Житомирське Євангеліє
| Житомирське Євангеліє | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Мова | церковнослов'янська мова | |||
| Опубліковано | 1571 | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Жито́мирське Єва́нгеліє, або Воли́нське Єва́нгеліє, — переклад біблійного[1], канонічного тексту Четвероєвангелія на староукраїнську мову. Рукопис датувався 1571 роком, його протографом було Пересопницьке Євангеліє[2]. Вважається списком Пересопницького Євангелія та відзначається рядом глос, яких немає в Пересопницькому Євангелії[3].
Історія[ред. | ред. код]
Читалося у церквах на Волині. Містило пряму дату написання — 1571 рік. Припускають, що первісно зберігалося в місті Володимир. Житомирське Євангеліє — не цілком оригінальна праця, а список із Пересопницького Євангелія. Переписувач «раб Божий Петро» вніс в оригінал чимало змін, зокрема, у багатьох випадках замінив церковнослов'янізми українськими словами. Манускрипт у 1860-х роках придбав у перекупників протоієрей житомирського кафедрального собору, законовчитель Другої житомирської гімназії Миколай Трипольський, який дав докладний опис пам'ятки й надрукував великі уривки з неї[2]. Досліджував мову Житомирського Євангелія також О. С. Грузинський. Зокрема, він порівнював три тексти: Пересопницьке, Волинське та Літківське Євангелія[4]. Текст досліджував також Іван Огієнко. Подальша доля Житомирського Євангелія невідома[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Білокінь С. І. Біблії переклади українською мовою [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 257. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- ↑ а б в Німчук В. В. Житомирське Євангеліє [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
- ↑ Німчук В. В. Праця лексикографічного характеру // Староукраїнська лексикографія в її зв'язках з російською та білоруською / В. В. Німчук; АН УРСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — Київ: Наукова думка, 1980. — С. 41; 47—48.
- ↑ Грузинский А. С. Из истории перевода евангелия в южной России в 16 в.: Летковское евангелие. — ЧИОНЛ, Книга 22. — 1911. — Отдел II. — С. 42—124.; Книга 23. — 1912. — Отдел III. — С. 1—48.; окреме вид. — 1912 р.
Джерела[ред. | ред. код]
- Німчук В. В. Житомирське Євангеліє // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
Література[ред. | ред. код]
- Трипольський М. Волынское рукописное Евангелие XVI-го века // Волынский историко-археологический сборник. — Житомир. — 1900 р. — № 2.
- Німчук В. В. Праця лексикографічного характеру // Староукраїнська лексикографія в її зв'язках з російською та білоруською / В. В. Німчук; АН УРСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — Київ: Наукова думка, 1980. — С. 41; 47—48.
- Огієнко І. Українська Житомирська Євангелія 1571 року: Опис пам'ятки, аналіз мови і словник. — Тернів: Українська Автокефальна Церква, 1922. — 72 с. (Ч. 42).
- Мойсієнко В. М. Спостереження над фонетичними особливостями «Волинського Євангелія» // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка (14), 2004. — С. 177—179.
Посилання[ред. | ред. код]
- Волинське (Житомирське) євангеліє // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 199.
|
Це незавершена стаття про рукопис. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
|
