Волейбольний м'яч

Волейбольний м'яч — це м'яч, який використовується для гри у волейбол, пляжний волейбол та інші різновиди цього виду спорту.
Спеціальний волейбольний м'яч розробив винахідник волейболу преподобний Вільям Джон Морган, викладач фізичного виховання коледжу YMCA в місті Голіок, штат Массачусетс, США. Спочатку для гри (тоді вона називалася «мітонет») використовували м'яч з баскетбольною камерою, але він виявився занадто важким. Врешті Морган створив легший м'яч, виготовлений зі шкіри з гумовою камерою, вагою 300 грамів[1].

М'яч має сферичну форму та виготовлений з 18 панелей приблизно прямокутної форми зі шкіри або синтетичного матеріалу, розташованих 6 секціями по 3 панелі кожна. Для міжнародних змагань, починаючи з XXIX Олімпіади 2008 року, Міжнародна федерація волейболу прийняла як офіційний м'яч оновлену версію від японського виробника «Mikasa», яка складається лише з 8 панелей[2].
Протягом десятиліть м'яч зрештою мало змінився від своїх початкових характеристик, принаймні з точки зору розмірів. М'яч для юнацьких змагань має дещо менші розміри та вагу, м'ячі для пляжного волейболу трохи більші за стандартні, мають шорсткішу поверхню та нижчий внутрішній тиск.
| Окружність, см | Маса, г | Внутрішній тиск, кгс/см² | |
|---|---|---|---|
| Стандартний | 65-67 | 260-280 | 0.3-0.325 |
| Юнацький | 63-65 | 260-280 | 0.3 |
| Пляжний | 66-68 | 260-280 | 0.175-0.225 |

Протягом багатьох років виробники зосереджувалися переважно на вдосконаленні матеріалу для м'ячів. Протягом тривалого часу волейбольні м'ячі були шкіряними до середини 1990-х років, коли цю сировину визнали надто дорогою. На літніх Олімпійських іграх 1996 року шкіру замінили значно міцнішими композитними матеріалами. Сучасні м'ячі часто мають піноматеріал під поверхнею, щоб пом'якшувати удари пальцями. Також існують синтетичні м'ячі з ПВХ, які менш м'які, але набагато міцніші — в першу чергу вони призначені для інтенсивного використання в школах. Пляжні м'ячі також виготовляються з більш міцних матеріалів, того ж ПВХ, для зменшення пошкодження піском. Також волейболісти, особливо зв'язуючі, використовують для тренування спеціальні медичні м'ячі, «медболи», для розвитку сили пальців.
Волейбольні м'ячі для гри у приміщенні традиційно білі або яскраво-жовті, пляжні можуть бути яскравих кольорів. Остання значна зміна відбулася в 1998 році, коли Міжнародна федерація волейболу попросила зробити м'яч більш яскравим для кращої видимості на телебаченні, і офіційними кольорами обрали синій та жовтий.
- ↑ William G. Morgan (PDF). Holyoke YMCA. Процитовано 1 травня 2023.
- ↑ New Volleyball Set For Olympics (англ.). 6.11.2007. Архів оригіналу за 28.11.2007. Процитовано 29.10.2025.
- ↑ FIVB official indoor volleyball rules
- ↑ FIVB official beach volleyball rules