Волинське обласне управління водних ресурсів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державний комітет України по водному господарству реорганізовано у Державне агентство водних ресурсів України. (Держводагентство України).

Наказом Держводагентства України від 06.05.2011 року №48 "Про оптимізацію бюджетних водогосподарських організацій у зв'язку з утворенням Державного агентства водних ресурсів України" з 16 травня 2011 року Волинське обласне виробниче управління водних ресурсів і водного господарства перейменоване у Волинське обласне управління водних ресурсів (Волинське облводресурсів).

Історія розвитку меліорації і водного господарства у Волинській області

Волинська область розташована в північно-західній частині України і займає територію площею 20,2 тисяч квадратних кілометрів, що складає 3,5 відсотка від території держави.

Землі, які потребують проведення заходів щодо покращенню умов поверхневого стоку, водно-фізичних властивостей грунтів, захисту від затоплення і підтоплення внаслідок надлишкових атмосферних опадів та повеневих і паводкових вод становлять 845 тисяч гектарів, або 42 відсотки території області. Вказані землі розташовані в основному в північних районах області, де вони займають від 46 до 64 відсотків їх територій. В цих районах під виробництво сільськогосподарської продукції використовувались підвищені малоконтурні ділянки, які як острівки розташовувались серед болотних масивів. Тому мрією селян Волині було осушення і освоєння заболочених і перезволожених угідь.

Спроби осушити болота і заболочені землі на території області вперше були здійснені в 70-х роках дев’ятнадцятого століття. Західною експедицією генерала Жилинського було побудовано Турський і ряд інших магістральних і рідку мережу осушувальних каналів для покращення природних сіножатей і лісів, а також для створення водних шляхів для сплаву лісу. В зв’язку з низьким інженерним рівнем систем та їх експлуатації канали швидко замулились, а території знову заболотились.

Обсяги робіт з осушення земель на території області значно зросли на початку 20-го століття і продовжувались за часів панської Польщі. В цей період в умовах відсталого роздрібного сільського господарства, відсутності землерийної і спеціальної меліоративної техніки осушувальна мережа була влаштована на площі понад 150 тисяч гектарів. Були побудовані такі осушувальні системи як Цирська в Камінь-Каширському районі на площі , верхів’я р. Конопельки в Ківерцівському районі на площі , Мельницька і Красновільська в Ковельському районі на площі відповідно 3900 і та ряд інших систем.

В 1948 році при обласному управління сільського господарства був створений відділ водного господарства, якому доручалось вирішення питань з паспортизації водних джерел і споруд, меліорованих земель, організація робіт з будівництва осушувальних систем і їх експлуатації. Увідділі працювало дві людини, а саме: Ханко Віктор Данилович і Черничинець Іван Іванович. Посади спеціалістів  водного господарства були введені і у районних управліннях сільського господарства.

На той час на облік і обслуговування було взято 90 міжгосподарських і 52 внутрігосподарських осушувальних систем загальною площею 142,9 тисяч гектарів з загальною протяжністю каналів – та 966 споруд. Більшість каналів були замулені і зарослі рослинністю, внаслідок чого з вказаної площі під вирощування сільськогосподарських культур використовувалось лише 30,3 тисяч гектарів.

Для повернення меліорованих земель в сільськогосподарське виробництво силами землекористувачів за рахунок власних коштів з 1948 року розпочались роботи по ремонту осушувальної мережі і споруд на них. Всі роботи до 1951 року виконувались вручну. В цей період була розпочата робота з підготовки спеціалістів по меліорації земель, комплектуванню ними районних служб та господарств.

В серпні 1951 року було створене перше в області управління експлуатації осушувальних систем, яке знаходилось в м. Ковелі і підпорядковувалось обласному відділу водного господарства. На обслуговування управління була передана міжгосподарська мережа в Ковельському, Луківському, Маневицькому, Рожищенському і Турійському районах на системах загальною площею 42,6 тисяч гектарів.

