Волобуєв Анатолій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волобуєв.
Ф
Анатолій Волобуєв
Особисті дані
Повне ім'я Анатолій Іванович
Волобуєв
Народження 16 червня 1953(1953-06-16) (69 років)
  Ворошиловськ, Луганська область, УРСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1970 СРСР «Комунарець» (К) 18 (0)
1971 СРСР «Шахтар» (К) ? (?)
1972 СРСР «Горинь» (Р) ? (?)
1973 СРСР «Шахтар» (К) 5 (0)
1973—1975 СРСР СКА (Київ) ? (?)
1976—1979 СРСР «Колос» (П) ? (?)
1980—1981 СРСР «Мзіурі» (Г) ? (?)
1981—1982 СРСР «Динамо» (З) ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1988
1989—1998
2001
2002—2006
2008—2009
2009—2013 		СРСР «Будівельник» (К)
СРСР/Україна «Сталь» (А)
Україна «Сталь» (А)
Україна «Сталь» (А)
Україна «Зоря» (Л)
Україна «Сталь» (А)
Суддівська діяльність
Місто Севастополь

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Анатолій Іванович Волобуєв (нар. 16 червня 1953, Ворошиловськ, Луганська область, УРСР) — радянський футболіст та український тренер, виступав на позиції нападника. Заслужений тренер України[1]. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України[1]. Обирався депутатом Луганської обласної ради[1]. Працював віце-президентом[2] і першим віце-президентом ПФЛ[3].

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Футболом розпочав займатися в 1964 році[4] в Алчевську. Перший тренер — Микола Петрович Гарібов[4]. З 1969 року залучався до тренувань з головною командою міста, а вже в наступному сезоні дебютував у матчах серед команд класу «Б» в «Комунарці». Надалі виступав за клуби: «Шахтар» (Кадіївка), «Горинь» (Рівне), «Колос» (Павлоград), «Мзіурі» (Галі), Грузія[4]. У 1971 році в складі збірної Луганської області, будучи її капітаном, вигравав Кубок України «Надія»[5]. Кар'єру завершив у 30 років після травми меніска[6].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової кар'єри в 1983 році почав працювати інструктором з фізичної культури і спорту в тресті «Комунарськбуд»[5]. Тренував дітей 4-ох вікових груп[6]. У тому ж році на підприємстві була організована доросла футбольна команда «Будівельник»[7]. Через два роки ця команда почала виступати в другій лізі першості області[7]. У 1988 році «будівельників» очолив Волобуєв[6]. У 1989 році «Будівельник» перейшов під юрисдикцію Комунарського металургійного комбінату, і з ініціативи Волобуєва команду, котра об'єдналася з «Комунарцем», назвали «Сталь». У 1990 році ця команда завоювала право грати у другій лізі чемпіонату СРСР[5]. Під керівництвом Волобуєва алчевська «Сталь» пройшла шлях від чемпіонату України серед команд колективів фізкультури і до виступу у вищій лізі чемпіонату України[5]. У сезоні 2012/13 років Волобуєв був визнав найкращим тренером ПФЛ[8].

З 2007 по 2009 рік працював у луганській «Зорі». Був запрошений на посаду віце-президента зі спортивної роботи, але з часом змінив Олександра Косевича на посаді головного тренера[9].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У 2010 році по мажоритарному округу № 2 (місто Алчевськ) був обраний до Луганської обласної ради[1]. Працював у постійній комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури, молоді та спорту[1].

Освіта[ред. | ред. код]

У 1986 році закінчив Луганський педагогічний інститут. Кваліфікація — вчитель фізичної культури[1].

