Володимиро-Либідська вулиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимиро-Либідська вулиця
Київ
Kyiv, Volodymyro-Lybidska str..JPG
перспектива вулиці від Великої Васильківської вулиці
Місцевість Нова Забудова
Район Голосіївський
Назва на честь церкви князя Володимира
Колишні назви
Володимирська, Либідсько-Володимирська
Загальні відомості
Протяжність 370 м
Координати початку 50°25′23″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.42306° пн. ш. 30.519056° сх. д. / 50.42306; 30.519056Координати: 50°25′23″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.42306° пн. ш. 30.519056° сх. д. / 50.42306; 30.519056
Координати кінця 50°25′17″ пн. ш. 30°30′50″ сх. д. / 50.421444° пн. ш. 30.514028° сх. д. / 50.421444; 30.514028
Поштові індекси 03150
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg Палац «Україна»
Автобуси А  5
Тролейбуси Тр 12 (по вул. Антоновича)
Найближчі залізничні станції з. п. Протасів Яр
Рух двосторонній (від вул. Ямської до вул. Антоновича), односторонній (від вул. Антоновича до вул. Великої Васильківської)
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10275
У проекті OpenStreetMap r422371
Мапа
CMNS: Володимиро-Либідська вулиця на Вікісховищі

Володи́миро-Ли́бідська ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Великої Васильківської до Ямської вулиці. На відтинку між вулицями Ямською та Антоновича посередині Володимиро-Либідської вулиці пролягає бульварна алея.

Прилучаються вулиці Антоновича і Казимира Малевича.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в середині XIX століття під назвою Володимирська. У 1869 році набула назву Либідсько-Володимирська[1], від церкви князя Володимира, перенесеної з Печерська на тодішню Володимирську площу. Сучасна назва вживаєтся з першої половини 1930-х років.

До 1960-х років простягалася до вулиці Василя Тютюнника, у 1970 році відрізок між вулицями Великою Васильківською та Анрі Барбюса (нині Василя Тютюнника) приєднано до вулиці Щорса (нині — вулиця Євгена Коновальця).

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]

24 травня 2008 року на бульварній алеї, навпроти будинку № 20/116, відкрито пам'ятник художнику Казимиру Малевичу, який народився в Києві. Також на цій алеї фондом «Ейдос», у рамках проекту «Сучасне мистецтво у публічному просторі», було створено художню інсталяцію з кольорових людських фігур та лавки у вигляді кольорових діаграм. Згодом фігури прибрали, але залишилися червона та жовта лавки-діаграми.

Персоналії[ред. | ред. код]

У будинку № 16 у 19651970 роках проживав вчений-правознавець, академік АН УРСР Борис Бабій, а у 19651969 роках — археолог, етнолог та письменник Віктор Петров. У Князе-Володимирській церкві вінчався український художник Георгій Нарбут.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]