У цей період в машинно-тракторних станціях почали створювати загони з набором меліоративних машин (канавокопачів, болотних плугів) яким доручалось проведення робіт по нарізці, очистці осушувальних каналів та освоєнню земель. В 1955 році в них зявився перший екскаватор. Машинно-тракторними станціями щорічно передавалось господарствам відновлених земель раніше осушених відкритою мережею на площі до 10 тисяч гектарів.

У серпні 1954 року було створене обласне управління водного господарства. В управлінні працювало три спеціалісти: начальник і два старших інженери. Першим начальником управління був Ханко Віктор Данилович, який очолював його до 1959 року. В цей же час в м. Ковелі була створена будівельно-монтажна контора спеціалізованої механізованої колони тресту "Укрмехгідробуд", яка займалась будівництвом ставів, бурінням свердловин на воду та іншими водогосподарськими роботами.

В 1956 році в селищі Голоби була створена машинно-екскаваторна станція, в 1957 році Цуманська лугомеліоративна станція, в 1958 році Устилузька і Маньківська ЛМС, у 1959 році Камінь-Каширська, Луківська і Кримнівська ЛМС. Ці організації укомплектувались меліоративною технікою, що дало можливість розпочати будівництво осушувальних систем на інженерній основі. Однією з перших таких систем була Коритницька осушувальна система, яка була побудована в 1956-1961 роках на загальній площі в 15-ти господарствах Володимир-Волинського і Турійського районів. На системі було влаштовано відкритої і закритої осушувальної мережі, 58 шлюзів-регуляторів та 71 переїздів і мостів. В значних обсягах проводились роботи по відновленню існуючих і будівництву нових систем в більшості районів області. В цей час активну участь у проведені меліоративних робіт приймали господарства та місцеве населення. Методом народної будови було відновлено і побудовано багато каналів. Так, в 1960 році ними виконано 203,6 тис. м3 земляних робіт, побудовано і відремонтовано каналів, очищено від  чагарників землі на площі .

З 1960 року на меліоративних системах області була розпочата нарізка кротового дренажу і будівництво гончарного дренажу. Обсяги меліоративних робіт починаючи з кінця 50-х років щорічно збільшувались, площі осушених земель, що передавались господарством, зросли. Так в 1965 році було введено в експлуатацію 14204 гектарів осушених земель, в тому числі на відновлених системах на площі 9276 гектарів.

Особливо інтенсивного розвитку меліоративні заходи в області набули після Травневого Пленуму ЦК КПРС (1966 рік) на якому меліорація земель була визначена як одна з найважливіших складових інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в країні.

Для здійснення меліоративних робіт в області у 1965 році на базі будівельно-монтажної контори було створено Ковельське будівельно-монтажне управління №62, в селищі Голоби на базі машинно-екскаваторної станції Голобська ПМК-63, в м. Камінь-Каширськ – ПМК-70, в селищі Голоби ремонтно-механічні майстерні.

В 1964 році в місті Луцьку було створено Волинська експедиція інституту "Укрдіпроводгосп" на базі якої в 1969 році було реорганізовано в Волинській філіал інституту "Укрдіпроводгосп", а в 1991 році на його базі створено Волинське проектно-вишукувальне підприємство "Волиньводпроект", яке в 1994 році стало відкритим акціонерним товариством інститут "Волиньводпроект".

В 1967 році в місті Луцьку було створено трест "Волиньводбуд" в склад якого увійшли три будівельні організації, вісім луго-меліоративних станцій, ремонтно-механічні майстерні та автоколона. Першим керуючим трестом було призначено Пльотку Бориса Кіндратовича, який працював на цій посаді до 1993 року. В 1968 році в м. Луцьку була створена Луцька ПМК-101, в 1970 році на базі лугомеліоративних станцій були створені Кримнівська ПМК-197, Луківська ПМК-198, Любешівська ПМК-199, Устилузька ПМК-200, Маньківська ПМК-201. оснащеність будівельних організацій меліоративною технікою постійно зростала, обсяги робіт по меліорації земель збільшувались. Так, станом на 1984 рік в організаціях тресту нараховувалось 175 колісних тракторів, 215 бульдозерів, 43 корчувачі, 133 багатоковшових і  157 одноковшових екскаваторів, 835 автомобілів, в тому числі 68 автобусів.

