Волнухинський заказник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботанічний заказник місцевого значення «Волнухинський»
8 червня 2013 року
8 червня 2013 року
8 червня 2013 року
48°21′51″ пн. ш. 39°19′24″ сх. д. / 48.36435268362777862° пн. ш. 39.32339728682777746° сх. д. / 48.36435268362777862; 39.32339728682777746Координати: 48°21′51″ пн. ш. 39°19′24″ сх. д. / 48.36435268362777862° пн. ш. 39.32339728682777746° сх. д. / 48.36435268362777862; 39.32339728682777746
Країна  Україна
Розташування Лутугинський район, Луганська область, Україна Україна
Водні об'єкти річка Луганчик
Площа 355 га
Засновано 30 грудня 2010
Волнухинський заказник. Карта розташування: Луганська область
Волнухинський заказник
Волнухинський заказник (Луганська область)
Мапа

CMNS: Волнухинський заказник у Вікісховищі

Ботанічний заказник «Волнухинський» — один із об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області, ботанічний заказник місцевого значення. Заказник було утворено 30 грудня 2010 року рішенням Луганської обласної ради № 2/24 «з метою збереження типових для цього регіону степових природних ландшафтів, охорони рослинного світу»[1].

Загальний огляд[ред. | ред. код]

Заказник розташований на північ від сіл Новофедорівка та Петро-Миколаївка, на лівому березі річки Луганчик. Площа заказника становить 355 га[1].

Територія заказника постраждала в результаті бойових дій під час війни на сході України[2][3].

Червона книга України[ред. | ред. код]

Серед видів, що занесені до Червоної книги України: ковила волосиста (Stipa capillata), пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia), горицвіт волзький (Adonis wolgensis), шафран сітчастий (Crocus reticulatus), тюльпан змієлистий (Tulipa ophiophylla), тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii), сон лучний (Pulsatilla pratensis).

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Про оголошення ботанічного заказника місцевого значення «Волнухинський». www.oblrada.lg.ua. 30 грудня 2010. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 29 серпня 2015 року.
  2. Олексій Василюк. Війна і довкілля: заповідники в зоні АТО. life.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  3. МБО «Екологія-Право-Людина». Заповідні території, що постраждали під час війни. Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]