Волнухін Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волнухін Сергій Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 18 травня 1986(1986-05-18)
Сатпаєв; Казахстан
Смерть 6 серпня 2014(2014-08-06) (28 років)
Дмитрівка, Донецька область
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Анато́лійович Волну́хін (1986—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1986 року в місті Нікольський (Карагандинська область, нині — Улитауська область). Батьки переїхали із Казахстану, проживали в місті Славутич, де Сергій закінчив ЗОШ № 3.

Водій взводу МТЗ, 72-а окрема механізована бригада.

6 серпня 2014-го при виході з оточення бійці потрапили під вогонь противника із засідки біля села Дмитрівка Шахтарського району. Зрикошетивши від броні, куля пройшла збоку в незахищену бронежилетом частину тіла Волнухіна.

Вдома залишилися дружина та маленька донька.

Похований а місті Славутич.

Нагороди та вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність III ступеня» (14.11.2014, посмертно)
  • 29 серпня 2014-го міська рада Славутича ухвалила рішення присвоїти Сергію Волнухіну звання почесного громадянина міста
  • у червні 2015 року в Славутицькій ЗОШ № 3 відкрито меморіальні дошки випускникам Денису Гултуру та Сергію Волнухіну
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 14
  • вшановується 6 серпня в Міністерстві оборони України на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.

Джерела[ред. | ред. код]