Володимирко Володарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимирко Володарович
Volodymyrko Volodarovych.jpg
Князь галицький
Правління 11411153
Попередник Ігор Василькович
Наступник Ярослав Осмомисл
Інші титули Князь звенигородський
Князь перемиський
Князь буський
Біографічні дані
Імена Володимир
Народження 1104(1104)
ймовірно, Перемишль
Смерть 1152/1153
Дружина Софія Угорська
Діти Ярослав, Марія-Анастасія, Євдокія, Мстислав-Філіп
Династія Рюриковичі
Рід Ростиславичі
Батько Володар Ростиславич
Мати ймовірно, поморська княжна

Володимирко Володарович також Володимир Галицький[1] (1104, ймовірно, Перемишль — 1152/1153) — князь звенигородський (11241128), перемиський (11281141), галицький (11411153), буський (11511153), син Володаря Ростиславича, батько Ярослава Осмомисла, засновник першої галицької князівської династії, перший князь об'єднаного Галицького князівства.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1104 року[2], може, у Перемишлі,[джерело?] де його батько Володар Ростиславич князював з 1092 по 1124 рр.[3] Ймовірно, його матір'ю була поморська княжна[2].

Відомості про те, що Володимирко окрім Звенигородського князівства отримав ще й Белзьке, малоймовірні.[4][5]. 1124 року, після смерті Володаря Ростиславича, став Звенигородським князем, а його брат Ростислав (?—1128[6]) отримав престіл батька, який близько 1126 року Володимирко без успіху спробував відібрати. Після смерті брата, 1129 року,[джерело?] заволодів Перемишлем, а небожеві Іванові Ростиславичу Берладнику віддав Звенигород. Після смерті двоюрідних братів (братів у перших)[2] Ростислава-Григорія (пом. між 1127 і 1141[7]) та Ігоря-Івана Васильковичів (?—1141[8]), які не залишили спадкоємців[2], Володимирко, за правом спадку,[джерело?] зайняв Теребовль і Галич. Об'єднав Перемишльську, Галицьку і Теребовлянську землі, а також ліквідоване ним удільне Звенигородське князівство (після виступу проти нього Івана Ростиславича в 1145 році) в єдине Галицьке князівство[2]. Столицею князівства він обрав Галич[4] у 1141 (за іншими даними — 1144) році.[джерело?] Придушив Галицьке повстання 1144 року.

Намагався об'єднати під своєю владою і волинські землі[9], проте в боротьбі за них з київським князем Всеволодом Ольговичем зазнав невдачі, виплативши контрибуцію 1400 гривень сріблом та зобов'язавшись підтримувати Ігоря Ольговича. Був союзником Юрія Довгорукого в його боротьбі проти київського князя Ізяслава Мстиславича і допоміг йому здобути Київ[10]. Вів тривалу боротьбу проти Угорського королівства, спираючись на союз з візантійським імператором Мануїлом I Комніном. 1152 року уклав мирний договір з угорським королем Ґезою II[11]. За правління князя Володимирка були закладені основи майбутньої могутності Галицько-Волинської держави.

Помер 1152[2] або 1153[12] року.

Сім'я[ред. | ред. код]

Правдоподібно,[13] близько 1117 року одружився з дочкою угорського короля Коломана[2] (Калмана[12] Книжника[13]). Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. ISBN 5-308-00052-2
  2. а б в г д е ж Котляр М. Ф. Володимирко Володарович — С. 622.
  3. Котляр М. Ф. Володар Ростиславич // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 615. — ISBN 966-00-0734-5.
  4. а б Войтович Л. Перша галицька династія… — С. 6.
  5. Навіть якщо припустити, що Ростиславичі виторгували у Андрія Володимировича Белзьке князівство за допомогу проти Польщі, тоді важко повірити, що Володимирко міг утратити ці землі, утримавши немало захоплених волинських територій → Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський 2006. — С. 333.
  6. Войтович Л. 22. Ростислав Володарович († 1128) // Князівські династії Східної Європи.
  7. Войтович Л. 27. Ростислав-Григорій Василькович († між 1127/1141) // Князівські династії Східної Європи.
  8. Войтович Л. Перша галицька династія. Генеалогічні записки… — С. 10.
  9. Галицьке повстання 1144
  10. Войтович Л. Перша галицька династія… — С. 6—7.
  11. Войтович Л. Перша галицька династія… — С. 8—9.
  12. а б Войтович Л. 24. Володимирко Володарович († 1153).
  13. а б Войтович Л. Перша галицька династія… — С. 9.
  14. на думку Л. Войтовича, тут явна помилка: між 1151 та 1154 рр. Мєшко Старий одружився з Євдокією, дочкою Ізяслава Мстиславича, з якою мав трьох синів. Але все ж можливо, що дочка Володимирка була видана за Мєшка і померла відразу після весілля або ж її мужем був Генріх, брат Мєшка, в якого не було потомства → Див.: Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський 2006. — С. 346—347.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник
Володар Ростиславич
Герб Звенигорода.gif Князь звенигородський
1124-1129
Герб Звенигорода.gif Наступник
Іван Берладник
Попередник
Ростислав Володарович
Alex K Peremyshel 2.svg Князь перемиський
1129-1140
Alex K Peremyshel 2.svg Наступник
Святослав Ігорович
Попередник
Ігор Василькович
Alex K Halych 2.svg Князь галицький
1141-1144
Alex K Halych 2.svg Наступник
Іван Берладник
Попередник
Святослав Всеволодович
Буськ герб.png Князь буський
1151-1153
Буськ герб.png Наступник
Ярополк Ізяславич
Попередник
Іван Берладник
Alex K Halych 2.svg Князь галицький
1144-1153
вдруге
Alex K Halych 2.svg Наступник
Ярослав Осмомисл