Волик Андрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волик.
Волик Андрій Миколайович
Народився 13 березня 1972(1972-03-13) (52 роки)
Черкаси, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна
Національність Українець
Діяльність Поліграфолог
Alma mater НУБіП
Науковий ступінь кандидат економічних наук
У шлюбі з Волик Лариса Василівна
Діти Микола, Олександр
Нагороди
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Андрій Миколайович Волик (нар. 13 березня 1972, м. Черкаси) — поліграфолог, кандидат економічних наук (2001 р.). Експерт і організатор у сфері поліграфології, основоположник української поліграфології[1][2].

Біографія[ред. | ред. код]

Андрій Волик народився 13 березня 1972 року в Черкасах. Батько: Волик Микола Семенович — хірург, заслужений лікар України, матір: Віра Павлівна — інженер-технолог, брат: Олександр — поліграфолог, сестра: Марія — науковець, кандидат економічних наук.

Після закінчення середньої школи (1989 р.) вступив до Української сільськогосподарської академії (м. Київ, нині Національний університет біоресурсів і природокористування України), яку закінчив 1994 року за спеціальністю «економіст». Близько року (1993—1994 рр.) навчався в престижному університеті Пурдю (Purdue University, США), розташованому в місті Вест Лафаєт (штат Індіана). Володіє низкою іноземних мов і вагомим досвідом, набутим у відомих міжнародних та вітчизняних організаціях.

Поліграфологічна освіта[ред. | ред. код]

  • Випускник Арізонської школи поліграфологічних наук (2004 р.)
  • Випускник Індіанського поліграфологічного інституту (2006 р.)
  • Випускник Чиказького поліграфологічного інституту (2010 р.)

2004 року успішно закінчив Арізонську школу поліграфологічних наук у місті Фенікс (США), став її першим українським випускником. Окрім того, Андрій Волик — перший в історії України випускник Індіанського поліграфологічного інституту (США, 2006 р.) і Чиказького поліграфологічного інституту (США, 2010 р.).

Також пройшов курс технічного навчання на комп'ютерних та аналогових поліграфах у компанії Lafayette Instrument Company (м. Лафаєтт, штат Індіана, США).

Статус[ред. | ред. код]

  • Президент Міжнародної ліги поліграфологів[3]. Андрій Волик є Президентом Міжнародної ліги поліграфологів (МЛП) — міжнародного професійного об'єднання фахівців поліграфа, які представляють приватний, правоохоронний і державний сектори різних країн світу, де застосовується детектор брехні.
  • Член Американської асоціації поліграфологів (з 2004 р.). Андрій Волик є першим українським постійним членом Американської асоціації поліграфологів — найавторитетнішої міжнародної асоціації фахівців детектора брехні. Американська асоціація поліграфологів, заснована в 1966 році, є найстарішою й найбільшою у світі професійною поліграфологічною асоціацією, налічуючи понад 2600 членів у 32 країнах.
  • Директор компанії «АРГО-А»[4]
  • Директор ексклюзивного представництва Lafayette Instrument Company в Україні, СНД і низці інших країн Європи, Азії, Африки
  • Директор ексклюзивного представництва Чиказького поліграфологічного інституту в Європі, Азії, Африці.[5]
  • Директор ексклюзивного представництва Argo-A Security в Європі
  • Директор ексклюзивного представництва Acumar в СНД
  • Директор ексклюзивного представництва Campden Instruments Ltd. в СНД
  • Директор ексклюзивного представництва Mindware Technologies Ltd. в СНД[6]

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Андрій Волик провів тисячі перевірок на поліграфі, більш відомому, як детектор брехні, для правоохоронних органів, приватних компаній і фізичних осіб із різних країн світу. Серед протестованих ним приватних клієнтів громадяни України, Австралії, Австрії, Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Греції, Грузії, Естонії, Єгипту, Ізраїлю, Італії, Казахстану, Киргизстану, Китаю, Кіпру, Кореї, Латвії, Литви, Лівану, Мексики, Молдови, Монако, Німеччини, Норвегії, ПАР, Польщі, Португалії, Росії, Румунії, Сирії, США Таджикистану, Туреччини, Туркменістану, Узбекистану, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії, Швеції.

