Волинь (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волинь. Про любов у нелюдські часи M:
Wołyń
Film Wołyń (2016).jpg
постер до фільму
Жанр воєнна драма
Режисер Войцех Смаржовський
Продюсер Войцех Смажовський
Сценарист Войцех Смажовський
На основі оповідань Станіслава Сроковського
Оператор Пьотр Собоцінський (молодший)[pl]
Композитор Міколай Тшаска[d]
Музика Міколай Тшаска[pl]
Кінокомпанія Film itp. z o.o.[1]
Дистриб'ютор Forum Film Poland[pl]
Тривалість 2 години 23 хвилини
Мова польська й українська, а також російська, німецька й їдиш
Країна Польща Польща
Рік 2016
IMDb ID 6068960
filmwolyn.org
Церква в Грозьовій (Grąziowej)[pl], у Музеї народної архітектури, у 2014 році в церкві вони були зняті сцени для фільму Волинь. У фільмі греко-католицький священик промовляє в дусі проповіді митрополита Андрея Шептицького — Не вбивай[2]

«Волинь. Про любов у нелюдські часи» — польський військово-драматичний 2016 року режисури Войцеха Смажовського про Волинську трагедію.

Виробництво[ред. | ред. код]

Задум створення фільму про українсько-польські відносини виник у Войцеха Смажовського в 2011—2012 роках[3]. Попередній сценарій був готовий 2013 року, він був написаний на основі збірки оповідань «Ненависть» (пол. «Nienawiść») Станіслава Сроковського[4][5]. У фільмі заплановано близько 130 акторських ролей, які розмовляють шістьома мовами: українською, німецькою, російською, ідишем, латинською і польською[6].

Зйомки фільму проходили в Кольбушовій, селі Єзьожани[pl], Музеї люблінського села[7][8], ґміні Візна[9], в околицях Рави-Мазовецької, Сяніка[10], Скерневіце[11].

Кошторис стрічки було оцінено у 14 млн злотих[3]. У березні 2014 року Польський Інститут Кіномистецтва (пол. Polski Instytut Sztuki Filmowej) на звернення режисера виділяє 4 млн злотих для створення фільму. У 2016 році оприлюднили інформацію про нестачу 2,5 млн злотих на завершення зйомок, був створений спеціальний фонд для збору коштів — Fundacja na Rzecz Filmu Wołyń[12]. У лютому 2016 року режисер звернувся до громадськості з проханням надати підтримку для завершення проекту[13][14]. Заклик підтримали Станіслав Сроковський[15], Ева[pl] і Владислав Семашки[pl]. Згодом кошти були виділені також Польським телебаченням (1 млн злотих)[16] і низкою інших спонсорів.

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм розповідає історію 17-річної Зосі Ґловацької з села, де проживають українці, поляки та євреї[17]. Головна героїня закохується в українця Петра, але її батько видає її за набагато старшого за неї солтиса Мацєя Скибу. Незабаром після весілля, Зося лишається вдома з дітьми чоловіка від першого шлюбу, а він іде на війну. Повернувшись в село, Мацєй ховається, зі страху перед українськими націоналістами. Коли Волинь займає Червона армія, українці вітають її хлібом і горілкою. Скибу як куркуля засилають, і головна героїня знову залишається сама, займаючись вихованням дітей за воєнних умов. Коли в 1941-му Західну Україну окупують гітлерівці, ті самі люди, які вітали прихід радянської влади, радіють приходу німців. В Україні починаються етнічні чистки. Нацисти вбивають євреїв, потім українці — поляків. Зося є свідком убивств із помсти й грабунків сусідів. У фільмі також показані поляки, що рятують євреїв, і українці, що рятують поляків[18].

Історична достовірність[ред. | ред. код]

Сцена освячення ножів православним[19] священиком була розкритикована польським істориком Ґжеґожем Мотикою. За його словами, доказів, що хтось проводив такий обряд у 1943 році немає[20][21]. Історичний консультант фільму Леон Попек сказав після заяви Мотики, що йому відомі документи і спогади очевидців про такі події[22].

Низка епізодів фільму є прямим посиланням на реальні події Волинської трагедії:

Також є відомості про символічний похорон Польщі українцями в 1939 році, але не на Волині, як це показано у фільмі, а на Перемишльщині, в містечку Загір'я[3].

Реакція в Україні[ред. | ред. код]

  • Навіть у ході проекту кілька українських акторів, які дістали запрошення грати в фільмі, після прочитання сценарію своїх українських ролей відмовилися брати в ньому участь. В інтерв'ю Оксані Забужко українські актори сказали, що фільм є справжньою школою ненависті[24].
  • Андрій Любка відзначив, що після прем'єри фільму «польсько-українські стосунки відкотяться на 10 років назад»[25].
  • Юрій Андрухович у статті, написаній до перегляду фільму, зазначив, що найкраще ситуацію передають слова кс. Тадеуша Ісаковича-Залеського: «Фільм „Волинь“ уб'є pojednanie, якого не було ніколи»[26].
  • Позитивно на появу фільму відреагувала Надія Савченко[27][28].
  • Історик Андрій Портнов зазначив, що на його думку цей фільм є найслабшим фільмом Смажовського. А також, що «є великим спрощенням спроба представити фільм Смажовського як фільм антиукраїнський — це не є фільм антиукраїнський, водночас це фільм, який має значні проблеми з відображенням певних історичних контекстів і подій»[29].
  • Пилип Іллєнко ствердив, що фільм передусім — це декларація позиції творців фільму щодо минулого і майбутнього стосунків польського й українського народів. Також він не розуміє, чому актори-українці зіграли у фільмі.[30]
  • Федір Стригун дав інтерв'ю сайту «Страна», в якому ствердив, що в українських акторів низька зарплата, що й зумовило їх зйомки в картині.[31] В інтерв'ю газеті «Високий замок» уточнив, що він говорив про акторів Тернопільського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка («один знімальний день у Польщі — це місячна зарплата тернопільського артиста»). І заявив: «режисер їх [акторів] запевнив, що нічого антиукраїнського не буде.»[30]