Організаціями тресту за період з 1967 по 1995 роки було проведено роботи по будівництву нових та реконструкції раніше побудованих систем на загальній площі 375,1 тисяч гектарів. Особливо широкий розвиток меліорації почався після 1966 року. З 1966 по 1970 рік в експлуатацію було введено 72,5 тис. га, в тому числі з гончарним дренажем 7,0 тис. га, з 1971 по 1975 рік – 72,1 тис. га в тому числі з гончарним дренажем 27,1 тис. га, з 1976 по 1980 – 80,0 тис. га, в тому числі з гончарним дренажем - 56,7 тис. га, з 1981 по 1985 – 83,9 тис. га, з гончарним дренажем - 70,8 тис. га, з 1986 по 1990 рік – 62,8 тис. га, з гончарним дренажем – 55,7 тис. га. Протягом цих років були побудовані зрошувальні культурні пасовища на площі 7,7 тис. га, побудовано 530 артезіанських свердловин для водопостачання тваринницьких ферм та інші види робіт. В результаті проведених меліоративних робіт в області осушено 416,6 тисяч гектарів раніше заболочених і перезволожених земель, в тому числі 236,6 тисяч гектарів осушено гончарним дренажем. На 47,9 тисячах гектарів побудовані польдерні системи. Для їх функціонування влаштовано 18,5 тис. км відкритих каналів, в тому числі міжгосподарських 4,6 тис. км, побудовано 336 км захисних дамб, 48 насосних станцій, 802 км експлуатаційних доріг, 15 тисяч гідротехнічних споруд, 10 водосховищ.

За досягнуті результати роботи колектив тресту неодноразово визнавався переможцем всесоюзних і республіканських змагань і оглядів-конкурсів. Багато будівельників було нагороджено орденами, медалями та іншими державними відзнаками.

В вересні 1988 року на базі тресту "Волиньводбуд" та облводгоспу було створене проектно-будівельно-експлуатаційне об’єднання "Волиньмеліоводгосп", яке функціонувало до серпня 1991 року. При реформуванні об’єднання було створено ВАТ "Волиньводбуд", обласне виробниче управління водних ресурсів і водного господарства та об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів. В 1993 році до складу облводгоспу увійшла гідромеліоративна партія, яка розташована в м. Ковелі.  В зв’язку з значним зменшенням обсягів будівельних меліоративних робіт у 1994 році об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів була приєднана до облводгоспу. В 2005 році управління осушувальних систем перейменовані в міжрайонні і районні управління водного господарства.

З 1996 року роботи по будівництву нових осушувальних систем та реконструкції існуючих припинені і не проводяться. В незначних обсягах продовжує здійснюватись лише виконання заходів по протипаводковому захисту. В зв’язку з цим більшість будівельних водогосподарських організацій області припинили свою діяльність.

Історична довідка про створення обласного управління водного господарства.

Рішенням №984 від 21 серпня 1954 року виконкому Волинської обласної ради депутатів трудящих у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР   від 8 травня 1954 року №605 з 21 серпня 1954 року створене Волинське обласне управління водного господарства.

В складі облводгоспу було єдине Волинське управління експлуатації осушувальних систем розташоване у м. Ковелі. Штат облводгоспу складався з 6 чоловік, які здійснювали загальне керівництво по експлуатації внутрігосподарських систем в області.

У той час колгоспи під керівництвом спеціалістів управління експлуатації очищають внутрішньогосподарську мережу від замулення, прокладають додаткові канали для повного використання земель з осушувальною мережею. В упорядкуванні меліоративних каналів значну допомогу колгоспам надавали машинно-тракторні станції і особливо машинно-меліоративні загони, які при допомозі механізмів не тільки ремонтували існуючу осушувальну мережу, але і прокладали нову. В той час експлуатаційні заходи здійснювались на 13 осушувальних системах, які були розташовані в шести адміністративних районах: Ковельському, Луківському, Турійському, Маневицькому, Голобському і Рожищенському.

