Волков Роман Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волков Роман Михайлович
Народився 13 жовтня 1885
м. Новгород-Сіверський, Чернігівська губернія
Помер 6 травня 1959
м. Чернівці, УРСР, СРСР
Громадянство Російська імперія, СРСР
Діяльність фольклорист
Alma mater Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Нагороди Орден Леніна, медаль «За трудову доблесть», медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Роман Михайлович Волков ( 1 (13) жовтня 1885 — 6 травня 1959) — український фольклорист, літературознавець, професор, перший ректор Одеського інституту народної освіти (ОІНО).

Біографія[ред. | ред. код]

Роман Михайлович Волков народився 1 (13) жовтня 1885 року в Новгороді-Сіверському Чернігівської губернії в сім'ї народних вчителів.

Будинок на вул Українській у Чернівцях, де мешкав Роман Михайлович Волков.

У 1912 році закінчив словесне відділення Ніжинського історико-філологічного інституту.

Під керівництвом Володимира Рєзанова вивчав фольклорні пам'ятки. Його студентська праця «Народна драма „Царь Максиміліан“» (1912) дістала високу оцінку фахівців і була видана окремою книжкою у Варшаві.

Згодом викладав в одеській гімназії.

В 1916 році склав магістерські іспити і здобув звання приват-доцента, а у 1919 році пройшов підготовку до професорського звання у Петербурзькому університеті.

У 1920 - 1923 роках працював ректором Одеського інституту народної освіти (ОІНО).

Стояв у витоків створення філологічного факультету Одеського державного університету, який очолив у 1937 році. В цей же час завідував кафедрою російської літератури.

В 1945 - 1950 роках обіймав посади проректора з наукової роботи та завідувача кафедри російської літератури Львівського державного університету. З 1950 року на таких же посадах працював у Чернівецькому державному університеті.

Помер 6 травня 1959 року у м. Чернівці.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Дослідження фольклору[ред. | ред. код]

Наукові праці вченого пов'язані переважно з українським та російським фольклором. Досліджував народну драму, казки, билини, вивчав українсько-російсько-польські літературні зв'язки. Літературознавці виділяють працю «Казка. Дослідження з сюжетоскладання народної казки. Т. 1. казки великоруські, українські, біларуські» (1924). З квітня 1924 року по грудень 1925 року Роман Волков був головою етнографічно-діалектологічної секції Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській академії наук, про що свідчить звіт за вказаний період про проведення 26-ти засідань. Як керівник цієї секції він працював над організацією музею Степової України. Крім того він вів семінари з матеріальної етнографії та фольклору, українознавства, зі стилістики казок, билин та дум, а також з ткацтва та писанкарства на Чернігівщині. Праця українського дослідника Р. М. Волкова є піонерською роботою, яка в певному сенсі задала загальний напрям семіотичних досліджень всієї проппівської традиції та визначила специфічні риси підходу до вивчення структури казки самого В. Я. Проппа. Написання цієї книги перед 1924 роком, з врахуванням недавніх буремних революційних подій, жахливого білого й червоного терору під час та відразу після громадянської війни, а також першого голодомору в Україні, слід оцінювати як наукову звитяжність. [1][2]

Літературознавча діяльність[ред. | ред. код]

Поряд з фольклором Р. М. Волковивчав творчість Л. І. Боровиковського, В. А. Жуковського, О. С. Пушкіна, Т. Г. Шевченка. У 1940 році взяв участь у створенні підручника та хрестоматії з української літератури для 8-го класу середньої школи.

Є автором 152 наукових публікацій.

Оцінки критиків[ред. | ред. код]

Посилань на дослідження Р. Волкова, окрім досить епізодичних, немає, а критика поверхнева. Р. М. Волков окреслив свою задачу досить чітко. Серед фахових зауважень відносно концепції Романа Волкова слід назвати ті важливі дорікання, що їх висловив В. Я. Пропп. Проте залишається ясним одне, що критика пройшла повз головного концептуального ядра праці Романа Волкова. Саме чітке усвідомлення стану справ у вивчення структури казки та фольклору взагалі є однією з важливих особливостей авангардної розвідки вченого. Оцінка ним попередніх робіт як фрагментарних, не систематичних та не повних, без чітко визначених предметних областей та інструментарію досліджень, свідчить не тільки про наявність у нього методологічної рефлексії, але й про те, що серед нарядів, що він їх задавав собі, була також задача подолання цих вад. Він усвідомлював також, що необхідною умовою позитивного вирішення теоретичних задач є критично-заперечувальний перегляд ранішніх підходів до вирішення даного питання.