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Дочка Марина[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений почесними званнями «Заслужений тренер України»[1] та Заслужений працівник фізичної культури і спорту України[1], Почесною грамотою Верховної Ради України[1], медаллю «За працю й перемогу»[10], найвищою нагородою ПФЛ — «Діамантовою відзнакою»[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к Досьє (рос.). на сайті Луганської обласної ради. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017. 
  2. ↑ Анатолій Волобуєв став віце-президентом ПФЛ (рос.). fcstal.lg.ua. 13 червня 2012. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017. 
  3. ↑ Анатолій Волобуєв — перший віце-президент ПФЛ (рос.). fcstal.lg.ua. 7 липня 2005. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017. 
  4. ↑ а б в г Анатолій Волобуєв призначений головним тренером! (рос.). lugansk-football.com. 5 листопада 2009. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017. 
  5. ↑ а б в г Досьє (рос.). на сайті football.lg.ua. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017. 
  6. ↑ а б в Анатолій Волобуєв: «Сталь» — моє життя!» (рос.). Костянтин Бадулін, газета «ГОЛ!». 14 червня 2004. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017. 
  7. ↑ а б Історія клуба (рос.). Офіційний сайт ФК «Сталь» (Алчевськ). Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017. 
  8. ↑ Визначені лауреати сезону (укр.). Офіційний сайт ПФЛ. 27 червня 2013. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017. 
  9. ↑ Анатолій Іванович Волобуєв — головний тренер ФК «Зоря» (рос.). EURO.com.ua. 19 червня 2008. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017. 
  10. ↑ Указ Президента України № 1096/2011 «Про відзначення державними нагородами України» (укр.). Офіційний сайт Президента України. 1 грудня 2011. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017. 
  11. ↑ Волобуєв нагороджений діамантовою відзнакою (рос.). Артур Валерко, Football.ua. 26 червня 2013. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 5 вересня 2017. <

Посилання[ред. | ред. код]

Чумак (1958–1962) · Пестов (1962–1963) · Гулевський (1964) · Васильєв (1965) · Вацкевич (1967) · Пестов (1968–1970) · Галоян (1970) · Самойлов (1970–1971) · Балакін (1972) · Самойлов (1973–1974) · Волобуєв (1989–1998) · Матвієнко (1998–1999) · Волобуєв (1999–2001) · Коньков (2002) · Волобуєв (2002) · Ященко (2002) · Волобуєв (2002–2006) · Павлов (2006) · Каанен (2006–2007) · Баткаєв (2007–2008) · Смолянинов (2008) · Плотников (2008–2009) · Волобуєв (2009–2013) · Плотников (2013–2014)

Зоря (Луганськ) – Тренери
Кладько (1936-1939) • Шевцов (1950-1951) • Абрамов (1957) • Водягін (1957-1959) • Антоневич (1960) • Балаба (1960-1961) • Зонін (1962-1964) • Алпатов (1964) • Бєсков (1965) • Горянський (1966-1967) • Гуреєв (1968-1969) • Зонін (1969-1972) • Блінков (1973-1974) • Пестов (1974) • Захаров (1975) • Пестов (1976) • Сабо (1977) • Захаров (1978-1979) • Добіжа (1980-1981) • Ращупкін (1982-1983) • Базилевич (1984) • Журавльов (1985) • Добіжа (1986-1988) • Байдачний (1988-1989) • Носов (1990) • Куксов (1990-1993) • А. Шакун (1993-1994) • Кобзарєв (1994) • Коршиков (1995) • Журавльов (1995) • Арістов (1996) • О. Шакун (1997) • Добіжа (1998-2000) • Єлісєєв (2000) • Погодін (2001) • Єлісєєв (2001-2002) • Кобзарєв (2002-2003) • Чистяков (2003) • Севастьянов (2003) • Довбій (2003-2004) • Коваль (2004-2006) • Малигін (в. о.) (2006) • Безсонов (2006) • Малигін (в. о.) (2006-2007) • Косевич (2007-2008) • Волобуєв (2008-2009) • Дудник (в. о.) (2009) • Коваль (2009) • Чанцев (2009-2011) • Вернидуб (2011—2019) • Скрипник (2019—2022)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волобуєв_Анатолій_Іванович&oldid=36053256