Загальна площа осушених земель на цих системах складала 41,7 тисяч гектарів. Для оперативного керівництва в проведені експлуатаційних заходів було створено п’ять експлуатаційних дільниць. Очолювали їх техніки-меліоратори, які безпосередньо здійснювали технічне керівництво меліоративними роботами. В 20 МТС області були затверджені штатні одиниці старших інженерів-меліораторів, в 17 районах при виконкомах районних рад депутатів трудящих – старших інженерів-меліораторів, в шести МТС були створені машинно-меліоративні загони, які по штату мали начальника і десятника-меліоратора.

Таким чином, із 30 районів області в 26 були спеціалісти по меліорації. Всі поліські райони, де були великі площі осушених земель, мали при МТС техніка-меліоратора, що давало можливість  організувати експлуатацію осушених земель в колгоспах. Меліоратори МТС і дільничні меліоратори управління експлуатації в своїй практичній роботі  спиралися на колгоспні меліоративні бригади.

Такі бригади були створені в усіх господарствах, де були осушені землі. На чолі бригади або ланки були поставлені досвідчені колгоспники, які закінчили курси при МТС. Особлива увага була звернута на укомплектування меліоративних бригад в поліських районах колгоспниками, які знали меліоративну справу.

На той час меліоративні бригади і ланки виправдали себе як форма організації виконання меліоративних робіт в колгоспах.

Обласне управління водного господарства проводило організаційну роботу в колгоспах з метою належної експлуатації меліоративних систем, збереження елементів інженерної інфраструктури. Вся організаційна робота водогосподарських організацій була спрямована на своєчасне виконання плану експлуатаційних заходів і як можна більшого освоєння боліт під високопродуктивні сільськогосподарські угіддя.

В 1954 році було підготовлено 11,6 тис. га раніше осушених земель, освоєно 9,9 тис. га, засіяно 4,2 тис. га. В результаті проведених робіт господарства на своєму досвіді впевнилися, що осушені землі, після відповідної агротехнічної обробки і внесення добрив, дають високу віддачу. Це підтверджується показниками урожайності в тому ж 1954 році. В багатьох господарствах урожайність картоплі досягла 220 ц/га, проса – 32 ц/га, кормових буряків – 300 ц/га, пшениці – 22-25 ц/га.

В зв’язку з широким розвитком меліорації земель, який розпочався після Травневого пленуму ЦК КПРС (1966 рік) в області значно збільшились обсяги експлуатаційних заходів по забезпеченню функціонування осушувальних систем та ефективного використання меліорованих земель.

Для здійснення заходів по утриманню меліоративної мережі в робочому стані та управління водними ресурсами у 1967 році було створене Стир-Стохідське (зараз Луцьке) управління експлуатації осушувальних систем, в 1974 – Ратнівське управління осушувальних систем, в 1985 – Камінь-Каширське, в 1990 – Маневицьке і Шацьке, в 1992 році – Любешівське управління осушувальних систем. В січні 1978 року на базі обласного управління меліорації і водного господарства облвиконкому, управління технічної експлуатації малих річок, лінійно-технічної служби по експлуатації внутрігосподарських систем було створене обласне виробниче управління меліорації і водного господарства.

В управліннях осушувальних систем в 1990 році нараховувалось 81 екскаватор, 37 бульдозерів, 87 тракторів, 128 автомобілів, 3 кротодренажних машин, 72 розпушувачів грунту. Ними щорічно виконувалось земляних робіт по догляду за меліоративною мережею в обсязі 5,2 млн. м3, ремонтувалось – 699 споруд, нарізався кутовий дренаж на площі , глибоке розпушення грунтів  проводилось на площі .

Таким чином, вже перший досвід показав, що без меліорації на Волині економічне зростання, розвиток сільського господарства, покращення демографічної ситуації, соціальної сфери неможливі. Ці перші паростки меліорації дали потужний поштовх до її бурхливого розвитку. Починаючи з 1959 року темпи меліоративних робіт в області зросли. В цей час на Волині вже діяли Цуманська, Камінь-Каширська луко-меліоративні, Голобська меліоративна станції та Волинське будівельно-монтажне управління силами яких до 1966 року були побудовані осушувальні системи на площі 87,6 тис. га, в тому числі гончарним дренажем було осушено 3,2 тис. га.