Андрій Волик, перевіряючи правдивість відповідей знаменитостей та політиків, брав участь у популярних телепрограмах, таких як «Тільки правда?» на «Новому каналі»[7],[8],[9],[10], «Детектор брехні», «Кохана, ми вбиваємо дітей»[11], «Врятуйте нашу сім'ю»[12], «Битва екстрасенсів» і «Зважені та щасливі» на «СТБ», «Чорним по білому» на «1+1», «Факти тижня» і «Галілео» на «ICTV», а також беручи участь в інших програмах на відомих українських і зарубіжних телеканалах, включаючи «СТБ», «ICTV», «Тоніс», «Перший Національний/УТ-1», «К1», «МАКСІ ТВ», «НТН», «UBR», «24», «Перший діловий», «Право ТВ», «UBC», «Сіті», «М1», «TVI/TBI», «5 канал», ТРК «Київ», ТРК «Україна», «Общенациональное телевидение Беларуси», «Первый национальный канал, Білорусь», «Imedi TV, Грузія», «Region TV, Грузія», «WLFI-TV 18, США», «Nova Television, Болгарія», «ATV, Росія», «О2ТВ, Росія», «РТР/Россія», «ОРТ, Росія», «1+1», «Інтер», «MTV» та ін.

Доктор Волик також протестував на поліграфі для телевізійних шоу, програм і фільмів багатьох політиків, зірок і відомих людей, серед яких: Лайма Вайкуле, Сергій Звєрєв[13], Дмитро Гордон, Єгор Бенкендорф, Світлана Лобода[8], репер Серьога, Михайло Бродський, Костянтин Стогній, Віктор Павлік, Петя Лістерман, Валерій Харчишин (гурт «Друга Ріка»), Дмитро Шепелєв[7], Аріна Домскі, Джанго, Юрій Фальоса, Маргарита Січкар, Євгеній Захаров, Монро, дует «Алібі», Олексій Залевський, адвокат Олексій Резніков, Василіса Фролова, Світлана Вольнова, Олена Шоптенко, Майя Мігаль, Ганна Філімонова, Геннадій Вітер, співачка Елізабет, Кароліна Ашіон, Ольга Цибульська[14], Олександр Педан, Дядя Жора, Андрій Доманський, Віталій Галай, Ігор Пелих, Анатолій Борсюк, співачка Лама, радіоведучий Микола Матросов, телеведучий Руслан Сенічкін, телеведуча Оксана Гутцайт, Олександр Філатович, Олексій Вертинський, Ольга Полякова[10], Борис Апрєль[15], Іван Дорн, Антон Фріндлянд, Ірена Карпа, Наталія Карпа, Катерина Нестеренко, Євгеній Казанцев, Сергій Озерянський, Юлія Айсіна, Аліса Тарабарова, Марк Савін, Володимир Дантес[16], співачка DIAR, Олександр Останін, Маріам Туркменбаєва, Лариса Шаляпіна (Копенкіна), гурт «Quest Pistols» (які пройшли попередню перевірку на поліграфі, але відмовились пройти повну), Ларсон, Євгенія Власова, Влада Литовченко, Валід Арфуш, Руслана Писанка, Владислав Яма, Микола Томенко, Ольга Сумська, Владислав Попович та ін.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Почесний громадянин міст Лафаєтт і Вест-Лафайетт[6] (США, штат Індіана).
  • Відзнака Православної Церкви України "За жертовність та любов до України" від 18 грудня 2020 року (1992 номер).

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Мене не можна підкупити. Інтерв’ю з відомим поліграфологом. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 23 червня 2020.
  2. ↑ Gazeta.ua (1 жовтня 2007). Андрій Волик тестує дружину на детекторі брехні. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 23 червня 2020.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ а б Дима Шепелев и "Тільки правда", часть 1. YouTube. 1Feuerchen. 29 березня 2009. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  8. ↑ а б Светлана Лобода в шоу 'Только правда' Part 1 online video cutter com. YouTube. Natasha Osipova. 14 лютого 2015. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  9. ↑ Антон Савлепов на "Только правда?". YouTube. Joy Creative. 15 вересня 2016. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
  10. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 26 жовтня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Битва экстрасенсов. Война миров. YouTube. Julija Lomidze. 4 листопада 2013. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 30 травня 2021.
  14. ↑ Оля Цибульська в програмі "Тільки правда?" (частина 1). YouTube. Анастасія С. 18 жовтня 2008. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 30 травня 2021.
  15. ↑ Борис Апрель и "Тільки правда", часть 1. YouTube. 1Feuerchen. 15 лютого 2009. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 30 травня 2021.
  16. ↑ Дантес и "Тільки правда", часть 1. YouTube. 1Feuerchen. 8 березня 2009. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 30 травня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волик_Андрій_Миколайович&oldid=42222675