Запланований на 18 жовтня 2016 роки показ фільму, організований Польським Інститутом у Києві (Instytut Polski w Kijowie), був скасований за наполегливою рекомендацією МЗС України[32]. За словами посла України в Польщі Андрія Дещиці, рішення пов'язане з можливими вуличними протестами і негативною реакцією громадськості[33].

Рецензії, відгуки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Informacja o producencie filmu Wołyń
  2. przypominajac wiernym przykazanie Nie zabijaj i przestrzegając ich przed polityczną i narodową nienawiścią" Andrzej Zięba Metropolita Andrzej Szeptycki: Studia i materialy, 1994 str. 119, Wojtek Smarzowski: Chodzi o pamięć, nie zemstę. «Nigdy nie było dobrego okresu na kino o Wołyniu». NASZ WYWIAD, Wojtek Samarzowski, wpolityce.pl Grekokatolik głosi Dobrą Nowinę, a prawosławny z nią na ustach namawia do rzezi
  3. а б в Оксана Каліщук. «Волинь»: роздуми історика // Historians.in.ua — 15.10.2016
  4. Stanisław Srokowski o filmie «Wołyń»: To będzie wielki wstrząs, który odkłamie historię. wpolityce.pl, 2015-03-11. [dostęp 2016-10-04].
  5. «Wołyń» Wojciecha Smarzowskiego w kinach w 2016 roku. canalplus.pl. [dostęp 2016-10-04].
  6. «Wołyń» Wojciecha Smarzowskiego w kinach w 2016 roku
  7. Tomasz Maciuszczak: Smarzowski kręci Wołyń w skansenie.
  8. W nocy w lubelskim skansenie płonęły chaty.
  9. Michał Banach: Niedaleko Łomży będą kręcone zdjęcia do filmu «Wołyń» Smarzowskiego. onet.pl, 2016-05-19. [dostęp 2016-10-04].
  10. "W ujęciach, które powstaną w sanockim skansenie «zagrają» dwa obiekty: XIX wieczna cerkiew łemkowska z Ropek i XVIII wieczna cerkiew bojkowska z Grąziowej.
  11. Paweł T. Felis: «Wołyń» ma być mostem.
  12. Fundacja na Rzecz Filmu Wołyń — filmwolyn.org
  13. http://www.tvp.info/24080074/realizacja-filmu-wolyn-zagrozona-smarzowski-w-internecie-apeluje-o-pomoc
  14. http://wsensie.pl/komentarze/16147-stanislaw-srokowski-o-wolyniu-gdy-dowiedziano-sie-ze-smarzowski-robi-taki-film-od-razu-zaczely-sie-ataki-ze-strony-ukrainskiej
  15. http://filmwolyn.org/2016/02/04/poparcie-dla-filmu-wolyn-stanislaw-srokowski/
  16. http://www.kresy.pl/wydarzenia,spoleczenstwo?zobacz/tvp-przekazuje-milion-zlotych-na-film-wolyn
  17. Wołyń (2016). [dostęp 2016-09-23].
  18. Marek Kozubal: Recenzja filmu «Wołyń» Wojciecha Smarzowskiego (pol.). www.rp.pl, 2016-09-23. [dostęp 2016-09-26].
  19. Wojtek Smarzowski: Chodzi o pamięć, nie zemstę. «Nigdy nie było dobrego okresu na kino o Wołyniu».
  20. Grzegorz Motyka o Wołyniu: Noży nie święcili
  21. «Волинь» Смажовського — не «Джанго» Тарантіно
  22. Konsultant historyczny «Wołynia»: To bardzo potrzebny film
  23. «за непідтвердженою, але вірогідною версією, ті загинули в муках (їх начебто розірвали кіньми)»: Ґжеґож Мотика. Антипольська акція на Волині
  24. «Po tym filmie w stosunkach polsko-ukraińskich cofniemy się o 10 lat». natemat.pl
  25. Jacek Tomczuk. Tak zaczęła się rzeź na Ukrainie.
  26. "Нищівна дикість зла 30-09-2016
  27. «Wołyń» w kinach.
  28. Nadija Sawczenko: Dobrze, że powstał film «Wołyń». rp.pl, 2016-10-07. [dostęp 2016-10-07].
  29. Андрей Портнов о фильме «Волынь» и его контекстах // Ab Imperio. — 15.10.2016
  30. а б Ярема Г. Федір Стригун: «Режисер „Волині“ запевнив моїх акторів, що нічого антиукраїнського у фільмі не буде» // Високий замок. — Львів, 2016. — № 119 (5519) (21—23 жовт.). — С. 3.
  31. Скандал с «Волынью». «Если нет украинского кино, то где наши ребята должны сниматься?» (рос.)
  32. У Києві скасували показ польського фільму «Волинь»
  33. Ambasador Ukrainy o odwołaniu pokazu «Wołynia» w Kijowie: «Mamy sygnały, że mogą być protesty»