Волліс Сімпсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волліс Сімпсон
англ. Bessie Wallis Simpson
Wallis Simpson -1936.JPG
Народилася 19 червня 1896(1896-06-19)[1][2][…]
Балтимор, Меріленд, США
Померла 24 квітня 1986(1986-04-24)[1][2][…] (89 років)
Париж, Франція
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність світська левиця
Володіє мовами англійська[1]
Титул Герцог
Конфесія Римо-католицька церква
У шлюбі з Едуард VIII, Ernest Aldrich Simpson[d] і Earl Winfield Spencer[d]
Нагороди
IMDb nm0239846

Бессі Волліс Сімпсон (англ. Bessie Wallis Simpson, уроджена Ворфільд, Warfield; 19 червня 1896, Пенсильванія, США — 24 квітня 1986, Париж, Франція) — з 1937 року дружина герцога Віндзорського, колишнього короля Великої Британії Едуарда VIII. Саме бажання короля одружитися на двічі розлученій Волліс Сімпсон стало причиною його зречення від престолу в грудні 1936 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько Волліс — Тікл Волліс Ворфільд — був сином успішного американського бізнесмена і власника майже всієї банківської системи Балтімора, Генрі МакТір Уорфільда. Помер від туберкульозу, коли Волліс було всього 5 місяців.

У 1916 році Волліс вийшла заміж за морського льотчика Уінфільда ​​Спенсера, який виявився алкоголіком з садистськими нахилами, і в 1921 році розлучилася з ним; але пізніше в Китаї вони зійшлися знову. Скоро він знову запив, і в 1927 році вони розійшлися остаточно.

Потім Волліс познайомилася з розведеним бізнесменом Ернестом Сімпсоном. Вони одружилися в 1928 році і перебралися до Лондона, де подружилися з Тельмою Ферніс, коханкою принца Уельського Едуарда. 10 січня 1931 року Тельма Ферніс запросила подружжя Сімпсонів у свій заміський будинок у Мелтон Маубрей, де вони познайомилися з престолонаслідником. У 1934 році між Волліс Сімпсон і принцом Уельським почався роман.

20 січня 1936 помер король Георг V. Принц Уельський став Едуардом VIII. Незадовго до цього в зарубіжній пресі з'явилася інформація про зв'язок принца Уельського і Волліс Сімпсон. Уряд інструктував британську пресу не висвітлювати їх зв'язок. Прем'єр-міністр Стенлі Болдвін рекомендував Едуарду VIII розглянути конституційні проблеми, які можуть виникнути у разі його одруження з розлученою жінкою.

Незважаючи на те, що Едуард VIII отримав політичну підтримку від Вінстона Черчиля і лорда Бівербрука, він усвідомлював, що його рішення одружитися на Волліс Сімпсон було б непопулярним у британському суспільстві. Архієпископ Кентерберійський Космо Ленг також був рішуче проти цього зв'язку короля Едуарда VIII.

Уряд також враховував, що Волліс Сімпсон мала зв'язок і з іншими чоловіками, в тому числі з одруженим автодилером Гаєм Трандлом і Едвардом Фітцжеральдом, герцогом Лейнстерским. Більше того, ФБР вважало, що Волліс Сімпсон мала зв'язок з Йоахімом фон Ріббентропом, німецьким послом в Британії і що вона передавала до нацистської Німеччини секретну інформацію, здобуту у короля Едуарда VIII.

10 грудня 1936 король Едуард VIII підписав зречення від престолу за себе і своїх нащадків. На наступний день він зробив радіозвернення до нації, де сказав, що він відрікся від престолу тому, що знаходить неможливим виконувати обов'язки короля без допомоги і підтримки жінки, яку він любить. Звістка про зречення стала світовою сенсацією, Волліс Сімпсон стала «Людиною року» за версією журналу «Тайм».

Едуард VIII виїхав до Австрії і зупинився там у друзів до тих пір, поки Волліс Сімпсон не отримала розлучення з колишнім чоловіком. 3 червня 1937 пара одружилася в Шато-де-Канде (Château de Candé) у Франції. Новий король, молодший брат Едуарда Георг VI, дав йому титул герцога Віндзорського. Однак, під тиском британського уряду, король відмовив у додаванні приставки «королівська високість» до титулу новоспеченої герцогині.

Протягом наступних двох років пара часто подорожувала Європою, відвідавши в тому числі і нацистську Німеччину, де вони познайомилися з Адольфом Гітлером. Коли Франція була окупована німецькими військами в 1940 році, Едуард VIII і його дружина перебралися в Іспанію. У липні 1940 року вони переїхали до Португалії. Пізніше ФБР отримало відомості про те, що нацисти використовували герцога і герцогиню Віндзорських для того, щоб отримати секретну інформацію про союзників. 13 вересня 1940 співробітник ФБР послав Едгару Гуверу донесення, в якому говорилося, що «агент точно встановив, що герцогиня Віндзорська недавно зв'язалася з Йоахімом фон Ріббентропом і підтримує постійний контакт і зв'язок з ним. Через своє високе офіційне положення герцогиня одержує різну інформацію, яку передає Німеччині, щодо дій британських і французьких офіційних осіб».

Британський уряд також дізнався, що Адольф Гітлер планує зробити Едуарда VIII маріонетковим королем Сполученого Королівства у випадку, якщо Німеччина виграє Другу світову війну. Коли ці відомості дійшли до прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчиля, він змусив герцога Віндзорського покинути Європу і стати губернатором Багамських островів.

Після війни герцог і герцогиня Віндзор проживали у Франції. З'являлася інформація про те, що герцогиня продовжує безладні зв'язки, і в неї були романи з Джиммі Донаг'ю, онуком мультимільйонера, і власником магазинів A. В. Вулворта.

У 1956 році Уолліс Сімпсон опублікувала автобіографію під назвою «Серцю не накажеш». Після смерті герцога Віндзорського, який помер 28 травня 1972 в Парижі, Уолліс залишилася у Франції. Герцогиня Віндзорська померла 24 квітня 1986 і була похована поруч з Едуардом VIII в королівській усипальниці у Віндзорі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000

Посилання[ред. | ред. код]