Перейти до вмісту

Волков Михайло Давидович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Волков Михайло Давидович
Волков (Вильф) Михаил Давидович
Зображення
Зображення
Дата народження26 вересня 1932(1932-09-26)
Місце народженняПроскурів, УРСР, СРСР
Дата смерті22 липня 2001(2001-07-22) (68 років)
Місце смертіСанкт-Петербург, Росія
ПохованняКазанське кладовищеd
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професіяактор театру і кіно
ЗакладВеликий драматичний театр імені Георгія Товстоногова
НагородиЗаслужений артист РРФСР
IMDbID 0901525

Волков Михайло Давидович (справжнє прізвище — Вільф, 26 вересня 1932(19320926) — 22 липня 2001) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1978).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Михайло Волков народився в Україні — у Проскурові (нині — Хмельницький). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (1954).

Служив у Миколаївському драматичному театрі і в Київському театрі юного глядача.

У 1961—2001 роках — актор Ленінградського (потім — Санкт-Петербургського) Великого драматичного театру ім. Горького (нині — ім. Г. О. Товстоногова).

Зіграв близько сорока ролей у кіно (переважно — головних), фільмах-спектаклях і телефільмах. Знявся в українському художньому фільмі «Родина Коцюбинських» (1970, Керенський).

Глибокий різноплановий драматичний актор. Володів красивою мужньою зовнішністю.

Працював над дубляжем, зокрема озвучив роль Абдулли в популярному фільмі «Біле сонце пустелі» (1969).

Пішов з життя 22 липня 2001 року після тривалої хвороби. Похований на Казанському кладовищі у місті Пушкін.

Творчість

[ред. | ред. код]

Театральні ролі

[ред. | ред. код]

(вибірково)

  • 1960 (дата постановки) — «Загибель ескадри» О. Є. Корнійчука — Фрегат
  • 1962 — «Лихо з розуму» ((рос.) «Горе от ума») О. Грибоєдова — Молчалін
  • 1964 — «104 сторінки про любов» за п'єсою Е. С. Радзинського — Євдокимов
  • 1967 — «…Правду! Нічого, крім правди!» Д. Аля — Джон Кеннеді (у 1969 році спектакль був екранізований)
  • 1970 — «Неспокійна старість» Л. Рахманова — Воробйов
  • 1972 — «Ревізор» М. В. Гоголя — Іван Кузьмич Шпекін, поштмейстер (спектакль був екранізований)
  • 1974 — «Енергійні люди» В. М. Шукшина — Чернявий (у 1989 році спектакль був екранізований)
  • 1975 — «Історія коня» за повістю «Холстомер» Л. М. Толстого — Милий; він же офіцер; він же Бобринський (у 1989 році спектакль був екранізований)
  • 1983 — «Смерть Тарєлкіна» О. Колкера (опера-фарс за мотивами комедії О. Сухово-Кобиліна, лібрето В. Вербина) — Варравін (у 1983 році спектакль був екранізований) та ін.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]