Волинка (Корюківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Волинка (Україна))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Волинка
Церква в селі Волинка
Церква в селі Волинка
Церква в селі Волинка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Корюківський район
Громада Сосницька селищна громада
Основні дані
Засноване 1523
Перша згадка 1523 (501 рік)[1]
Населення 824
Площа 3,7 км²
Густота населення 222,7 осіб/км²
Поштовий індекс 16131
Телефонний код +380 4655
Географічні дані
Географічні координати 51°37′33″ пн. ш. 32°28′01″ сх. д. / 51.62583° пн. ш. 32.46694° сх. д. / 51.62583; 32.46694Координати: 51°37′33″ пн. ш. 32°28′01″ сх. д. / 51.62583° пн. ш. 32.46694° сх. д. / 51.62583; 32.46694
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Водойми р. Волинка
Місцева влада
Адреса ради 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15
Карта
Волинка. Карта розташування: Україна
Волинка
Волинка
Волинка. Карта розташування: Чернігівська область
Волинка
Волинка
Мапа
Мапа

CMNS: Волинка у Вікісховищі

Воли́нка — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить біля 400 осіб. Орган місцевого самоврядування — Волинківська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Волинка, права притока Убіді.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення юхновської культури і давньоруське поселення в ур. Кручі. В ур. Лиса гора ( 4 версти на пн.-сх.) селяни знаходили часто старовинну зброю, бронзові предмети. В урочищі Кручі - залишки битого посуду, монети, людські кістки, залишки печей.

Про село Волинку вперше згадується в «Реєстрі границ Черниговских» у 1523 р.

Засновано в часи панування Великого князівства Литовського і Руського. У письмових джерелах село згадується у 1527 р , як селище Волинче, яке налічувало 30 димів. За місцевим переказом село заселене вільними людьми з Волині. Зважаючи на топоніми типу Груд, Руда, скоріше переселенці були з близької бобровицької Волині. Маєтність («добра») Волинка з хутором і селом Чорнотичі за королівським привілеєм надана в 1620 р. Осипу Красовському. 1643 року через обдирання селян та власників створеною О. Пісочинським мережею євреїв - торгових агентів, які за безцінь скуповували волів для продажу на ринку у Любліні, син володільця Волиничів Ян Красовський та його товариш Ян Госліцький відібрали у перекупника Якуба Юзефовича гроші і веліли волинським селянам втопити його. А 1644 року люди Пісочинського видрали борті у маєтності Красовського, у Волинці. В якихось Уласа та Олексія видерли по 10 роїв постраждали бортні дерева. 1645 року у чернігівському земському суді розглядалася справа між позивачем Юрієм Красовським та відповідачем Олександром Пісочинським щодо збройного наїзду останнього на маєтність Красовського Волиничі. Там було вказано, що Волиничі належать до Чернігівського повіту[2]

Присягу 1654 р. московитському царю у Михайлівській церкві прийняли 211 козаків і 178 міщан. За списком дворів посполитих у 1666 р. було 81 двір платників податку, церква. Була і велика козацька громада.

1654 — сотенний центр Волинської сотні Чернігівського полку. Глухівські статті 1669 р. підписав сотник Василь Олещенко, а Конотопські статті – сотник Василь Коляда. Нова церква св. Михаїла побудована у 1700 р. за сотника Романа Журби. Сотником у 1724 р. був Петро Демиденко, а отаманом Омелян Гирик. 1782 року Російська імперія анексувала Гетьманщину та ліквідувала Волинську сотню. Запроваджено волосне правління, а сама Волинка стала центром волості. 1876 збудована Свято-Михайлівська церква, 1881 — Церква святого Миколая, єпископи Міри.

1866—530 дворів, 3020 мешканців, переважно козачого стану. 1897—518 дворів, 2769 мешканців. За переписом 1897 р. 518 дворів, 2769 жителів, 2 церкви, земська школа, бібліотека, ярмарок. До волості належало 43 поселення. Двоповерхова школа збудована 1903 р. збереглася до нашого часу.

З 1917 — у складі УНР. З 1921 у містечку закріпилася влада російських комуністів. Вони грабували людей і провокували конфлікти між містянами на майновому ґрунті. Під таку нагоду утворилася ціла банда, яка палила збіжжя у заможних козаків, провокуючи їхні арешти. Про волинські події є спогад відомого православного діяча Василя Потієнка, у майбутньому голови Всеукраїнської Церковної Ради. Він потрапив до волосної тюрми у Сосниці, де тоді утримували майже все Волинське волосне правління — до 40 осіб. Незабаром їх випустили, а винуватців підпалів знайшли у самому селі Волинка:

1932-1933 комуністи влаштували у селі терор голодом, церкви закрили.

З 1991 — у складі держави Україна.

Урочища - Груд, Уруга, Руда, річка - Майдан (Волинка) .

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[4].

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волинка
  2. Кулаковський, Петро (2006). Чернігово- Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618 - 1648 (українською) . Київ: "Темпора". с. 242. ISBN 966-8201-17-5.
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кулик Павло Васильович — Сосницька районна рада. Офіційний вебсайт. sosnrr.gov.ua (пол.). Процитовано 14 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. На Сосниччині 31 березня попрощались з трьома земляками, які загинули в боях за Чернігів.

Посилання[ред. | ред. код]