Волков Микола Миколайович (старший)

Волков Микола Миколайович
Народився	10 (23) березня 1902 Обоянь
Помер	25 жовтня 1985(1985-10-25) (83 роки) Москва,  РРФСР
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор театру і кіно
Заклад	Одеський обласний академічний драматичний театр
Діти	Микола Волков
IMDb	nm0901526
Нагороди та премії

Во́лков Микола Миколайович (10 (23) березня 1902, Обоянь, Курська губернія, Російська імперія — 25 жовтня 1985, Москва) — радянський актор театру і кіно. Заслужений артист УРСР (1956). Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (1960). Заслужений артист РРФСР (1972).

Життєпис

Закінчив театральну студію в Баку (1921). Працював у театрах Баку, Казані, Пермі, Іваново, Ташкента; в Одеському російському драматичному театрі ім. А. Іванова (1933—1941, 1947—1968). В кіно знімався від 1941. Ролі Волкова відзначалися тонким сатиричним малюнком, своєрідними портретними характеристиками.

Ролі: Чацький («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Тузенбах («Три сестри» А. Чехова), Громов («Аристократи» М. Погодіна), Отелло (однойменна драма В. Шекспіра), Доменіко («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо); в кіно — монах Даниїл («Полум'я гніву», 1955, режисер Т. Левчук), Професор («Втікач з Янтарного», 1968, режисер Є. Брюнчугін, І. Вєтров; обидва — Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка), Хотабич («Старий Хотабич», 1957, режисер Г. Казанський, «Ленфільм»).

Фільмографія

• «Боксери» (1941, коментатор; Одеська кіностудія)
• «Таємничий острів» (1941, ад'ютант командувача армії південців)
• «Морський яструб» (1941, полонений капітан (немає в титрах); Одеська кіностудія)
• «Останній хрестоносець» (1942, новела у фільмі «Швейк готується до бою»; тюремник)
• «Дорога до зірок» (1942, Вундерліх, майор)
• «Насреддін у Бухарі» (1943, Гуссейн-Гуслія)
• «Син полку» (1946)
• «Блакитні дороги» (1947, перехожий; Київська кіностудія)
• «Миклухо-Маклай» (1947, кореспондент (епізод)
• «Адмірал Ушаков» (1953, Вільям Пітт (молодший)/ Вільям Пітт (старший))
• «Кораблі штурмують бастіони» (1953, Вільям Пітт)
• «Сестри Рахманови» (1954, Уїллер)
• «Полум'я гніву» (1955, монах Данило; Київська кіностудія)
• «Шарф улюбленої» (1955, Бетал Шарданов)
• «Старий Хотабич» (1956, Хоттабич)
• «Урок історії» (1956, граф Гельдфорт; СРСР—Болгарія)
• «Це починалось так…» (1956)
• «Сторінки минулого» (1957, Іван Павлович, старпом на пароплаві; Одеська кіностудія)
• «Матрос зійшов на берег» (1957, головлікар; Одеська кіностудія)
• «У дні Жовтня» (1958, Сутормін)
• «Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» (1959, Одеська кіностудія)
• «Син Ірістона» (1959, генерал Коханов, царський намісник)
• «Зелений фургон» (1959, батько Володі; Одеська кіностудія)
• «Міст перейти не можна» (1960, Віллі Ломен)
• «Шарлатові вітрила» (1961, Егль)
• «Два життя» (1961, епізод)
• «Людина йде за сонцем» (1961, продавець лотерейних квитків)
• «Будні і свята» (1961, Наумов)
• «Наша вулиця» (1961, Ларс)
• «Явище Венери» (1961, короткометражний)
• «Смугастий рейс» (1961, агент Хасбулатов)
• «Без страху і докору» (1962, батько Тоши)
• «У мертвій петлі» (1962, епізод; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Грішний янгол» (1962, Денис Антонович Сімбірцев, директор школи-інтернату)
• «Чорна чайка» (1962, Мануель (дідусь Маноло, кубинський рибак на прізвисько «Чорна чайка»)
• «Мрії назустріч» (1963, доктор Лаунстон; Одеська кіностудія)
• «Дві неділі» (1963, маршал)
• Тиша (1963, художник Мукомолов)
• «Новели Красного дому» (1963, професор)
• «Незгасиме полум'я» (1964, Караваєв; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Повернена музика» (1964, Сергій Михайлович Корнілов, професор музики)
• «Острів Колдун» (1964, Фома Тимофійович Коновалов, старий капітан)
• «Двадцять шість бакинських комісарів» (1965, генерал Денстервіль)
• «Начальник Чукотки» (1966, американець Містер Стенсон і К°)
• «Посмішка» (1965, короткометражний)
• «Хто вигадав колесо?» (1966, академік Щєглов)
• «Гроза над Білою» (1968, Федір Федорович Новицький)
• «Втікач з «Янтарного»» (1968, професор; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Шосте липня» (1968, граф Вільгельм Мірбах, німецький посол)
• «Мер району Саніта» (1969, фільм-спектакль; мер Антоніо Барракано)
• «Розплата» (1970, вітчим Каті)
• «Зірки не гаснуть» (1971, Томпсон)
• «Остання справа комісара Берлаха» (1971, Самуель Гунгертобель, доктор; Одеська кіностудія)
• «Дванадцять місяців» (1972, професор)
• «Гросмейстер» (1972, старий з шахового павільйону у парку)
• «П'ятдесят на п'ятдесят» (1972, Хорст Заммердінг)
• «Година життя» (1972, фільм-спектакль)
• «Він прийшов» (1973, фільм-спектакль; Артур Берлінг)
• «Останній подвиг Камо» (1973, емігрант-білогвардієць)
• «Слідство ведуть ЗнаТоКі. Свідок» (1973, адвокат у в'язниці (немає в титрах)
• «Вибір мети» (1974, Абрам Федорович Іоффе)
• «Здрастуйте, лікарю!» (1974, Трохим Петрович Зубцов, сільський лікар; Одеська кіностудія)
• «Діаманти для диктатури пролетаріату» (1975, Володимир Олександрович, батько Владимирова)
• «Втеча містера Мак-Кінлі» (1975, сенатор)
• «Сибір» (1976, Насимович)
• «...та інші офіційні особи» (1976, батько Іванова)
• «Середина життя» (1976, Вікентій Семенович Алтухов)
• «Іванцов, Петров, Сидоров» (1978, Лев Іларіонович, директор)
• «Проводи» (1978, Олександр Матвійович Плінер, перший заступник Старосельського)
• «Сьогодні або ніколи» (1978, Василь Гнатович Левандовський)
• «Добряки» (1979, Ярослав Борисович Гребєшков)
• «Вони були акторами» (1981, Всеволод Гнатович Двин-Двинский, найстаріший актор театру)
• «Василь і Василиса» (1981, сусід)
• «До своїх!..» (1983, Кирило Сергійович, директор дитбудинку)
• «Клініка» (1984, кіноальманах, новела «Господар»)

Джерела

• Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.](рос.)