Багато уваги в області приділялось вдосконаленню систем. Якщо в минулому у нас будувались прості осушувальні системи, які складались з мережі відкритих каналів, то починаючи з 1966 року все більше з кожним роком почали будуватись осушувальні системи з гончарним дренажем. Для регулювання водно-повітряного режиму системи оснащувались регулюючими гідротехнічними спорудами, почали будуватись досконалі польдерні системи з стаціонарними і пересувними насосними станціями. Будівництво таких систем, належна їх експлуатація дозволили гарантовано отримувати на осушених землях високі і сталі врожаї.

На протязі ряду років область отримувала з осушених земель по 7-8 ц/га льону-волокна, 220 ц/га картоплі, 400-450 ц/га цукрових буряків, 30-32 ц/га зернових.

В останні роки облводресурсів і підвідомчі управління займаються виконанням природоохоронних заходів.

За період з 1994 року на ці цілі освоєно 33,6 млн. грн., введено в дію захисних дамб, розчищено і відновлено русел річок, закріплено береги р. Західний Буг – , побудовано 9 гідротехнічних споруд, створюються захисні прибережні смуги. На проведення моніторингу поверхневих вод використано 750,0 тис. грн.

З січня 1965 року Волинське обласне управління водного господарства було перейменоване у Волинське обласне управління меліорації і водного господарства, з 1 січня 1977 року у Волинське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства, з 1 вересня 1988 року у Волинське проектно-експлуатаційне будівельне об’єднання по меліорації і водному господарству "Волиньмеліоводгосп", з 1 серпня 1991 року і по даний час у Волинське обласне виробниче управління водних ресурсів і водного господарства, з 16 травня 2011 року – у Волинське обласне управління водних ресурсів.

Першим начальником облводгоспу був призначений Ханко Віктор Данилович. Він працював на цій посаді з 21.08.1954 року по 15.01.1959 року, з 16.01.1959 року по 07.09.1969 року на цій посаді працював Делеур Валентин Олександрович, з 08.09.1969 року по 30.04.1987 року – Барсук Валерій Павлович, з 15.06.1987 року по 02.02.2012 року начальником працював Бахмачук Юрій Йосипович, з 03.02.2012 року – по 18.01.2013 року на цій посаді працював Лавренюк Вячеслав Володимирович, а з 19.01.2013 року по даний час начальником облводресурсів працює Кравчук Ростислав Сергійович.

Основні водогосподарсько-меліоративні об’єкти в області

До основних водогосподарсько-меліоративних об’єктів області відносяться такі меліоративні системи: осушувальна система “Регулювання річки Прип’ять”, осушувальні системи “Верхів’я річки Стохід”, Цирська, Мельницька та Турська осушувальна система Площі осушення, довжина каналів, кількість споруд і насосних станцій наведені в  додатку.

        Проектно-кошторисна документація на будівництво осушувальної системи “Регулювання р. Прип’ять” була розроблена генеральним проектувальником – інститутом “Укрдіпроводгосп” Мінводгоспу УРСР. Проектну документацію на будівництво інших меліоративних систем розробляв філіал інституту Укрдіпроводгосп “Волиньводпроект”.

Будівництво осушувальної системи “Регулювання р. Прип’ять” здійснено підрядними організаціями  тресту “Волиньводбуд” – Ковельською ПМК-62, Голобською ПМК-63, Камінь-Каширською ПМК-70, Кримнівською ПМК-197 і Луківською ПМК-198. На сьогодні експлуатацію інженерної інфраструктури на цій системі здійснюють в зонах своєї діяльності Ратнівське, Шацьке МУВГ та Камінь-Каширське УВГ.

        Будівництво осушувальної системи “Верхів’я річки Стохід” проводила Голобська ПМК-63 тресту “Волиньводбуд”. Експлуатацію здійснюють Луцьке та Ковельське МУВГ.

