Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володи́мир
Особове ім'я
Стать чоловіче ім'я
Походження слов'янське
Жіноча форма Володимира
По батькові чол Володимирович
По батькові жін Володимирівна
Варіанти імені Володя, Вова, Вовка, Вовчик, Володька, Лодик, Лодзя, Влодзьо
Похідні прізвища Владіміров, Владимирський, Вовін, Вовкін, Вовочкін, Вовенко, Володін, Володькін, Володько
Іменини 28 липня, 17 жовтня
Іншими мовами:
англ. Vladimir, Volodymyr
араб. فلاديمير‎‎
біл. Уладзімір
болг. Владими́р
грец. Βλαδίμηρος
груз. ვლადიმირ
ісп. Vladimiro
італ. Vladimiro, Wladimiro, Valdimiro, Waldimiro, Valdemiro, Valdomiro, Valdemaro
кит. 弗拉基米尔
кор. 블라디미르
лат. Wladimirus, Vladimirus
нім. Wladimir, Wolodimir
пол. Włodzimierz
порт. Valdomiro, Vladimiro, Vlademiro
рос. Влади́мир
серб. Владимир
хорв. Vladimir
чеськ. Vladimír
чув. Улатимӗр, Тимӗркке
яп. ウラジーミル
Пошук статей
у Вікіпедії
які починаються з імені
містять ім'я

CMNS: Володимир у Вікісховищі

Володи́мир[1] — слов'янське двоосновне чоловіче ім'я. Поширене серед усіх слов'янських народів, після канонізації хрестителя Русі Володимира Святого ім'я стало канонічним православним, а також католицьким[2] ім'ям. Одне з небагатьох слов'янських імен у православних святцях. Іменини - 28 липня, 17 жовтня. Жіноча форма — Володими́ра[3].

Українські зменшувальні форми — Володимирко, Володар, Володась, Володасик, Володя, Володька, Володько, Володик, Володичок, Володенька, Володечка, Володко, Влодко, Вова, Вовка, Вовонька, Вовочка, Вовуля, Вовуня, Вовасик, Вовасичок, Вовуся, Вовчик[2].

«Князь Володимир за Дніпром / на вловах запізнився.
І сам незчувся, як в бору / самотній опинився»

Леся Українка

«… чоловік хотів назвати Катрею, а я — тільки Володимирою»

Євген Гуцало

Етимологія[ред. | ред. код]

Поширена етимологія імені «Володимир» виводить його від слів «володіти» + «мир» (у значенні «світ», «всесвіт»)[4][5][2]. Але слід мати на увазі, що у давньоруських пам'ятках воно писалося як Володимѣръ, а не *Володимиръ (через «ять»), що ставить під сумнів його первісний зв'язок з «мир» (на колишню наявність «ятя» вказує і польська форма імені — Włodzimierz).

Ймовірнішою уявляється версія, що виводить прасл. *Voldiměrъ від основи йменника *voldъ («влада») + морфеми *měrъ («великий»). Друга частина імені порівнюється з лексемами у споріднених індоєвропейських мовах: гот. -mērs («великий»), дав.-в.-нім. mâri («знаменитий»), ірл. mór, már («великий»), дав.-гр. ἐγχεσίμωρος («знаменитий списом»). Структуру, аналогічну слов'янському *Voldiměrъ, має і галльське ім'я Nertomarus — від nerto («сила», «міць», «влада») + maro- («великий»). Надалі, після забуття значення цієї праслов'янської лексеми, ім'я «Володимѣръ», «Володимір» було переосмислене за народною етимологією як похідне від «володіти» і «мир» — «Володимир»[6]. У сучасній російській мові прийнятий церковнослов'янський варіант імені з неповноголоссям — Владимир[7], нагадуванням про застарілу форму «Володимир» є зменшувальна форма — Володя.

Існує ще одна версія, згідно з якою Володимир — слов'янізована форма давньоскандинавського імені Valdimárr або германського Waldomar, Valdemar («Вальдемар») утвореного від wald, walt («влада», «сила») + mari («знаменитий», «славний»)[2]. Втім, висувається версія, що германське ім'я, навпаки, походить від слов'янського «Володимир». На користь її наводять те, що данський король Вальдемар І, бувши правнуком київського князя Володимира Мономаха, міг бути названий на честь прадіда.

Первісно ім'я Володимир було язичницьким, але було включене Церквою до християнських переліків імен, оскільки його носили князь Київський Володимир Святославович, що хрестив Русь і був згодом проголошений святим, та князь Дуклі (сучасної Чорногорії) Йован Володимир, перший сербській святий, який був канонізований ще в XI в. Утім, популярності ім'я набуло лише у XIX столітті. Входить в ТОП-5 найпопулярніших імен серед країн Східної Європи.[8]

Як топонім[ред. | ред. код]

Ім'я фігурує також у багатьох географічних назвах, прізвищах, назвах закладів і установ:

У Києві існує Володимирська вулиця.

У неслов'янських мовах[ред. | ред. код]

Два святих з ім'ям Володимир шануються і Католицькою церквою: князь київський Володимир і Володимир Прийма — блаженний Української греко-католицької церкви. Латинізована форма імені — Wladimirus, Vladimirus.

У скандинавських і німецькомовних країнах існує співзвучне ім'я Вальдемар з неоднозначною етимологією, а у Фінляндії — Valto («Валто»), яке вважається похідним від германського Waldomar, Valdemar або давньосканд. Valdimárr.

Іменини[ред. | ред. код]

Володимир Белопесоцкий, Серпуховской прп. 2 вересня(перехідна) — Собор Московських святих
Володимир (в Хрещенні Василій), великий князь равноап. 28 липня, 23 жовтня — Собор Волинських святих
Володимир Володимирський блгв. кн. 6 липня — Собор Владимирских святых
Володимир Пиксанов сщмч.,

пресвітер

4 лютого (перехідна) — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської

16 вересня (перехідна) — Собор Саратовських святих

2 квітня

Володимир Ржевський блгв. кн. 15 липня (перехідна) — Собор Тверських святих
Володимир Ярославович Новгородський блгв. кн. 17 червень (перехідна) — Собор Новгородських святих

17 жовтня

  • За католицьким календарем — 5 липня (Володимир Святий; у російських католиків 28 липня), 2 квітня (Володимир Прийма)[9].

Іншомовні аналоги[ред. | ред. код]

У інших мовах імені Володимир відповідають імена:

Відомі носії імені[ред. | ред. код]

Руські князі[ред. | ред. код]

Володимир Ярославович


Слов'янські правителі[ред. | ред. код]

Церковні діячі[ред. | ред. код]

Українські світські діячі[ред. | ред. код]

Російські діячі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Власні імена людей: Словник-довідник / Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П.  — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид., випр. — К. : Наукова думка, 2005. — 334 с., ілюстр. — Бібліогр.: C. 43. — ISBN 966-00-0550-4.
  2. а б в г Европейские имена: Значение и происхождение. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 10 квітня 2017. 
  3. Власні імена людей: Словник-довідник / Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П.  — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид., випр. — К. : Наукова думка, 2005. — 334 с., ілюстр. — Бібліогр.: C. 111. — ISBN 966-00-0550-4.
  4. Мир // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Володимир [Архівовано 21 травня 2012 у Wayback Machine.] sjogodni.org.ua 28.07.2008
  6. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  7. Владимир // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Владимир имя: значение, происхождение имени Вова. "Как назвать" — журнал для пап и мам (ru-RU). 22 листопада 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 5 грудня 2020. 
  9. Католический календарь. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 10 квітня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]