Класифікація казкових мотивів[ред. | ред. код]

Задля подолання безсистемності в класифікації Р. М. Волков пропонує своє, достатньо чітке розуміння співвідношення між казковою темою, мотивами та сюжетом, наголошуючи на виявленні інваріанту тематично споріднених казок, в результаті чого можна буде скласти методологічно коректний покажчик казкових мотивів. Дослідник поставив за мету виявити інваріант у варіаціях казкового тексту, що є вкрай плідним методологічним прийомом. Цей дослідник, з огляду на плутанину та фактичну безсистемність у наявний на той час покажчиках казкових мотивів, прагнув провести достатньо просту класифікаційну операцію, довівши наявність в тричленах ABC, CBD та DBF одного спільного члена B. Нетривіальним та новаторським було застосування цього методу до казкового матеріалу, який до цього розподілявся за окремими рубриками досить довільно, без чіткого визначення одиниць, що підлягали класифікації (сюжет, тема, мотив), що до того ж супроводжувалось логічно некоректним перекриттям класифікаційними розрядами один одного. Про це вже говорилося при аналізі класифікаційних систем А. Аарне та С. Томпсона, на мінуси яких вперше в контексті структурного аналізу казки вказав не В. Я. Пропп, а Р. М. Волков.

Вплив на діяльність В. Проппа[ред. | ред. код]

Особливим моментом оцінки роботи Р. М. Волкова є визначення його впливу на В. Я. Проппа. Прикладом є те, що в своїх працях В. Я. Пропп виділяє такі структурні казкові одиниці, походження яких стає зрозумілим лише після ознайомлення з роботою Р. М. Волкова. Значну кількість казкових епізодів, термінів та навіть посилань на конкретних авторів у працях В. Я. Проппа, присвячених казці, без перебільшення можна вважати використаними в подовження розвитку ідей, закладених в роботі Р. М. Волкова. Це саме ті інваріантні елементи казки, або синтагматичні одиниці, які в інтерпретації В. Я. Проппа через їх трансформацію в семантичні одиниці отримали загальновідомий вигляд функцій актантів, визначених за колами їх дії, котрі потім стали парадигмальними.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кирилюк О. С. Універсалії культури і семіотика дискурсу. Казка та обряд. - Одеса - ЦГО НАНУ/Автограф - 2005 - 372 с.
  2. Книга Р.М. Волкова "Казка. Дослідження з сюжетоскладання народної казки. Т. 1. Казки великоруські, українські, біларуські» Одеса - 1924.
  3. Кирилюк О. С. Р.М. Волков та В. Я. Пропп: питання пріоритету та впливу німецької фольклористично-наратологічної традиції на дослідження ними структури казки // Dоξа /Докса. Зб. наук. праць з філософії та філології. – Вип. 12. – Одеса - 2008 - 478 с.  – СС. 308-317.

Праці[ред. | ред. код]

  • Сказка: Разыскания по сюжетосложению народной сказки. — Т. 1. — Одесса: Гос. изд-во Украины, 1924. — 238 с.
  • Шевченко і російська література// Шевченкові: Альманах. - Одеса, 1940. - С. 65 - 95.
  • Реализм и народность баллад Пушкина // Пушкин на юге: Труды пушкинской конференции Кишинева и Одессы. - Т. 1. - Кишинев, 1958. - С. 281 - 307.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • Літературознвці України проводять Волковські читання, присвячені дослідженням у галузі літературознавства та фольклористики.

Родина[ред. | ред. код]

Син: Волков Анатолій Романович - літературознавець, доктор філологічних наук, професор, випускник Одеського педагогічного інституту.

Онук: Волков Роман Анатолійович - доктор біологічних наук, професор, випускник Чернівецького державного університету.

Література[ред. | ред. код]

  • Волков Роман Михайлович/А. О. Слюсар// Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. – Т. 2: А – І. – 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. – Одеса: Астропринт, 2005. – С. 273 – 275
  • Волков Роман Михайлович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник /М. А. Богайчук.- Чернівці: Букрек, 2005. – С. 57.
  • Волков Роман МИхайлович// Букач В. М. Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в особах: Біографічний довідник /В. М. Букач. — Одеса: ПДПУ, 2005. – С. 8.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рудницький М. Всім прихильна людина.// Дніпро — 1981. — № 4 — С. 143 – 145.
  • Бєляєв В. Г. Самовіддане служіння науці (До 100-річча з дня народження Р. М. Волкова)// Радянське літературознавство —1985.  — № 10 — С. 45 - 50.
  • Кирилюк О. С. Універсалії культури і семіотика дискурсу. Казка та обряд. - Одеса : ЦГО НАНУ/Автограф, 2005 - 372 с.
  • Кирилюк О. С. Р. М. Волков та В. Я. Пропп: питання пріоритету та впливу німецької фольклористично-наратологічної традиції на дослідження ними структури казки // Збірник наук. праць з філософії та філології: Німецька традиція в філософії, гуманістиці та культурі; Одеська гуманітарна традиція./ Одеський нац. ун-тет ім. І.І. Мечникова – Вип. 12. - Одеса, 2008. – С. 308 - 317;
  • Сорокина М. Н. Отличная щкола филологических знаний и лекторского мастерства (К 110-летию со дня рождения профессора Р. М. Волкова) //Наука в Одеському педагогічному інституті: Тези доповідей. — Одеса, 1994. — С .83 - 86.
  • Гусар Ю. «Один з найвидатніших учених…»: Про Романа Волкова / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2010.- 29 вересня (№ 73). — С. 3.
  • «Пушкин на юге.» Труды Пушкинской конференции Одессы и Кишинёва. Т. 2, Кишинёв, 1961