        Будівництво Цирської осушувальної системи здійснювала Ковельська ПМК-62 та Любешівська ПМК-199 тресту “Волиньводбуд”. Експлуатацію на сьогодні здійснюють Камінь-Каширське та Любешівське УВГ.

        Будівництво Мельницької осушувальної системи проводила Голобська ПМК-63 тресту “Волиньводбуд”. Експлуатує сьогодні Ковельське МУВГ.

        Будівництво Турської осушувальної системи здійснювали Ковельска ПМК-62 (СМУ-62) та Голобська ПМК-63 тресту “Волиньводбуд”. Експлуатацію здійснює Ратнівське МУВГ.  

Управління водними ресурсами

На території Волинської області управління водними ресурсами здійснюють Волинське обласне управління водних ресурсів та Західно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів.

Моніторинг поверхневих вод

Згідно програми державного моніторингу, лабораторія Волинського облводресурсів здійснює контроль якості води на території області в 15 постійних пунктах спостережень (в т.ч. – 2 пунктів питних водозаборів).

        Контроль ведеться за 29 гідрохімічними та 2-ма радіологічними показниками (стронцій-90, цезій-137).

        За результатами спостережень гідрохімічного складу поверхневих вод за останні 10 років, санітарний стан річок в басейні р.Прип’ять (Прип’ять, Стир, Турія) в основному задовільний. Вміст майже всіх контрольованих забруднюючих речовин у водах річок не перевищує встановлених гранично-допустимих скидів.

    Концентрація цезію і стронцію в р.Стир та р.Турія значно нижча від встановленої ГДК.

        Моніторинг за розподілом стоку р.Прип’ять на Верхньо-Прип’ятському гідровузлі здійснюється Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства.

Міжнародне співробітництво водогосподарських організацій області.

Волинська область розташована в північно-західній частині України в басейнах транскордонних річок Прип’ять і Західний Буг. По річці Західний Буг проходить кордон області з Республікою Польща, води з річки Прип’ять і її основних притоків поступають з України в Республіку Білорусь, в якій використовуються для народногосподарських потреб, в тому числі забезпечені  функціонування Дніпро-Бугського каналу.

Водогосподарські організації області з метою узгодження питань пов’язаних з використанням та охороною водних ресурсів вищевказаних водотоків приймають участь в роботі міжнародних комісій Робочих груп по спільному використанню вод з Республіками Білорусь і Польща. В рамках прийнятих рішень здійснюється моніторинг якості вод на транскордонних водотоках та відбору стоку річки Прип’ять на Верхнєприп’ятському гідровузлі для потреб Дніпро-Бугського каналу.

По міжнародних програмах "Охорона навколишнього середовища" працівники водогосподарських організацій приймають участь в розробці та реалізації проектів по покращенню стану транскордонних водотоків і їх спільному використанню.

Основні показники меліоративних систем

Площа, що обслуговується меліоративними системами станом на 01.01.09 становить 417,1 тис.га, в т.ч. осушувальними – 416,6 тис.га, зрошувальними – 0,5 тис.га.

        Кількість міжгосподарських меліоративних систем – 141, внутрішньогосподарських – 50.

        Станом на 1 січня 2009 року балансова вартість меліоративних фондів області становила 1102423,3 тис. грн., з них  на балансі водогосподарських організацій – 265497,5 тис.грн.

        Протяжність відкритої осушувальної мережі в Волинській області становить , у т.ч. державної – , внутрішньогосподарської – .

        Протяжність закритої осушувальної мережі становить . Майже вся вона є внутрішньогосподарською.

        Загальна протяжність дамб – , з них – міжгосподарські, – внутрішньогосподарські.

        На балансі водогосподарських організацій перебуває 47 насосних станцій, з них 44 – стаціонарні і 3 – пересувні.  

Про громадські організації

При Волинському облводресурсів успішно працюють благодійний фонд "Водоспад", громадська організація Товариство меліораторів та водогосподарників Волинської області, Рада керівників та об’єднана профспілка працівників водного господарства.