, чиїми пасажирами були королі, принци і президенти, припинив своє існування 19 травня 1977 року через труднощі у перетині кордонів країн Залізної завіси. Відомий потяг був відроджений в 1982 американським бізнесменом, і сполучає Лондон і Венецію, проте без колишнього розмаху.

Мармарай[ред.ред. код]

Сіркеджі має підземну залізничну станцію лінії трансБосфорського тунелю "Мармарай". Станція була відкрита 29 жовтня 2013 року разом з чотирма іншими станціями (Казличешме, Єнікапи, Ускюдар і Айриликчешмесі) на лінії Мармарай. Станція Сіркеджі обслуговується TCDD потягами, що курсують між Казличешме (на захід від Сіркеджі) і Айриликчешмесі (на схід від Сіркеджі на анатолійській стороні) з 6-10-хвилинними інтервалами. Після реконструкції існуючих залізничних ліній, приміські потяги Мармараєм прямуватимуть на захід до Халкали і до сходу у Гебзе. Лінія у повному обсязі має бути відкрита у 2016 році.

Пасажирообіг станції Сіркеджі-Мармарай склав 7,9 млн в 2014 році, що робить її четвертою за завантаженістю станцією та 14,65% всіх пасажирських перевезень лінії.

Попередня Турецькі державні залізниці Наступна
Єнікапи
до Казличешме
Мармарай
Ускюдар
до Айриликчешмесі


Колія 1 Мармарай до Казличешме
Острівна платформа
Колія 2 Мармарай до Айриликчешмесі

Громадський транспорт, який вирушає з Сіркеджі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]